Рідне село подарувало їй прізвище: чим вабить туристів мала батьківщина Марії Заньковецької

Ця жінка стала першою, кому в радянській Україні присвоїли звання Народної артистки, – і водночас лишилася до глибини душі провінційною дівчиною з невеликого чернігівського села, чиє ім'я вона понесла крізь усе життя як сценічний псевдонім. 24 Канал запрошує на малу батьківщину акторки та розповідає, чим відомий крайМарії Заньковецької, котра народилась 4 серпня.

Що відомо про рідне село Марії Заньковецької, де вона народилась

Марія Заньковецька, справжнє прізвище якої – Адасовська, народилася 4 серпня 1854 року в селі Заньки, що на той час належало до Веркіївської волості Ніжинського повіту Чернігівської губернії, а нині входить до Вертіївської сільської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області. Вона з'явилася на світ п'ятою дитиною у багатодітній родині збіднілого дворянина, надвірного радника Костянтина Костянтиновича Адасовського, та міщанки з Чернігова Марії Василівни Нефедової. Рід Адасовських гербу Корчак вів свою історію з XVII століття й належав до малоросійської шляхти – дід майбутньої акторки був героєм війн проти Наполеона І, а батько служив ніжинським повітовим суддею.

Де розташоване село Заньки: дивіться на карті

Саме в родовому маєтку в Заньках минуло дитинство Марії – з десяти років вона навчалася в приватному пансіоні Осовської у Чернігові, але щоразу поверталася до рідного села, де батько й донька, обидва обдаровані гарними голосами, влаштовували для гостей будинку домашні музичні вечори. Саме тому, коли доросла Марія Адасовська вирішила взяти сценічний псевдонім, вона обрала не вигадане ім'я, а назву свого села – на знак вдячної пам'яті про щасливе дитинство серед рідних просторів. Так на театральних афішах з'явилося ім'я, яке пізніше стало синонімом найвищого драматичного мистецтва в українському театрі.

Що подивитись на малій батьківщині Заньковецької

Заньківський меморіальний музей Марії Заньковецької – головна точка паломництва для тих, хто хоче відчути вайб дитинства акторки. Музей розташований у селі Заньки за адресою вулиця Заньковецької, 16, приблизно за 18 кілометрів від міста Ніжин, і працює на базі історичної будівлі – оригінального будинку родини Адасовських, відновленого 1905 року після пожежі.

Заньківський меморіальний музей Марії Заньковецької / Фото travels.in.ua

У залах зібрано близько двох тисяч експонатів, серед яких особисто цінний рояль, подарований акторці композитором Миколою Лисенком, а перед фасадом будівлі з 1984 року стоїть погруддя Заньковецької роботи скульптора Юрія Станецького. Музей працює з 9:00 до 17:00, вихідні – вівторок і середа.

Етнографічний музей поруч – логічне продовження екскурсії, відкрите ще у 2010 році на території колишньої сільської школи, офіційно запрацювало 3 серпня 2014 року. Тут можна побачити фрагмент інтер'єру української хати XVIII – XIX століть із типовою для Ніжинщини керамікою та дерев'яними меблями, а розділ "Диво цвіт" презентує близько сотні видів місцевого різнотрав'я. Поруч із музейним комплексом збереглися старовинний ставок і липова алея – ідеальне місце для тихої прогулянки після відвідин експозиції.

Ніжин з будинком, у якому мешкала акторка – саме тут Марія Заньковецька постійно жила протягом 1902 – 1924 років, а з перервами повертаючись після гастролей аж до 1932 року. Будинок на сучасній вулиці імені Марії Заньковецької, 11, зберігся до нашого часу і є частиною туристичного маршруту міста. У 1993 році в Ніжині акторці встановили пам'ятник роботи скульптора Олександра Скоблікова.

Будинок, у якому мешкала Марія Заньковецька у Ніжині / Фото Klymenko Tatyana

Свято-Миколаївський кафедральний собор у Ніжині – пам'ятка архітектури національного значення, споруджена козаками Ніжинського полку 1658 – 1668 років у стилі раннього українського бароко. Це один із перших зразків хрещатого п'ятибанного храму, що сформувався під впливом традицій українського дерев'яного будівництва, і його варто відвідати, аби відчути духовну атмосферу міста, з яким акторка пов'язала половину свого життя.

Історико-меморіальний музей-заповідник "Ганнина Пустинь" у селі Оленівка Ніжинського району – трохи віддалений, але вартий уваги об'єкт, пов'язаний з іншою легендою української культури: тут прожив останні роки життя і був похований письменник Пантелеймон Куліш зі своєю дружиною Ганною Барвінок. Музей-заповідник, створений на території відновленої садиби Білозерських-Кулішів, дає змогу поєднати відвідання батьківщини Заньковецької з ширшим зануренням у культурну спадщину Чернігівщини.

Історико-меморіальний музей-заповідник "Ганнина Пустинь" / Фото travels.in.ua

3 маловідомі факти про Марію Заньковецьку

Перший факт стосується справжньої причини, через яку акторка змінила своє прізвище на сцені: 1888 року церковний суд розірвав шлюб Марії з підполковником Олексієм Хлистовим через її зраду, і на глибоко віруючу жінку наклали довічну єпитимію із забороною повторного шлюбу – тож театральний псевдонім частково допоміг їй відділити особисту драму від публічного образу.

Другий факт – про голос акторки, який сама доля випробувала на міцність: уже в перший рік сценічної кар'єри Заньковецька захворіла в Харкові на дифтерит, і після хвороби її колись сильне меццо-сопрано значно втратило первісний тембр, змусивши артистку шукати нові грані виразності саме в драматичній грі, а не тільки в співі.

Третій факт пов'язаний із визнанням, яке акторка отримала на найвищому рівні: у червні 1918 року гетьман Павло Скоропадський особисто затвердив ухвалену Радою міністрів постанову про призначення Марії Заньковецькій довічної державної пенсії, а 12 січня 1923 року вона стала першою в радянській Україні артисткою, удостоєною звання Народної артистки – рідкісний випадок державного визнання актора того часу.

Марія Заньковецька померла 4 жовтня 1934 року в Києві та похована на Байковому кладовищі, а її надгробок створив скульптор Юхим Білостоцький. Але справжнім її пам'ятником лишилося маленьке село Заньки на Чернігівщині – місце, куди варто приїхати хоча б раз, аби зрозуміти, з яких коренів виростає велич.