У людській ДНК знайшли сліди двох вимерлих видів, про яких ми ніколи не знали

Таємнича лінія Африки

Використовуючи новий обчислювальний метод під назвою TRACE, команда вчених проаналізувала сотні сучасних геномів. Вони виявили, що анатомічно сучасні Homo sapiens схрещувалися з невідомою групою гомінідів в Африці понад 50 000 років тому, ще до початку масової міграції на інші континенти. Ця лінія відокремилася від спільного людського дерева приблизно 800 000 років тому – майже тоді ж, коли з'явилися неандертальці, пише Science.

Ми змогли знайти та картографувати ділянки геному сучасних людей, які походять від цієї лінії-привида, і довести, що ця спадщина присутня у всіх сучасних людей, а не лише в африканців,
– прокоментував провідний автор дослідження, аспірант Університету Каліфорнії в Берклі Юлін Чжан.

За даними вчених, ДНК цього невідомого предка становить близько 1% геному кожної людини на планеті. Попри те, що фізичних решток цих гомінідів поки не знайшли, їхній генетичний відбиток чітко простежується в нашому біологічному коді.

Хто другий

Друга виявлена лінія виявилася ще давнішою та загадковішою. Її вік сягає приблизно 1,7 – 1,8 мільйона років. Ця "супер-архаїчна" група не схрещувалася з сучасними людьми безпосередньо. Замість цього вона змішалася з денисівцями в Євразії. Коли ж пізніше денисівці зустрілися з нашими предками, частина цієї надзвичайно давньої ДНК перейшла до Homo sapiens.

Найсильніше ці сліди проявляються у населення Океанії. Дослідники припускають, що цим супер-архаїчним предком міг бути Homo erectus, чиї рештки знаходили в Азії.

Разом ці дві нові лінії складають близько 2% сучасного людського геному. Важливо, що новий метод аналізу не потребує зразків викопної ДНК, які дуже важко отримати з решток віком понад мільйон років.

Я вважаю, що ці нові обчислювальні методи, які дозволяють реконструювати генеалогічні зв'язки, є справжнім новим кордоном у цій галузі, адже вони відкривають приховані епізоди нашого минулого без необхідності мати стародавню ДНК,
– каже співавторка роботи, доктор Прія Мурджані з Університету Каліфорнії в Берклі.

Генетична спадщина та імунітет

Дослідження показало, що запозичені гени не просто "сплять" у нашому тілі. Багато з цих ділянок зосереджені в регіонах геному, відповідальних за імунітет і метаболізм. Це означає, що схрещування з іншими видами допомогло нашим предкам адаптуватися до нових хвороб, кліматичних умов і джерел їжі, коли вони заселяли планету.

Цікаво, що сліди цих "привидів" знайшли навіть у тих частинах геному, які раніше вважали виключно приналежними до Homo sapiens. Це ставить під сумнів теорію про існування абсолютно унікальних людських зон у ДНК. Генетики сподіваються, що з розширенням баз даних та вдосконаленням алгоритмів вони зможуть знайти сигнали й інших втрачених ліній, які сформували сучасну людину.