Росія нарощує тіньовий флот для транспортування СПГ перед посиленням санкцій — FT

Росія нарощує тіньовий флот для перевезення скрапленого природного газу (СПГ), поповнюючи його суднами з вторинного ринку й танкерами власного виробництва напередодні заборони ЄС на постачання російського СПГ, яка набере чинності наступного року, пише FT.

Компанія Windward, що спеціалізується на морських даних, за останні шість місяців зафіксувала продаж щонайменше восьми вживаних танкерів для СПГ, які згодом використовувалися для перевезення російських вантажів. Чисельність тіньового СПГ-флоту сягнула 25 танкерів, серед яких два нові судна, побудовані на російській корабельні “Звезда”.

Розширення цього флоту дозволить Москві продовжувати постачання СПГ після посилення обмежень у 2027 році. Тактика нагадує те, як Росія використовує тіньовий флот нафтових танкерів для обходу західних санкцій. Європа запровадила поступово посилювані обмеження, покликані скоротити доходи РФ від продажу викопного палива, щоб завадити Кремлю фінансувати війну проти України.

“Тіньовий флот нафтових танкерів мав прецеденти в Ірані та Венесуелі. Але жодна інша країна не досягла такого рівня технологічного прогресу у видобутку газу на момент запровадження санкцій. Це унікальне явище”, — заявила дослідниця New Energy Advancement Hub Ірина Миронова.

Країнам ЄС, які в першому півріччі 2026 року закупили майже весь обсяг продукції російського СПГ-заводу “Ямал”, з 2027 року буде заборонено імпортувати російський скраплений природний газ. Деякі російські об’єкти з виробництва СПГ вже потрапили під санкції в межах окремих заходів, зокрема, проєкт “Арктик СПГ-2” компанії “Новатек”.

Минулого тижня ЄС заявив, що про продаж танкерів для СПГ російським покупцям необхідно повідомляти Брюсселю, але не наважився заборонити транспортування СПГ на танкерах ЄС до третіх країн після інтенсивного лобіювання з боку Греції.

Хоча нафтови й тіньовий флот РФ наразі налічує понад тисячу суден, які працюють поза системою західного страхування та документації, Москва не так рішуче займається газовозами, які є значно складнішими суднами.

Як показують дані Kpler, проаналізовані FT, чотири з нещодавно придбаних Росією газовозів перевозили вантажі з хабів, що обробляють підсанкційний СПГ. Усі вони зараз ходять під російським прапором і мають схожі нові назви: Kosmos, Orion, Merkuriy, та Luch.

Росія також побудувала свої перші два газовози на суднобудівному комплексі “Звезда” на Далекому Сході. Перше судно Aleksey Kosygin перевозить вантажі з “Арктик СПГ-2” з моменту його передачі великій державній судноплавній компанії “Совкомфлот” торік у грудні. Друге судно Konstantin Posiet офіційно представили під час церемонії цього місяця.

Приватна компанія “Новатек” домінує на російському ринку СПГ. Згідно з офіційною статистикою РФ, флагманський СПГ-завод “Ямал” та підсанкційний “Арктик СПГ-2” забезпечують понад 65% загального обсягу виробництва СПГ в країні. Ще 30% забезпечує проєкт “Сахалін-2” на Далекому Сході Росії, що належить державному енергетичному гіганту “Газпром”.

Значна частина обсягів СПГ із заводів, на які не поширюються санкції, транспортують танкери, зафрахтовані в міжнародних компаній (грецької Dynagas та японських Mitsui OSK та Seapeak). Однак хвиля західних обмежень змусила Москву вдаватися до диверсифікації.

Танкери тіньового СПГ-флоту переважно належать пов’язаним з Росією фіктивним компаніям у таких юрисдикціях, як Дубай, Гонконг та Сінгапур. Використовуються ті самі методи, що й для нафтового тіньового флоту, зокрема, танкери часто глушать сигнали та здійснюють перевантаження з судна на судно, щоб приховати походження вантажів.

“Тактика загалом та сама, але реалізація значно складніша через особливості транспортування СПГ. Суден менше, також потрібна рідкісна та більш спеціалізована інфраструктура. Насправді неможливо придбати й експлуатувати іржаві баки як танкери для СПГ таким самим чином: світовий СПГ-флот менший і значно сучасніший. Також більшість сучасної, високотехнологічної інфраструктури для СПГ розташована в країнах, які не підтримують Росію”, — зазначає директор компанії з корпоративної розвідки S-RM Септімус Нокс.

Газовози з системами глибокого охолодження — одні з найбільш спеціалізованих суден у світі: їх будівництво коштує близько $300 млн, а на борту встановлено складні системи утримання газу в рідкому стані при температурі мінус 162°C, що забезпечує можливість його транспортування.

Додатковою проблемою є те, що ключові виробничі об’єкти Росії розташовані в арктичній зоні, а це означає, що протягом більшої частини року для постачання вантажу до найближчого плавучого сховища необхідні судна льодового класу, корпуси яких захищають їх від руйнування товстим арктичним льодом.

Китай — єдиний покупець вантажів із підсанкційного “Арктик СПГ-2”. За оцінками FT на основі даних Kpler, одинадцять суден із середнім віком близько десяти років вивантажують газ із “Арктик СПГ-2”. Усі ці судна перебувають під санкціями США. За останні два роки власником або фрахтувальником цих суден, за винятком одного, стала компанія “Новатек”. 

Ще чотири судна будуються на корабельні “Звезда”, тоді як постачання шести танкерів льодового класу з корабельні Hanwha у Південній Кореї заблоковане через санкції.

Дослідник консалтингової компанії Drewry Навін Кумар зазначив, що Росія незабаром може зіткнутися з труднощами у будівництві власних суден, оскільки французька компанія GTT має майже монополію на виробництво високоспеціалізованих систем утримання газу під тиском.

У січні 2023 року GTT заявила про призупинення виконання всіх російських контрактів через санкції ЄС. Навіть якщо РФ зможе розробити власну систему зберігання, їй знадобляться дозволи від Міжнародної морської організації та класифікаційних товариств, які встановлюють і затверджують технічні стандарти для суден.

Це буде тривалий процес, який, імовірно, змусить Москву закуповувати більше танкерів на ринку вживаних суден, зазначив Кумар.

Генеральний директор компанії з перевезення газу Exmar Карл-Антуан Саверіс заявив, що Exmar конкурує з російськими покупцями за вживані танкери для транспортування СПГ, які його група переобладнувала у плавучі газосховища.

“На ринок надходить багато старих суден, тому я вважаю, що частина з них потрапить до російського флоту”, — додав він.

Експорт СПГ — одне з джерел наповнення бюджету Росії та фінансування війни проти України. Також, експортуючи скраплений газ до Європи, Кремль прагне захопити більшу частину європейського ринку. А це — нові союзники та новий важіль тиску на ЄС і Україну, писав у статті “Трамп тисне, Європа вагається: чи заборонить ЄС закупівлю російського СПГ?” Володимир Кравченко. За умов продовження купівлі російського СПГ енергетична незалежність Євросоюзу здається міражем.