НБУ спростовує «вимоги» «Укрпошти»: що відбувається з квитанціями

Конфлікт розпочався, коли генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський 3 серпня заявив про нові вимоги НБУ, згідно з якими на паперових чеках за платежі потрібно буде друкувати повне ім’я платника, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) та повний номер банківської картки. Ця заява швидко набула розголосу, викликавши дискусії щодо доцільності таких змін та потенційних ризиків для конфіденційності даних.

Керівництво «Укрпошти» висловило своє незадоволення цими «вимогами», назвавши їх такими, що суперечать міжнародним стандартам захисту даних. Компанія заявила, що опинилася перед вибором: або виконувати ці правила і ризикувати штрафами за недотримання міжнародних стандартів, або не виконувати їх і чекати штрафів від регулятора. «Укрпошта» повідомила, що звернулася до НБУ, уряду, Верховної Ради та Уповноваженого з прав людини з пропозицією переглянути це рішення, але доки воно чинне, зобов’язана його виконувати.

У відповідь на публічні заяви «Укрпошти» Національний банк України виступив із категоричним спростуванням. У своєму повідомленні НБУ підкреслив, що не вимагав зазначення податкового номера та повного номера платіжної картки на квитанціях під час оплати житлово-комунальних послуг. Регулятор наголосив, що твердження «Укрпошти» «викривляють зміст чинних нормативно-правових актів» та можуть сформувати у громадян хибне уявлення про вимоги НБУ.

За даними НБУ, базові вимоги до оформлення платіжних документів діють із 2022 року, а зміни до Інструкції №163, що набрали чинності в березні, навпаки, спростили порядок оформлення. Зокрема, під час безготівкової оплати комунальних послуг не потрібно зазначати ПІБ та РНОКПП, а при готівковій — лише прізвище, ім’я та по батькові платника. Також НБУ заперечив обов'язок друкувати паперові квитанції, вказавши, що документ може бути як у паперовій, так і в електронній формі.

Ця ситуація завершилася тим, що Національний банк України пообіцяв провести перевірку діяльності Укрпошті. Регулятор має намір оцінити практику оформлення платіжних документів на відповідність законодавству та нормативно-правовим актам щодо захисту прав споживачів платіжних послуг. Метою цієї перевірки є роз'яснення ситуації та забезпечення дотримання встановлених правил усіма учасниками ринку платіжних послуг.

Наразі українцям слід пам'ятати, що, за офіційною позицією НБУ, немає нових вимог щодо обов'язкового зазначення податкового номера та повного номера картки на квитанціях за комунальні послуги. Документ, що підтверджує платіж, може бути наданий як у паперовій, так і в електронній формі, а номер платіжної картки може зазначатися у маскованому вигляді.

Цей конфлікт між «Укрпоштою» та Національним банком України відбувається на тлі попередніх розбіжностей. Наприклад, у червні НБУ визнав Ігоря Смілянського професійно непридатним до керівництва надавачем фінансових платіжних послуг, закликавши відсторонити його та призначити нового керівника. Це додає особливого підтексту до нинішньої суперечки щодо квитанцій.

Законодавство України, зокрема Закон України «Про платіжні послуги» та Інструкція №163, визначає базові вимоги до оформлення платіжних документів. НБУ стверджує, що ці норми діють з 2022 року, а зміни, внесені у березні, навпаки, спростили процес, не посилюючи вимоги до персональних даних. Це підкреслює важливість точного тлумачення нормативних актів для уникнення непорозумінь та забезпечення захисту прав споживачів.

«Ще б додали CVV-код і термін дії картки — і можна було б оголошувати "джекпот" для кол-центрів. Я не закликаю до цього, якщо що», — іронізував Ігор Смілянський щодо гіпотетичного посилення вимог.

«Поширена інформація ґрунтується на спотвореному тлумаченні окремих норм, а окремі твердження прямо суперечать їхньому змісту. Це може сформувати у громадян хибне уявлення про вимоги Національного банку та рівень захисту їхніх персональних даних», — зазначили у НБУ, спростовуючи заяви «Укрпошти».

Ситуація навколо квитанцій за комунальні послуги продемонструвала важливість чіткої комунікації між регулятором та надавачами послуг. Подальша перевірка НБУ має розставити всі крапки над «і», забезпечивши прозорість та захист інтересів споживачів фінансових послуг в Україні.