Навіть попри те, що росіяни глушать зв'язок: українські дрони вийшли на новий рівень роботи

Про це розповів аналітик 413-го полку безпілотних систем RAID Дмитро Жлуктенко, який раніше був оператором дронів. Подробиці повідомляє Business Insider.

Як українські дрони без зв'язку уражають ворожі цілі?

За його словами, значна частина сучасних українських БпЛА оснащена функцією "захоплення цілі". Після того, як оператор знаходить і позначає об'єкт для ураження, бортова система бере його на супровід і самостійно коригує політ до моменту удару.

Важливо! Це дозволяє дрону виконати місію навіть у разі втрати відеосигналу чи командного зв'язку через роботу російських комплексів РЕБ.

Жлуктенко пояснив, що така технологія вже використовується, зокрема, на ударному безпілотнику Hornet компанії Perennial Autonomy. Апарат підтримує зв'язок із оператором через термінал Starlink, однак під час різких маневрів або стрімкого пікірування сигнал може зникати.

У таких випадках функція автоматичного супроводу цілі дозволяє завершити атаку без подальших команд людини. Водночас експерт наголосив, що українські безпілотники поки не є повністю автономною зброєю. Остаточне рішення щодо вибору цілі ухвалює оператор, а програмне забезпечення лише виконує окремі завдання:

• розпізнає об'єкт;
• супроводжує його;
• коригує маршрут;
• забезпечує фінальне наведення.

Частина українських систем уже здатна самостійно рухатися за заданим маршрутом без постійного втручання людини. Для цього вони використовують камери та алгоритми, які зіставляють зображення місцевості із супутниковими картами, що допомагає продовжувати політ навіть в умовах приглушення GPS.

Як Україна розвиває технології застосування БпЛА?

Подібні можливості вперше привернули широку увагу під час операції "Павутина" у червні 2025 року. Тоді українські безпілотники, які доставили до російських авіабаз приховано у вантажівках, після втрати сигналу продовжили рух за запрограмованим маршрутом і автоматично уразили визначені цілі.

Розвитком таких технологій займаються й українські виробники. Зокрема, компанія F-Drones створила безпілотник LITAVR із системою автоматичного фінального наведення, яка після вибору цілі оператором самостійно супроводжує її до моменту ураження. Інша українська компанія – The Fourth Law – розробила модуль TFL-1, який можна встановлювати на різні типи дронів. Після позначення цілі оператором система машинного зору бере її на супровід і завершує атаку навіть у разі втрати зв'язку.

Представник компанії Frontline Robotics Микита Рожков зазначив, що автономні функції потрібні не лише для протидії російській РЕБ. Вони також дозволяють одному оператору контролювати одночасно більше безпілотних систем, що особливо важливо для України, яка компенсує чисельну перевагу Росії технологічними рішеннями.

Чим відповідають закордонні зброярі?

Подібний підхід використовують і іноземні виробники. Наприклад, латвійська компанія Origin Robotics створила дрон-перехоплювач Blaze, який застосовує комп'ютерний зір та штучний інтелект для автоматичного виявлення й супроводу цілей. Проте рішення про відкриття вогню все одно залишається за людиною.

Українська держава також активно підтримує розвиток автономних бойових технологій. Платформа Brave1 наголошує, що автоматизація процесів виявлення та ураження цілей дозволяє економити ресурси й підвищувати ефективність бойових дій.

У Міністерстві оборони повідомляли, що вже створено технології, які автоматизують до 95% циклу перехоплення ворожих дронів: оператор лише визначає ціль, а всі подальші дії система виконує самостійно.

Фахівці оборонної галузі зазначають, що наразі українські розробки переважно автоматизують окремі етапи роботи – навігацію, розпізнавання, супровід та фінальне наведення. Однак темпи розвитку цих технологій залишаються дуже високими, а штучний інтелект дедалі активніше інтегрується в сучасні українські безпілотні системи.

Нагадаємо, що днями європейська компанія Alta Ares і український виробник "Генерал Черешня" домовилися встановити програмні системи Pixel Lock і Cyclop C2 на дрон-перехоплювач Bullet.

Ці технології знову ж таки свідчать про розвиток автономності БпЛА, адже допоможуть автоматично наводити безпілотник на ціль і зроблять його ефективнішим навіть в умовах роботи російських засобів РЕБ. Наступним кроком стане інтеграція програмного забезпечення та випробування оновленого дрона.