У дисертації Клименка виявили збіги з роботами 7 науковців: його звинуватили у плагіаті, — ЗМІ

Зокрема, як пише незалежне білоруське видання "Радіо Свобода", посилаючись на дані українського сервісу "Плагіат та фальсифікація в наукових роботах", експерти виявили плагіат на 51 із 414 сторінок докторської дисертації Ігоря Клименка. Зокрема, це становить близько 12% основного тексту роботи.

Йдеться про дисертацію "Теорія і практика психологічного забезпечення професійної підготовки поліцейських", яку Ігор Клименко захистив у Харківському національному університеті внутрішніх справ у травні 2019 року. На той момент він уже очолював Національну поліцію України.

Автори дослідження стверджують, що під час аналізу дисертації виявили текстові збіги щонайменше із сімома науковими працями. Серед них п'ять робіт російських авторів, одна стаття білоруської дослідниці та одна праця українського науковця. У багатьох випадках, як зазначають аналітики, автор не цитував першоджерела належним чином. Частину текстів він переклав українською мовою, змінив окремі слова або словосполучення, однак зберіг структуру, послідовність викладу думок і навіть авторські висновки.

Одним із найяскравіших прикладів автори називають статтю білоруської дослідниці Наталії Савлакової "Часова перспектива особистості: теоретичний аналіз проблеми", яку опублікували ще у 2010 році. В цілому, ця праця є у списку використаних джерел дисертації Клименка, однак у самому тексті на неї немає жодного посилання. На думку дослідників, значна частина матеріалу була фактично переписана. Вони навіть звернули увагу на однаковий порядок абзаців, однакову послідовність викладу та майже ідентичні формулювання.

Також експерти знайшли характерні ознаки буквального перекладу. Наприклад, російський вислів "смысл настоящего момента" у дисертації перетворився на "зміст справжнього моменту", хоча правильним українським відповідником є "сенс теперішнього моменту".

Ще одним джерелом запозичень, за даними авторів аналізу, стала кандидатська дисертація російського психолога Вадима Кисельова, присвячена антикорупційній поведінці працівників державних установ. Дослідники стверджують, що Клименко переписував окремі уривки, а потім замінював словосполучення "співробітник державної організації" на "працівник поліції" або "курсант".

Такі зміни, як зазначають автори сервісу, іноді призводили до очевидних помилок. В одному з фрагментів після механічної заміни слів вийшло, що курсант може використовувати свою посаду для особистого збагачення, хоча курсанти не займають посад і не мають відповідних службових повноважень. Зокрема, це аналітики називали одним із прикладів формального редагування чужого тексту без його осмислення.

Ще один приклад стосується так званої авторської методики оцінювання антикорупційної поведінки поліцейських. За висновками дослідників, її основу майже повністю склали матеріали російського автора. На їхню думку, із шістнадцяти запитань лише чотири були додані самим Клименком, тоді як решта повторювали зміст уже опублікованої роботи.

Серед іншого, увагу аналітики приділили статті російського професора Андрія Караяні про психологічну модель службової діяльності. За їхніми словами, на її основі фактично була написана одна з наукових статей Ігоря Клименка, яку пізніше використали і в докторській дисертації. Автори дослідження зазначають, що текст майже повністю повторює російський оригінал. Водночас до нього були додані лише окремі фрази на кшталт "на нашу думку", "виокремлені нами елементи" або "ми вважаємо", що створювали враження власного авторства.

У цій же статті дослідники звернули увагу ще на одну деталь. До переписаного тексту автор додав приклад про незаконний видобуток бурштину в Сумській області. Автори аналізу наголошують, що в цьому регіоні такого явища ніколи не існувало.

Інший блок зауважень стосується статистичних даних. Зокрема, дослідники порівняли результати, наведені у дисертації Клименка, із показниками, які раніше опублікувала білоруська науковиця Наталія Алексєєнко. За їхніми словами, середні значення, статистичні коефіцієнти та інші числові показники виявилися майже однаковими, хоча дослідження стосувалися різних груп людей, різної кількості респондентів та проводилися в різних країнах.

Крім того, автори дослідження перевірили низку наукових статей Ігоря Клименка, які були опубліковані до захисту докторської дисертації. Зрештою, вони дійшли висновку, що частина цих робіт також містить масштабні текстові запозичення без належного оформлення посилань. Саме ці статті згодом стали основою окремих розділів докторської дисертації.

Натомість "Радіо Свобода" нагадала, що тема академічної доброчесності українських високопосадовців уже неодноразово ставала предметом громадських розслідувань. Раніше активісти повідомляли про плагіат у наукових роботах колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, ексміністрів освіти Станіслава Ніколаєнка, Лілії Гриневич, Сергія Шкарлета та чинного міністра освіти і науки Оксена Лісового. Та все ж, серед зазначеного списку, Сергій Шкарлет залишається єдиним високопосадовцем, який залишив свою посаду після оприлюднення інформації про плагіат.

На момент виходу матеріалу Ігор Клименко публічно не коментував висновки дослідження та звинувачення, які оприлюднили автори сервісу "Плагіат та фальсифікація в наукових роботах".

Нагадаємо, що 17 липня президент України Володимир Зеленський повідомив, що колишній глава міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко стане секретарем Ради національної безпеки та оборони.

Вже 3 серпня стало відомо, що Рустема Умєрова, який раніше займав посаду в РНБО, призначать головою Служби зовнішньої розвідки України.