Безпечного тилу більше немає: як 40-денна операція далекобійних ударів ЗСУ змінила ситуацію в Росії

Українські удари далекобійними безпілотниками вивели з ладу близько третини фактичних і майже половину номінальних потужностей російської нафтопереробки. Такими є підсумки 40-денної української кампанії з примусу Москви до миру. Ще один її результат — удари по логістиці Wildberries. За даними OSINT-аналітиків, неушкодженими залишилися лише 20% центрів компанії. Однак завершення заявленого терміну не означає припинення ударів. Як заявив глава Офісу президента Кирило Буданов, Україна продовжить тиснути на Росію, щоб змусити її завершити війну. Детальніше про операцію розповідає FREEДOM.

Далекобійні удари ЗСУ дали поштовх для переговорів щодо завершення війни. Такої думки дотримується держсекретар США Марко Рубіо. За його словами, ситуація на фронті протягом останніх місяців змінилася. І справді, приховувати очевидне немає сенсу. Адже, за даними Financial Times, українські безпілотники вивели з ладу понад 30% фактичних потужностей нафтопереробки Росії. Відчутний ефект дали й удари по логістичних центрах Wildberries. Російський “Коммерсантъ” повідомляє: лише за пів року кількість підприємств у сфері інтернет-торгівлі в країні скоротилася більш ніж на 23 тисячі. Усе це — результат оголошеної президентом України Володимиром Зеленським 40-денної операції з метою змусити Москву припинити війну.

Як уже зазначалося, ситуація в нафтовій сфері для Кремля не найкраща. Черги на АЗС і дефіцит пального для росіян стали нормою. За даними “Верстки”, у перші п’ять місяців року бензин і дизель у Росії дорожчали у два, а подекуди й у чотири рази швидше, ніж за аналогічний період 2025 року. Удари ЗСУ вивели з ладу близько 45% номінальних потужностей нафтопереробки країни. Financial Times пише, що серйозно пошкоджені великі НПЗ у Туапсе, Омську та Москві. Наслідки атак неможливо усунути за лічені місяці, ремонт триває повільно, а деякі невеликі заводи майже не працюють.

“Нафту в Росії переробляти вже просто-напросто ніде, тому що майже до всіх, а може, вже й до всіх НПЗ дістають наші далекобійні санкції. Ну а 60% цих НПЗ уже пошкоджені з різним рівнем критичності. Тобто, власне, резервуарів немає, продавати нікуди. Тому потрібно закривати свердловини, що надзвичайно дорого, а потім ще й дорого їх знову розконсервовувати. Це абсолютно безвихідний шлях”, — зазначив професор КАІ, президент “Міжнародного інституту дослідження безпеки” Олексій Буряченко.

Українські удари спрямовані виключно по об’єктах, які обслуговують російський ВПК та забезпечують його логістику. Захищеного тилу у армії РФ більше немає, і їй час це визнати. Лише за пів року кількість російських підприємств у сфері інтернет-торгівлі скоротилася на десятки тисяч, а кількість нових бізнесів зменшилася на чверть. Одна з головних причин — нездатність компаній швидко відновити зруйновані логістичні ланцюги. Масштаб цієї галузі величезний: сукупний оборот Wildberries і Ozon може перевищувати 10 трлн рублів, а це майже 5% усього російського ВВП. Тому атаки на їхні центри — це не просто пожежі на складах, а серйозний удар по системі, яка роками допомагала Москві забезпечувати війну.

“Удари були по Wildberries у Пензі, Удмуртії. Це все-таки майже 2000 км до українського кордону. Але, як ми бачимо, для українських безпілотників це не перешкода. Далі виявилося, що Путін запросив війну всередину Росії. Власне кажучи, він і є справжнім руйнівником Росії, як би вони там не кричали, що Захід хоче чи хтось ще хоче зруйнувати Росію. Але я думаю, що найбільше на цьому поприщі працює Путін і його чекістська кліка”, — зазначив політолог, керівник медіацентру “Поистине” Руслан Айсін.

Удари по Wildberries — це не лише втрати для російського бюджету, а й збитки для мільйонів продавців і покупців. І відповідальність за них несе Путін, який сам приніс війну на територію Росії. Проблеми маркетплейсів почалися раніше. За даними Центробанку РФ, заборгованість п’яти найбільших технологічних компаній за рік зросла на 53% — до 2 трлн рублів. Борги накопичуються швидше, ніж розвивається бізнес, а значна частина позикових коштів іде на склади та логістику. Ураження цієї інфраструктури може зачепити вже не лише торгівлю, а й російські банки, які її кредитували.

“Зараз уже з’явилася проблема у головного кредитора Wildberries. Це банк ВТБ, другий за величиною системний банк у Росії. Він уже зіткнувся з проблемою ліквідності. Тобто зараз росіяни, розуміючи ситуацію, побігли забирати гроші, а ВТБ каже: “А немає грошей, грошей уже немає”. Тобто це вже проблема не лише логістична, товарна, це вже починається банківська проблема”, — розповів фінансово-економічний експерт Андрій Новак.

Guardian пише, що успіхи України у перенесенні війни на територію Російської Федерації могли змінити ставлення адміністрації Трампа до Києва. Одним із результатів стали переговори щодо отримання ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot в Україні. Кампанія також посилила внутрішню напругу в Росії. Громадяни дедалі частіше звинувачують владу у нездатності захистити бізнес і критичну інфраструктуру від українських ударів.

“Україна має намір збільшити кількість дипстрайків, щоб війна поверталася туди, звідки вона прийшла. І це означає, що Київ розглядає такі операції вже не як окремі акції, як це було, наприклад, минулого року, а як системний елемент своєї військової стратегії. На мою думку, їхня головна мета — це ускладнити російську логістику, знизити можливості оборонної промисловості та змусити Москву витрачати дедалі більше ресурсів на захист власного тилу”, — зазначив кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

Зупинятися на досягнутому Україна не має наміру. Володимир Зеленський уже повідомив, що військові оновили список пріоритетних цілей для нових далекобійних ударів по території Росії. Об’єкти обирають з урахуванням їхнього впливу на виробництво зброї, нафтові доходи та здатність Москви продовжувати війну. Завдання 40-денної кампанії — зробити ціну агресії ще вищою та змусити Кремль нарешті перейти від імітації переговорів до реальної дипломатії.

Тимчасово окупований Російською Федерацією Крим є частиною 40-денної кампанії. Як зазначає речник Української добровольчої армії, удари по півострову триватимуть і після завершення заявлених сорока днів. Йдеться про багатоетапну операцію з ізоляції тимчасово окупованого півострова від Росії: порушення постачання пального, морської логістики та військового забезпечення. Кінцева мета цієї стратегії — звільнення українського Криму.

“Операція наша триває. Якщо окупанти сподівалися, що мине 40 днів і Служба безпеки України припинить удари по Криму, вони помилялися, тому що буде і 41-й день, і 42-й — до повного вигнання окупантів. Ну і логістична блокада, яка мала бути здійснена, продовжує свою історію. Ми бачимо, що й пальне практично не доходить до Криму. Якщо говоримо про морську складову, то зрозуміло, що сьогодні пальне через море не доставляється. І, власне, я думаю, такі удари по Криму триватимуть”, — наголосив речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.

Результати української операції помічають і західні партнери Києва, насамперед у Вашингтоні. Держсекретар США Марко Рубіо визнав: далекобійні удари ЗСУ змінили динаміку війни та можуть надати нового імпульсу переговорам. За його словами, адміністрація Сполучених Штатів готова з’ясувати, чи змусить перенесення війни на територію Росії Кремль стати більш поступливим і перейти від жорстких вимог до пошуку реального врегулювання.

“Справа в тому, що протягом останніх кількох місяців динаміка цієї війни дещо змінилася. Зараз українці здатні завдавати ударів на великі відстані вглиб Росії, тим самим наближаючи війну до російського народу. Ми готові вивчити питання, чи відкрила ця нова динаміка якусь можливість для досягнення врегулювання шляхом переговорів”, — заявив державний секретар США Марко Рубіо.

Підсумок 40-денної операції очевидний: українська кампанія працює. Росія втрачає нафтопереробку, логістику, гроші та відчуття безпечного тилу, а тиск на Кремль зростає — як усередині країни, так і з боку Заходу. Чим довше Путін затягує війну та імітує переговори, тим дорожче вона обходиться самій Російській Федерації. І невдовзі цей аргумент у Москві почнуть розуміти краще за будь-які дипломатичні формулювання.