ЦРУ створило оперативну групу для посилення тиску США на Кубу — NYT

ЦРУ таємно створило оперативну групу з питань Куби, розпочавши підготовку до проведення більш узгодженої кампанії з метою тиску на кубинський уряд, щоб той здійснив економічні, політичні та кадрові зміни, яких вимагає президент США Дональд Трамп, повідомляє NYT, посилаючись на джерела.

Створення цієї групи дозволить ЦРУ швидко спрямувати на Кубу додаткові фінансові, кадрові та технічні ресурси. До складу групи вже почали залучати оперативників, які вербують і керують шпигунами, аналітиками розвідки, співробітниками, що проводять кібероперації, та фахівцями з таємних операцій впливу.

У 1960 році ЦРУ створило попередню оперативну групу з питань Куби, члени якої керували невдалим вторгненням на острів. Повноваження нової групи обмежені: створити розкол серед політичної еліти острівної країни з надією змусити кубинців замінити так званих антиамериканських прихильників жорсткого курсу на практичних лідерів, які будуть поступливішими до вимог Трампа.

“Ці наміри не є несподіванкою, оскільки Куба вже давно є мішенню для шпигунської діяльності, підривних і дестабілізаційних операцій ЦРУ, включно з тероризмом. При цьому Державний департамент США має нахабство називати Кубу загрозою за те, що вона реалізує своє право на законну самооборону”, — заявив заступник міністра закордонних справ Куби Карлос Фернандес де Коссіо.

На відміну від 1960-х років, коли попередня оперативна група керувала підготовкою та оснащенням союзників, які здійснили вторгнення, нинішня оперативна група не має організованих кубинських партнерів. Їй також не дозволено проводити операції зі застосуванням летальної сили. Однак оперативна група ЦРУ за своєю природою є гнучкою: повноваження, в межах яких вона діє, президент США може змінити в будь-який момент.

Створення оперативної групи свідчить про те, як ЦРУ готується до можливої тривалої таємної кампанії проти об’єкта, який вже давно є одним із найскладніших для розвідувального управління. Кампанія ЦРУ збігається з активізацією зусиль американських розвідувальних відомств, спрямованих на краще розуміння ситуації в острівній державі.

Кожна адміністрація США визначає свої пріоритети у сфері збору розвідданих у Національній рамковій програмі розвідувальних пріоритетів (NIPF). Адміністрація Трампа нещодавно переглянула свою версію цього документа, додавши Кубу до “Пріоритету №1” у NIPF. Серед інших країн “Пріоритету №1” — Китай, Іран та Росія.

У відповідь на це американські розвідувальні відомства, зокрема, Агентство національної безпеки та Національне агентство геопросторової розвідки, почали спрямовувати на Кубу більше засобів збору розвідданих.

Ця розвідінформація допоможе США оновити варіанти можливих військових дій проти Куби, якщо Трамп вирішить піти цим шляхом. До посилення розвіддіяльності американські військові та розвідники скаржилися на застарілі дані. Нова інформація дасть їм краще уявлення про наміри Куби, її військовий потенціал та оборонні можливості.

Своєю чергою, офіцери оперативної групи з питань Куби в ЦРУ ретельно вивчатимуть новоотримані розвіддані в пошуках внутрішньої інформації про діяльність кубинських лідерів та інших представників політичної еліти, відстежуючи, зокрема, тіньові грошові потоки та ділові операції як на острові, так і за його межами. ЦРУ може зрештою оприлюднити цю інформацію, щоб спробувати вплинути на кубинське керівництво та громадську думку, повторивши сценарій, який розвідувальне управління вже застосовувало проти інших супротивників США.

Протягом багатьох років ЦРУ відігравало багатогранну роль щодо Куби — як розвідувальна служба, що таємно діє проти кубинського уряду, так і як періодичний посередник між Вашингтоном і Гаваною.

У травні цього року, коли напруженість досягла апогею, Трамп відправив директора ЦРУ Джона Реткліффа до Гавани для зустрічі з Раулем Родрігесом Кастро — онуком колишнього кубинського лідера Рауля Кастро. Послання Реткліффа кубинцям полягало в тому, що ЦРУ розглядає їх як гідних супротивників і потенційних майбутніх партнерів. Водночас він сказав кубинцям, що у них закінчується час для фундаментальних змін, яких вимагає Трамп, натякаючи: якщо Куба не скористається моментом, то може стати наступною Венесуелою.

Швидкість, із якою Трамп успішно повалив одного з найближчих союзників Куби — лідера Венесуели Ніколаса Мадуро та захопив контроль над венесуельськими нафтовими ресурсами, змусила деяких із войовничих радників Трампа повірити, що нинішній кубинський уряд може “зникнути” до проміжних виборів у США в листопаді.

Однак кубинці продемонстрували свою стійкість, попри руйнівне нафтове ембарго США, а затяжна війна Трампа з Іраном вичерпує американські ресурси. Хоча прихильники жорсткої лінії щодо Куби, які консультують Трампа, досі вважають, що адміністрація президента США зрештою виділить ресурси та приділить увагу, необхідні для повалення кубинського уряду, вони тепер визнають, що це, ймовірно, станеться лише після завершення війни з Іраном.

У статті“Трамп проти Куби: чи готує Білий дім «маленьку переможну війну»” Олег Шамшур аналізував, у який спосіб Білий дім прагне змінити режим у Гавані, як на це відреагують Китай і Росія та чи готові самі кубинці захищати режим, що довів країну до зубожіння.