100 000 кв.м складів знищено під Києвом: як подорожчають продукти через удари РФ

У ніч на 5 серпня 2026 року російські ракети завдали масованого удару по складських приміщеннях у передмісті Києва. За даними «Інформатор Київ», знищено щонайменше 100 000 квадратних метрів складів. Під удар потрапили розподільчі центри найбільших ритейлерів країни — «Сільпо», Novus, «Епіцентр», Rozetka та інших — безперебійна робота величезних торгових мереж опинилася під чи не найбільшою загрозою з початку повномасштабної війни.

Масштаб руйнувань вражає: лише за один нічний обстріл виведено з ладу більше половини від загального обсягу складських площ, знищених росіянами в київському регіоні з початку 2026 року. До цього удару ворог уже зруйнував близько 160 000 кв.м складів, а тепер загальна цифра перевалила за 260 000 кв.м.

Гострий дефіцит складів і перебудова логістики

Директор департаменту ринків капіталу Expandia Ярослав Горбушко описав ситуацію на ринку як критичну: "Якщо компанія захоче зараз орендувати окремий склад площею 10 000 квадратних метрів, вона не зможе цього зробити. На ринку зараз немає окремих складських блоків, тільки невеликі майданчики в основних орендарів".

Ритейлерам доведеться терміново перебудовувати логістику — доставляти товари до столичних магазинів із регіональних центрів, розташованих за сотню кілометрів від Києва. Це означає додаткові витрати на пальне, яке й без того різко подорожчало, а також набір нових водіїв, дефіцит яких відчувається гостро.

Що кажуть у торгових мережах

Неофіційно представники торгових мереж підтверджують: єдиний спосіб не зірвати роботу столичних магазинів — завозити товари з регіональних розподільчих центрів. У «АТБ» після знищення одного з найбільших складів у Дніпрі швидко перебудували логістичні ланцюги, залучили резервні майданчики та задіяли власний автопарк із понад 700 вантажівок. Однак навіть там визнають: у деяких магазинах на Харківщині тимчасово зменшилися запаси окремих товарів — чипсів, горішків, соків та напоїв.

Співвласник групи компаній NOVA Володимир Поперешнюк після серії ударів по об'єктах компанії назвав головний принцип виживання: "Перший крок — розосередження. Ми постійно збільшуємо кількість точок присутності. На кожне закрите через обстріли відділення відкриваємо нові". За його словами, компанії переходять до моделі just-in-time: "Менше зберігати — означає швидше перевозити. Чим менше часу посилка перебуває на терміналі, тим менше в неї ризиків".

Як це вдарить по гаманцях українців

Точний відсоток подорожчання наразі не називають навіть у постраждалих мережах. Але механізм очевидний: утримання кількох складів замість одного центрального хабу, дублювання маршрутів, резервні потужності та додаткові перевезення суттєво збільшують собівартість доставки. Рано чи пізно мережам доведеться витратитися й на відновлення знищеного — а це сотні мільйонів гривень. Частина цих витрат неминуче опиниться в кінцевій ціні товару на полиці.

Тотального дефіциту продуктів не очікується — досвід попередніх атак показав, що бізнес швидко адаптується. Однак локальні перебої з окремими категоріями товарів цілком імовірні, особливо в перші тижні після удару. А доставка інтернет-замовлень замість звичних одного-двох днів може розтягнутися на три й більше.

Що робить влада

Прем'єр-міністр Сергій Корецький уже відреагував на ситуацію: "Уряд терміново організує зустрічі з представниками бізнесу та опрацює необхідні рішення для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор. Мінекономіки отримало відповідні доручення".