Нова фаза війни почалась: чим небезпечні нові ракети з КНДР та що стане ціллю атак

Росія змінює сценарій війни та готує нові дари ракетами KN-23 з КНДР. Що стане цілями атак ворога та чому РФ почала бити по складах та логістиці.

Читайте у матеріалі

Країна-агресорка Росія переходить до нового сценарію війни проти України, поєднуючи масовані удари по цивільній інфраструктурі із дедалі активнішим застосуванням північнокорейських балістичних ракет. Під прицілом опиняються не лише житлові будинки, а й логістичні центри, виробництва, торговельні склади та об'єкти, від яких залежить забезпечення країни товарами.

Главред з'ясував, яка нова тактика ударів Росії по Україні та в чому небезпека застосування ракет KN-23.

Чому удар по Радушному став сигналом нового етапу війни

Першим проявом нової тенденції став удар по селу Радушне біля Кривого Рогу 30 липня. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що, за попередніми даними, Росія вперше за тривалий час використала для атаки північнокорейську балістичну ракету. Наслідком удару стала загибель цілої родини, серед жертв були діти.

"По Радушному росіяни застосували вперше за довгий час ракету з Північної Кореї – такі попередні дані. Союз московських покидьків із божевільним режимом у Північній Кореї існує заради ракет, заради північнокорейського контингенту та заради вбивства наших українських дітей", - заявив Зеленський.

Чому друга ракета KN-23 підтвердила низьку точність ударів

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомив, що фахівці знайшли вирву від падіння ще однієї північнокорейської ракети KN-23, яку Росія використала під час обстрілу України 30 липня.

"Перша ракета цього типу влучила у приватний будинок у Радушному поблизу Кривого Рогу. Загинули шестеро людей, серед них троє дітей. Друга KN-23 розірвалася в полі", - повідомив Власюк.

За його словами, між двома місцями падіння було приблизно 3,5 кілометра, при цьому в радіусі п'яти кілометрів не знаходилося жодних потенційних військових об'єктів. Це, на його думку, демонструє реальну точність застосованої ракети.

Власюк також звернув увагу, що KN-23 фактично є аналогом російського "Іскандера" та містить низку однакових компонентів, зокрема західного походження. Він наголосив, що використання цих ракет є ще одним доказом глибокої залежності Росії від військової підтримки Північної Кореї, а відповідальність за загибель цивільних повинні нести не лише Москва і Пхеньян, а й усі, хто допомагає обходити санкції та забезпечує постачання критично важливих компонентів.

"Північнокорейські ракети вбивають цивільних українців так само, як російські. І відповідальність за це мають нести усі, хто забезпечує військове партнерство між Москвою та Пхеньяном", - підкреслив він.

Які нові цілі обрала Росія для повітряних атак

Після ударів по житлових кварталах Росія одночасно атакувала й економічну інфраструктуру України. Внаслідок масованого ракетного обстрілу в ніч на 5 серпня були повністю або частково знищені найбільший склад Rozetka у Броварах, два складські комплекси та завод Epicentr Ceramic Corporation, логістичний центр Епіцентру у Києві, сортувальний центр Нової пошти, а також склади Novus, Fozzy Group, Сільпо та тепличний квітковий комплекс.

У компанії Епіцентр повідомили, що через масштаб руйнувань частину виробництва доведеться переносити за межі України.

"Знищено стратегічні логістичні потужності. Фактично втрачено одне з найбільших виробництв керамічної плитки в Україні. У Калинівці загинув співробітник компанії, ще троє отримали поранення", - повідомили в компанії.

Росія почала системно знищувати економіку України

Позаштатний радник президента Сергій Бескрестнов вважає, що війна перейшла у принципово нову фазу, де головною ціллю стає українська економіка та забезпечення цивільного населення.

"Війна на виснаження увійшла в наступну фазу. Ворог атакує все підряд: склади роздрібної торгівлі, продовольчі склади, логістичні хаби, підприємства, склади будівельних матеріалів", - заявив експерт.

За його словами, противник уже не обирає окремі категорії цілей, а намагається максимально руйнувати всю систему логістики, щоб створити дефіцит товарів та ускладнити роботу українського бізнесу. Він прогнозує, що Росія здатна застосовувати близько ста балістичних ракет щомісяця. Нинішнє збільшення інтенсивності ударів він пов'язує із використанням накопичених резервів, однак після цього, на його переконання, атаки продовжаться приблизно такими ж темпами.

Дивіться відео заяви Бескрестнова:

Бескрестнов також пояснив, що російська розвідка часто не потребує складних технічних засобів для визначення цілей. За його словами, ворог нерідко використовує завербованих агентів, які спостерігають за рухом транспорту біля складів, фотографують об'єкти, передають інформацію російській стороні, після чого приймається рішення про ракетний удар.

"У кого є бізнес, у кого є склади, намагайтесь диверсифікувати ризики. Не робіть великих скупчень транспорту, перебудовуйте логістику, використовуйте невеликі склади. Це питання виживання", - закликав він.

ГУР попереджає про розгортання нового ракетного підрозділу КНДР

За інформацією Reuters із посиланням на представника української військової розвідки Андрія Черняка, у Воронезькій області Росії планують розмістити близько 90 військовослужбовців КНДР у складі 112-ї ракетної бригади. Пхеньян уже передав Росії нову партію із 40 балістичних ракет KN-23 та KN-24 разом із військовими фахівцями, а остаточні параметри майбутнього угруповання мають узгодити під час переговорів на найвищому рівні.

"Росія очікує, що розгортання охоплюватиме 120 північнокорейських балістичних ракет та шість пускових установок", - повідомив Андрій Черняк.

Водночас, за його словами, поки що невідомо, яку саме функцію виконуватимуть військові КНДР - чи братимуть безпосередню участь у бойовому застосуванні ракет, чи забезпечуватимуть їхнє технічне обслуговування та підготовку.

Черняк звернув увагу, що інформація про нове розгортання збігається з першими за майже рік підтвердженими випадками застосування Росією північнокорейських балістичних ракет. За його словами, саме ракети з нової партії були використані під час удару по селу Радушне на Дніпропетровщині, де загинула родина з дітьми.

"Удар минулого тижня став першим зафіксованим випадком застосування північнокорейських балістичних ракет із серпня 2025 року. Для атаки були використані ракети з нової партії у 40 одиниць", - зазначив представник ГУР.

За даними військового джерела Reuters, українські радари під час цієї атаки зафіксували дві характерні траєкторії польоту ракет KN-23 або KN-24 у напрямку Кривого Рогу. Співрозмовник агентства пояснив, що така картина зазвичай свідчить про запуск чотирьох ракет. Остаточні висновки слідство зробить після завершення дослідження уламків, однак джерело висловило впевненість, що йдеться саме про північнокорейське озброєння.

Джерело також пояснило, що KN-23 мають потужнішу бойову частину та більшу дальність польоту, ніж російські ракети комплексу "Іскандер", хоча поступаються їм за точністю. Попри це саме балістичні ракети залишаються однією з найскладніших цілей для української протиповітряної оборони.

На цьому тлі старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики у Філадельфії Роб Лі вважає, що розширення арсеналу північнокорейських ракет значно підвищує ризики для України.

"Протиракетна оборона є однією з найбільших вразливих точок України, тому будь-яке збільшення кількості балістичних ракет, з якими їй доводиться мати справу, створить ще більший виклик", - наголосив Роб Лі.

Аналітик додав, що особливе занепокоєння викликає майбутній зимовий період, коли Росія традиційно намагається завдати масованих ударів по українській енергетичній інфраструктурі. За його оцінкою, додаткові поставки балістичних ракет із КНДР можуть істотно посилити потенціал таких атак.

За оцінкою Андрія Черняка, від кінця 2023 року до серпня 2025 року Північна Корея вже передала Росії близько 150 ракет KN-23 та KN-24. Крім цього, на території Курської області нині перебувають приблизно 9,5 тисячі північнокорейських військовослужбовців, хоча вони поки що не залучені безпосередньо до бойових дій проти України. Раніше президент Володимир Зеленський також повідомляв, що Кремль розраховує отримати від КНДР ще до 30 тисяч військових, а у Воронезькій області вже триває підготовка до їхнього прийому.

Як відповідатиме Україна на загрозу з боку КНДР

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що будь-які північнокорейські пускові установки, які Росія розгорне для завдання ударів по українській території, автоматично набудуть статусу законних військових цілей для Сил оборони України. За його словами, Київ уважно стежить за поглибленням військової співпраці між Москвою та Пхеньяном і вже оцінює потенційні ризики, які вона створює не лише для України, а й для міжнародної безпеки.

"Перш за все, ці установки, якщо вони будуть розгорнуті в Росії, мають бути знищені. Вони стають відразу легітимною військовою ціллю, і, відповідно, буде реакція наших військових", - заявив Андрій Сибіга під час спільної пресконференції з міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже.

Очільник української дипломатії наголосив, що Київ уже володіє інформацією про посилення військової взаємодії між Росією та Північною Кореєю. Він підкреслив, що така співпраця виходить далеко за межі двосторонніх відносин і створює нові виклики для глобальної безпеки, насамперед для країн Індо-Тихоокеанського регіону. Саме тому Україна підтримує постійний діалог із державами, які також безпосередньо зацікавлені у стримуванні військових амбіцій Пхеньяна.

"Ми тут перебуваємо в контакті з нашими союзниками, такими як Японія, Південна Корея, для яких ця взаємодія створює реальні аспекти ризиків", - наголосив глава МЗС.

Водночас Сибіга зазначив, що дипломатична відповідь міжнародної спільноти має бути не менш жорсткою, ніж військова. На його переконання, для протидії розширенню військового союзу між Москвою та Пхеньяном необхідно посилювати санкційний тиск, продовжувати міжнародну ізоляцію північнокорейського режиму та координувати спільні дії партнерів задля припинення російської агресії проти України.

"Безумовно, необхідне посилення санкцій, подальша ізоляція режиму в Пхеньяні і об'єднання зусиль міжнародної спільноти для зупинення російської агресії", - підкреслив Андрій Сибіга.

Чим ракети KN-23 та KN-24 відрізняються від російських "Іскандерів" - характеристики ракет КНДР

Фахівці Міністерства оборони України після лабораторного дослідження уламків встановили, що ракети KN-23 і KN-24 мають низку унікальних конструктивних особливостей і не є прямими копіями російських "Іскандерів".

Експерти підтвердили специфічну геометрію корпусу, характерну лише для північнокорейських розробок, а також виявили сім ключових конструктивних збігів із фотографіями ракетних заводів КНДР.

У Міноборони зазначають, що хоча ракети створювалися із використанням окремих технологічних рішень "Іскандера", Північна Корея суттєво переробила конструкцію. При цьому ракети використовують менш енергетичне паливо, мають більші двигуни, а їх виробництво здійснюється за технологіями приблизно півстолітньої давності.

Разом із тим військові інженери виявили у системах керування численні цивільні електронні компоненти західного виробництва, які, ймовірно, потрапили до КНДР в обхід міжнародних санкцій. У Міноборони наголошують, що результати цих досліджень уже використовуються як доказова база під час розслідування воєнних злочинів та підготовки нових санкційних рішень.

"Попри використання застарілих технологій, ці ракети, як усі інші балістичні засоби, вкрай незручні для ППО, тож становлять смертельну небезпеку для українців", - підкреслили у відомстві.

Як Росія модернізувала північнокорейські ракети

Японське видання Kyodo News із посиланням на джерела в українській військовій розвідці повідомило, що Росія значно покращила точність північнокорейських ракет.

Якщо у 2024 році їхнє відхилення від цілі становило від одного до трьох кілометрів, то станом на квітень 2026 року похибка скоротилася до 1–5 метрів. Українська розвідка вважає, що цього вдалося досягти завдяки модернізації інерційної навігаційної системи після аналізу бойового застосування ракет проти України.

Крім цього, аналітики зазначають, що KN-23 та KN-24 здатні летіти за нестандартними траєкторіями, що значно ускладнює їх перехоплення навіть сучасними системами ППО. За час використання цих ракет Росія вже застосувала щонайменше сотню таких боєприпасів, унаслідок чого близько 170 людей загинули або були поранені.

У Kyodo також наголосили, що військово-технічна співпраця Москви та Пхеньяна створює довгострокову загрозу не лише Україні, а й безпеці Південної Кореї, Японії та всього регіону Східної Азії.

Чому Росія почала бити по Україні ракетами з КНДР

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко пояснює активізацію використання KN-23 зміною російських військових розрахунків після ударів України по російському військово-промисловому комплексу.

"До наших активних ударів по їхньому ВПК виробництво балістичних ракет трималося приблизно на рівні 60 на місяць. Після ударів ця цифра скоротилася", - зазначив Коваленко в ефірі 24 каналу.

За його словами, раніше Росія могла запускати десятки балістичних ракет за одну атаку, однак для цього їй довелося використовувати навіть стратегічний запас, який створювався на випадок потенційної війни з НАТО. За оцінками Коваленка, цей резерв становив приблизно 200–300 ракет, і тепер Кремль намагається його відновити.

Саме тому, пояснює він, Москва дедалі частіше використовує модернізовані KN-23 замість власних "Іскандерів". Це свідчить як про небажання витрачати стратегічний запас, так і про обмежені можливості російського виробництва.

"Вони вже залізли у стратегічний запас і не хочуть використовувати виключно російські ракети. Тому змушені використовувати KN-23", - наголосив Коваленко.

Окремо він прокоментував механізм отримання Росією північнокорейських ракет. За його словами, раніше поставки здійснювалися в межах стратегічної співпраці між Москвою та Пхеньяном, а розрахунок міг відбуватися як ресурсами або грошима, так і передачею технологій, насамперед космічних.

"Раніше це працювало саме за такою схемою - в обмін на ресурси, кошти або технології. Зараз достовірної інформації щодо нових домовленостей поки що немає", - підсумував глава ЦПД.

Читайте також: