Литва о нападении на посольство, Моравецкий создает партию, "Талибан" в Молдове: новости дня

Бельгія у липні стала повністю залежною від імпорту російського СПГ, а молдован попередили про ризик екстрених відключень та закликали до економії.

У Харкові загинув польський волонтер, у Вроцлаві затримали жінку з ножами, яка вигукувала образи на адресу українців, а українського нападника на польку ув’язнили на три місяці.

Все важливе і цікаве за вівторок, 4 серпня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Литва про удар по посольству.

Литва розглядає можливість стягнення з РФ збитків, завданих посольству в Києві.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявляє, що бачить принаймні теоретичні можливості отримати компенсацію за збитки, завдані посольству Литви в Києві внаслідок російських ударів.

Представнику посольства Росії у Вільнюсі, якого викликали до Міністерства закордонних справ, було висловлено рішучий протест у зв’язку з масованою атакою РФ на Київ в ніч проти 1 серпня, в результаті якої було пошкоджено різні цивільні об'єкти, зокрема посольство Литви.

У Литві не виключають, що РФ навмисно цілилась по їхньому посольству в Києві.

Крім того, Будріс заявив, що НАТО має відреагувати рішучіше після того, як минулого тижня російська ракета впала на сході Польщі.

Польща вдруге за тиждень перехопила літак-розвідник Росії, а Данія запровадила подовжений строк військової служби у відповідь на дії Росії та президента США Дональда Трампа.

Додаткові санкції США проти РФ.

Сполучені Штати запровадили санкції проти низки структур Міноборони Росії, а також двох російських компаній і п’яти росіян.

У списку фігурують Головне ракетно-артилерійське управління Міноборони РФ та його структури, Сухопутні війська РФ і їхні структури, Управління перспективних міжвідомчих досліджень та спецпроєктів при Міноборони РФ та його структури; 1061-й Центр матеріально-технічного забезпечення.

Також це компанії "Гедіон Альфа" та International Invest.

Держдеп заявив, що включення зазначених осіб та структур у санкційний список здійснили за діяльність, що підпадає під дію Закону про нерозповсюдження зброї масового ураження щодо Ірану, Північній Кореї та Сирії (INKSNA).

Саме рішення було ухвалене ще 24 липня.

У цьому ж переліку фігурують особи та компанії з Малайзії, Тайваню, Ірану, Сирії, Китаю, КНДР.

Детальніше про це – у статті Сенат пробиває санкційну стіну: яке покарання для Росії готують США і якою буде роль Трампа.

Щодо енергобезпеки в ЄС.

Бельгія у липні стала повністю залежною від імпорту російського СПГ, повідомляє Bloomberg.

Тим часом Європейська комісія продовжує працювати над пропозицією щодо повної заборони імпорту російської нафти у ЄС і представить її у належний час.

ЄС поки не бачить проблем з енергетичною безпекою Угорщини, Румунії й Болгарії, а молдован попередили про ризик екстрених відключень та закликали до економії.

Перемога у Швеції.

Уповноважений президента України з санкційної політики Владислав Власюк заявив про переможне рішення шведського суду щодо передачі Україні підсанкційного судна Caffa, причетного до вивезення краденого зерна з окупованих територій.

4 серпня Власюк написав, що Верховний суд Швеції "остаточно віддав Україні конфісковане підсанкційне судно Caffa".

Швеція зупинила і затримала судно Caffa у водах Балтійського моря 6 березня за підозрами у використанні фальшивого прапора та порушенні морського права й безпекових вимог.

Раніше Власюк звертав увагу, що фактично вперше українське кримінальне провадження стало підставою для арешту судна в іноземній юрисдикції з перспективою його подальшої передачі Україні.

Дезінформація Росії в Європі.

У Франції помітили два випадки інформаційної операції РФ проти ймовірних кандидатів на виборах.

У ЄС розслідують, чи стоїть Росія за кампанією з дезінформації щодо ситуації в Сеуті.

Європол та спецпідрозділ дипломатичної служби ЄС (EEAS) мають дізнатися, хто саме стоїть за масованою кампанією з дезінформації у мережі щодо ситуації з мігрантами в іспанському анклаві на півночі Африки.

Міністри досягли згоди щодо необхідності неухильно продовжувати боротьбу з мережами незаконного перевезення мігрантів, активізувати процедури повернення, зміцнювати кордони ЄС, налагоджувати тісні партнерські відносини з третіми країнами та покращувати прогнозування.

Інциденти з українцями у Польщі.

У Вроцлаві затримали жінку з ножами, яка перебувала у стані сильного сп'яніння і вигукувала образи на адресу українців.

Інцидент стався на тій самій вулиці, де кількома днями раніше 18-річний громадянин України напав із ножем на 30-річну польку.

У Польщі попередньо ув'язнили на три місяці 18-річного українця, якого підозрюють у нападі на жінку.

У разі підтвердження його вини йому загрожує довічне ув’язнення.

Консул України відвідав у польському Перемишлі директора CEO Club, якого затримали "за крадіжку велосипедів".

Масштаб та зухвалість нападів на українців у Польщі справді досягли такого рівня, що ігнорувати цю проблему уряд більше не може.

Про те, як зароджувалося насильство і чого очікувати далі, – в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Від Туска до Брауна: як польські політики сприяли нападам на українців і чи зможуть це зупинити.

Моравецький створює партію.

Колишній прем’єр-міністр Польщі від партії "Право і справедливість" ("ПіС") Матеуш Моравецький анонсував офіційне заснування нової партії "Розвиток Плюс" (Rozwój Plus) під його лідерством.

"Від початку керівництво ("ПіС" – Ред.) намагалося нас виштовхати.

Тепер, коли наше членство "мертве" – тобто ми остаточно виключені з "Право і справедливість", можу оголосити, що ми справді створимо політсилу, не пізніше 15 жовтня", – сказав він.

З’їзд для офіційного заснування політсили планують на 15 жовтня.

Моравецький заявив, що це має стати "переломним моментом" для політичної шахівниці Польщі.

Чимала частина проукраїнських діячів партії "Право і справедливість" пішла у новий політичний проєкт Матеуша Моравецького.

Це дає підстави очікувати, що нова польська права партія не матиме такого антиукраїнського курсу, як їхні колеги на правому фланзі.

І якщо така політика матиме попит серед виборців, не виключено, що і "Праву і справедливості" доведеться коригувати свій курс.

У Харкові, на жаль, загинув польський волонтер Марек Русек-Вольський внаслідок влучання російського безпілотника 27 липня.

В Міністерстві закордонних справ Польщі підтвердили інформацію про його загибель.

У липні цього року він повідомляв, що, окрім доставки допомоги, брав участь в евакуації тіл загиблих мирних жителів.

"Афроамериканці Європи знову скиглять".

Акція польських політиків із партії "Конфедерація" у Берліні до річниці початку Варшавського повстання викликала резонанс через реакцію представника німецької партії "Альтернатива для Німеччини" Фабіана Кейбеля, який у соцмережах опублікував низку образливих дописів щодо учасників заходу та Польщі.

"Афроамериканці Європи знову скиглять і жаліють себе.

Ці шовіністичні жертви постійно створюють найнеприємніші моменти.

Їм бракує почуття гідності та справжньої величі – вони навіть не соромляться.

Може, нам дати їм коробку серветок як репарації?" – написав він.

Окрім цього, він поставив під сумнів готовність учасників акції провести подібний захід у Москві.

Також Кейбель заявив, що майбутнє Європи залежить від співпраці правих політичних сил та відмови від конфліктів минулого.

За його словами, європейські країни мають прагнути до взаєморозуміння та спільних дій.

Решта новин.

Торік до Чехії вперше прибуло більше українських біженців-чоловіків, ніж жінок.

Посол Німеччини, який завершує роботу в Україні, попрощався перед від'їздом з Києва.

Цьогорічний липень став найспекотнішим місяцем в історії Франції, а у Чехії зафіксували найспекотнішу ніч за всю історію спостережень.

Пожежі на півночі Греції спустошили понад 50 тисяч гектарів.

Лісові пожежі поблизу Афін дещо ослабли.

Опитування: у Великій Британії лейбористи вперше за понад рік випередили ультраправих.