Олег Жданов - про перші кроки Драпатого: від аудиту штурмовиків до майбутнього ТЦК

У мирний час від нового головнокомандувача не стали б чекати миттєвих результатів. Але в умовах повномасштабної війни кожен день на рахунку, а чисельні труднощі, що накопичилися на фронті та в тилу, вимагають швидких рішень. Саме тому суспільний запит до дій Михайла Драпатого надзвичайно високий. Про перші кроки нового главкома, його реформи та їхню ефективність журналіст Коротко про поспілкувався з військовим аналітиком Олегом Ждановим.

Драпатий особисто знає, хто з військових командирів на що здатен і хто як працює

- Новий Головнокомандувач ЗСУ почав із точкових кадрових та оперативних рішень для аудиту дій попереднього керівництва. Чи це правильний хід?

- Безперечно, він проводить переатестацію посадових осіб, особливо на ключових посадах, таких як командування логістики, начальник штабу сухопутних військ та інших. Бо це ключові посади, які впливають на боєздатність. Стосовно військових частин він теж розпочав їхню переатестацію на предмет їхньої боєздатності та боєготовності.
Два критерії визначають боєздатність частин. Перший - це укомплектованість особовим складом і озброєнням. І другий критерій - це укомплектованість фахівцями посад чи спеціальностей, які визначають боєздатність частини. І Драпатий якраз із цього й розпочав.

- Звільнення генералів старої команди (Карпенка, Грузевича, Лебеденка) та призначення бойових офіцерів (як от полковника Погрібного) - це системна реформа чи просто заміна людей Сирського на лояльні кадри?

- Це нагальна необхідність поставити на ключові посади справді ефективних людей. Драпатий особисто зсередини знає, хто на що здатен і хто як працює. І маючи зараз відповідні повноваження, він може оцінити, наскільки ця людина необхідна або наскільки не придатна. Я, наприклад, довіряю Драпатому і хочу подивитися на результат, який дасть ця необхідна заміна.

Бо попередній главком Олександр Сирський - за духом це був генерал старої радянської армії. Відповідно, він розставляв на ключові посади людей, які відповідали його критеріям. А у нас зараз по факту в ЗСУ існують дві армії: маленька радянська кульгава армія, яку створив Сирський, і новітня армія, яку намагаються всупереч методам Сирського створити новітні командири, які пройшли школу НАТО і намагаються втілювати це в життя. Так от Драпатий хоче розповсюдити цю нову методику і відновити горизонтальні зв'язки, яких зараз у нашій армії немає від слова «зовсім».

- Генштаб очолив екскомандувач ДШВ Ігор Скибюк. Що це за воєначальник та яка його репутація в армії?

- Це дуже ефективний воєначальник, якого попередній главком пресував. І навіть сам той факт, що Сирський його тиснув, уже означає, що він нормальна людина і командир. І Скибюк створював свій авторитет не в кабінетах, а безпосередньо на полі бою. Тому в нього дуже позитивний імідж у Збройних силах України, особливо серед десантно-штурмових військ. А те, що саме Драпатий наполіг на тому, щоб Скибюк став начальником Генштабу, означає, що вони працюватимуть у тандемі. А такий тандем завжди дає гарний результат.

Не потрібно боятися, що коней на переправі міняють

- Участь у боях - це добре, а чи має новий начальник Генштабу тактичний та стратегічний хист, бо одна справа - керувати бригадою, а інша - всіма збройними силами країни та їхніми стратегічними і тактичними операціями?

- Масштабувати оперативно-тактичне мистецтво бригади на рівень Генштабу цілком можливо та реально. А Скибюк до того ж закінчив Академію Генштабу, тому я не сумніваюся, що він на це здатен. Тим більше, що він давно вже був саме на штабних посадах.

- А чи безпечно одночасно міняти керівництво Сил логістики (генерала Карпенка) та Ракетних військ (генерала Малиновського) у розпал бойових дій?

- Ну знаєте, якщо ми пережили звільнення Валерія Залужного та його команди (загалом до 20 генералів) і фронт не обвалився, то ЗСУ переживуть і цю зміну. Справа в тому, якщо звернутися до воєнної історії, то війна завжди народжує своїх героїв, нових командирів. Хто не справляється, того відсіює одразу, а хто тягне, той іде вгору і досягає якихось позитивних результатів. Тому не потрібно боятися, що коней на переправі міняють. Це зовсім не про війну.

- Ви згадали генералів із команди Залужного, то чи не буде Михайло Драпатий повертати їх до керівництва, чи в нього є своя команда?

- Я думаю, що насамперед у нього є своя команда тих людей, з якими він воював, яких він знає, яким він довіряє. Але я абсолютно не відкидаю, що можуть повернутися і генерали з команди Залужного.

- Михайло Драпатий наклав заборону на ексклюзивне поповнення штурмових частин (як от «Скеля» чи 225-а ОШБ) через ТЦК. Що це: спроба врятувати від дефіциту людей звичайні лінійні бригади чи реакція на гучні скандали в цих підрозділах?

- Він заборонив не лише з ТЦК, а й з резервних батальйонів направляти особовий склад в окремі штурмові полки. Я думаю, що це пов'язано, по-перше, з аудитом цих частин, і в тому числі з тим, що зараз там відбувається з особовим складом.

Бо є такі штурмові полки, які роздуті до масштабів дивізії. За потреби в півтори-дві тисячі особового складу вони мають 8-10 тисяч, по 15-20 батальйонів. Тому їхнє поповнення і припинено, аби надати мобресурс для бойових частин, які сьогодні захлинаються від дефіциту особового складу. А з іншого боку, треба привести ці полки до якогось розумного штату та визначити їхню подальшу долю. Я думаю, що, найімовірніше, вони будуть включені в корпусні комплекти і будуть як бойовий засіб у розпорядженні командира корпусу.

Спочатку потрібно провести переатестацію ТЦК

- А Сирський хіба не бачив цієї проблеми, що нічого не робив із цим?

- Він це не тільки знав, а й використовував такі роздуті штурмові полки як «пожежну команду» для гасіння найгостріших моментів на фронті. Він тримав їх безпосередньо у власному управлінні, і ніхто, крім нього, не знав, куди який полк перекидають, яке завдання він виконує. Для самого Генштабу це був «темний ліс».

- У резерв також відправили генерал-майора Грузевича, якого вважали одним із архітекторів жорсткої мобілізації та "бусифікації". Яких змін у роботі ТЦК тепер слід чекати від Драпатого?

- Поки що все буде, як і раніше. Справа у тому, що для того, щоб щось змінити, спочатку потрібно провести переатестацію ТЦК, переглянути їхні повноваження та функціонал. Потім замінити їх чи реформувати, але тільки в межах користі для Збройних Сил. Бо інакше ми можемо втратити механізм поповнення особовим складом.

- Які прозорі механізми рекрутингу Драпатому слід запропонувати разом із Міноборони, щоб не зірвати темпи мобілізації?

- Справа у тому, що насправді роль Драпатого, скажімо так, найменша в цьому процесі. Тому що реально за мобілізацію відповідає президент як Верховний головнокомандувач, прем'єр-міністр і весь Кабінет міністрів. І тут Збройні сили останні в цій черзі відповідальних за мобілізацію в країні.

Тому що мобресурс - це проблема всієї країни. І якщо держава не включиться в цей процес, то мало що зміниться. Наприклад, де у нас зараз активна соціальна реклама, що треба йти у військо і захищати країну? Де у нас виховання суспільства та формування суспільної думки стосовно того, що якщо ти не воюєш, то ти програєш і завтра співатимеш радянський гімн.

А ми все це скидаємо на главкома Драпатого, у якого таких повноважень немає від слова «зовсім». Він може лише трохи підкорегувати механізми, які є в його розпорядженні. Але для того, щоб повністю реформувати ТЦК, треба вносити зміни до закону.

З Драпатого та Хмари може скластися ефективний дует

- А що може підправити саме Драпатий у цьому питанні?

- Саму методику роботи територіальних центрів комплектування. На мою думку, треба починати з самої назви - ТЦК, міняти її. Бо ця назва вже набила таку оскому, що народ просто жахається від них. Він може змінити структуру, порядок дій, але масштабна програма інформування населення та агітації для підписання військових контрактів - це завдання держави. Знов-таки, де новий контракт, Верховна Рада ухвалила його? Ні. То які можуть бути претензії до главкома Драпатого?

- Він уже заявив про тісну співпрацю з Міноборони та його очільником Євгеном Хмарою. Чи означає це кінець тривалого конфлікту між Генштабом і Міноборони, який і привів до відставок Сирського та Федорова?

- Давайте скажемо так: це дуже гарна спроба, і я дуже сподіваюся, що вона буде вдалою. Бо дійсно Міноборони повинно працювати на інтереси Збройних сил, що їм потрібно і що вимагається. Тому я думаю, що Хмара і Драпатий будуть дуже гарним тандемом.

- Дива та миттєвого перелому на фронті не буде, але перші кроки дають армії надію на зміни. На чому тримається ця надія і який перший результат стане маркером того, що Драпатий впорається?

- На мою думку, у його військовому таланті. Він здатен досягти позитивних змін в армії та на фронті. Доказ цьому - його біографія. Починаючи з прориву з Маріуполя, потім вихід з оточення біля Ізвариного, Куп'янська операція, де зачистка міста відбувалася безпосередньо під керівництвом саме Драпатого, а не Сирського.

- Знов-таки, у нього є хист стратега, тактика?

- Безперечно. На мою думку, у нього є хист до планування та проведення військових операцій. Він бачить усю картину поля бою, і щось у нього в голові народжується таке, що потім може привести до позитивного результату. До речі, будь-який видатний полководець починав саме з низів, розвиваючи свої тактичні навички, а потім і стратегію. Тобто Драпатий може масштабувати свої знання та досвід. Я не хочу його надмірно ідеалізувати, але на сьогодні, я думаю, є ще низка генералів, які тактично та стратегічно виросли, як він. Ну і зараз Драпатий - це популярна людина як у війську, так і в суспільстві.