Трамп вимагав від Гегсета пояснень щодо дефіциту боєприпасів у США — WP

Роздратування президента США Дональда Трампа через війну з Іраном вибухнуло минулого тижня. На полях урядового засідання у Кемп-Девіді Трамп вимагав від глави Пентагону Піта Гегсета пояснень щодо того, чому його, судячи з усього, ввели в оману щодо гострої нестачі боєприпасів, яка зараз загрожує обмежити військові можливості США у конфлікті з Іраном, повідомляє WP, посилаючись на джерела.

Ця розмова відбулася в п’ятницю, 31 липня. Трамп висловив Гегсету своє розчарування, заявивши, що, на його думку, проблема з боєприпасами “була вирішена”.

Дефіцит, зокрема, керованих ракет великої дальності та перехоплювачів протиповітряної оборони, став однією з причин, через яку Трамп останніми днями відмовився від додаткових масштабних ударів по Ірану, зазначило одне з джерел видання. Публічно Трамп заявляв, що скасував наказ про нову атаку через прогрес у переговорах щодо Ормузької протоки.

Хоча Сполучені Штати оголосили про нові угоди щодо виробництва деяких найважливіших видів боєприпасів, таких як перехоплювачі для систем Patriot, на їхнє виготовлення може знадобитися до двох років. Найближчим часом не передбачається швидкого вирішення проблеми дефіциту.

У Кемп-Девіді, коли Трамп висловив претензії щодо недостатніх запасів зброї, Гегсет захищався і звинуватив свого заступника Стівена Файнберга в нестачі запасів, заявивши, що той не забезпечив повного інформування президента США про цю проблему.

Ця суперечка підкреслила дедалі більше розчарування Трампа своїм міністром війни, який, за словами чиновників, був одним із найпалкіших прихильників військових дій проти Ірану на початку конфлікту, переконуючи Трампа, що це буде швидка і відносно легка перемога.

“Це на 100% фейкові новини. Такого буквально ніколи не було. І президент Трамп має найвищу довіру до міністра Гегсета”, — заявила прессекретар Білого дому Керолайн Левітт у відповідь на запитання WP.

“Міністр Гегсет нікого не вводив в оману щодо запасів боєприпасів і не звинувачував заступника міністра Файнберга”, — сказав представник Пентагону Шон Парнелл.

Через понад п’ять місяців після початку конфлікту, внаслідок якого загинули 18 американських військовослужбовців і сотні дістали поранення, Іран і США залишаються в патовій ситуації, а країни регіону дедалі більше стурбовані довгостроковими економічними наслідками війни та закриття Ормузької протоки.

Під час липневих слухань у Сенаті Гегсет вступив у суперечку з демократами щодо того, чи надавав він Трампу об’єктивні оцінки війни з Іраном, зокрема, щодо ризиків, які тривала військова кампанія могла б створити для запасів Збройних сил США.

Під час слухань Гегсет відмовився обговорювати свої рекомендації президенту та неодноразово покладав провину за будь-які дефіцити на політику адміністрації колишнього президента Джо Байдена щодо Збройних сил, а не на операції за часів президентства Трампа.

Гегсет, Файнберг та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн звернулися до законодавців із проханням виділити додаткове військове фінансування у розмірі $67 мільярдів для покриття витрат на війну з Іраном. Республіканці в Сенаті досі не дійшли згоди щодо стратегії розгляду цього пакету.

Загальний запит адміністрації Трампа на оборонний бюджет на наступний фінансовий рік становить рекордні $1,5 трильйона і включає десятки мільярдів доларів на виробництво ракет. Однак розгляд пропозиції зайшов у глухий кут, оскільки демократи виступають проти такого значного збільшення видатків, що позбавляє Пентагон чіткого шляху до поповнення запасів критично важливого озброєння.

З часу скандалу Signalgate, коли Гегсет, лише через кілька місяців після затвердження на посаді, надіслав секретну інформацію у групу в месенджері, до якої входив журналіст, ходять чутки про те, як довго міністр війни залишатиметься в милості президента США. Трамп, однак, публічно постійно висловлює похвалу на адресу Гегсета.

З моменту вступу на посаду Трамп санкціонував військові операції в семи країнах: у Ємені, Сомалі, Сирії, Ірані, Іраку, Нігерії та Венесуелі.

Успішне захоплення колишнього венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, здавалося, зміцнило позиції Гегсета. Однак патова ситуація навколо Ормузької протоки, а також величезні витрати та тривалість війни з Іраном підірвали довіру Трампа до глави Пентагону.

“Міністр Гегсет нікуди не піде. Він продовжуватиме працювати пліч-о-пліч із заступником секретаря Файнбергом над реалізацією програми президента Трампа”, — сказав Парнелл у відповідь на запитання щодо розмови про вичерпання запасів боєприпасів.

Проблема вичерпання запасів не є новою. Ще до початку війни з Іраном Кейн попередив Трампа, що США не мають запасів, необхідних для ведення тривалого конфлікту.

Однак темпи та величезні обсяги використання боєприпасів у війні стрімко прискорили вичерпання ключових американських наступальних та оборонних запасів озброєння. Дефіцит ракет-перехоплювачів також змінює підхід США до ухвалення рішень про застосування боєприпасів. Тепер рішення залежить від того, куди, за оцінками військових, прямує ціль і чи становить вона достатню загрозу.

Хоча Гегсет і Пентагон оголосили про низку нових рамкових угод із промисловістю щодо відновлення арсеналу армії США, оборонні компанії не почнуть виробляти озброєння, доки не буде контрактів та не будуть виділені кошти Конгресом. Як наслідок, на відновлення запасів можуть піти роки. 

Нестача оборонних боєприпасів США має наслідки, що виходять за межі Близького Сходу. Україна стикається з дефіцитом засобів протиповітряної оборони, а варіантів поповнення запасів із західних джерел майже немає, що залишає країну вразливою перед російськими ударами.

FT писала, що під час зустрічі в Овальному кабінеті минулого тижня Трамп відхилив прохання українського президента Володимира Зеленського про надання Україні сотень додаткових перехоплювачів для Patriot. За словами джерел видання, Трамп послався на дефіцит у запасах США, заявивши, що ці системи необхідні для захисту американських об’єктів на Близькому Сході та в країнах Перської затоки в умовах війни з Іраном.

Раніше CNN із посиланням на джерела повідомляв, що внаслідок війни з Іраном США витратили майже 80% ракет THAAD, а також близько половини перехоплювачів для Patriot і крилатих ракет Tomahawk.