Українців попередили про три головні страхи вкладників: чи варто зараз відкривати депозит

Якими будуть ставки за депозитами після рішення НБУ

Рішення Національного банку збільшити облікову ставку до 15,5%, а ставку за тримісячними депозитними сертифікатами – до 19% фактично залишило депозитний ринок у сталій "системі". Як пояснив у коментарі 24 Каналу директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ Дмитро Замотаєв, принаймні до вересня триватиме "перелаштування" депозитних програм комбанків під нові монетарні умови.

Тому, за його словами, впродовж 10 – 16 серпня середні ставки за гривневими депозитами залежно від терміну розміщення коштів, найімовірніше, перебуватимуть у межах 13 – 14,5% річних. Максимальна дохідність за окремими пропозиціями може сягати 17 – 17,5% річних. Переважно йтиметься про короткострокові акційні програми, вклади для нових клієнтів або додаткові бонуси в розмірі 0,5 – 1 в. п. до базової ставки.

Водночас, на думку банкіра, цього року депозитна активність залежатиме не лише від банківських ставок. Громадяни можуть витрачати більше часу на ухвалення рішення, зважувати ризики, відкладати відкриття нового вкладу або обирати коротший термін розміщення коштів. Причиною може стати чергова хвиля інформаційного "неспокою".

Чи варто боятися девальвації гривні та інфляції

Дмитро Замотаєв говорить, що майже щороку наприкінці літа в публічному просторі з'являються три основні блоки "страхів": можливий новий наступ ворога, прогнози надзвичайно важкої зими, а також розмови про неминучий обвал гривні. Ці теми можуть впливати на емоції вкладників, однак не кожен гучний заголовок має під собою економічний фундамент.

Перший страх стосується воєнних ризиків. Звісно, їх не можна заперечувати або применшувати. Проте між прогнозами щодо ситуації на фронті та доцільністю відкриття депозиту немає прямого знака рівності. Воєнні новини можуть змусити людину тримати більшу частину коштів у швидкому доступі, але самі по собі вони не змінюють дохідність вкладів і не свідчать про проблеми банківської системи. Раціональною відповіддю в такому разі може бути не повна відмова від депозиту, а розподіл коштів між готівкою, рахунком і кількома вкладами з різними строками завершення.

Другий традиційний страх – очікування "найважчої зими". Енергетичні ризики справді можуть впливати на виробничі витрати, ціни, інфляцію та повсякденну поведінку громадян. Однак складний опалювальний сезон не означає автоматичної втрати грошей на депозиті. Навпаки, зберігання всіх заощаджень готівкою в умовах прискорення інфляції може призвести до швидшого зменшення їхньої купівельної спроможності.

Третій страх – "обвал гривні". Курсові коливання можливі, а поступове послаблення гривні не можна виключати. Проте коливання курсу та обвал – не одне й те саме. НБУ працює в режимі "керованої гнучкості": курс реагує на баланс попиту і пропозиції, а регулятор за допомогою валютних інтервенцій згладжує надмірні рухи. Тому окремі хвилі попиту на валюту ще не означають, що ринок утратив керованість. Замість того щоб орієнтуватися на інформаційні "лякалки", потенційному вкладникові варто стежити за двома суто економічними показниками – інфляцією та курсом долара. Саме вони визначають, чи зберігає гривневий депозит свою реальну дохідність.

"Після сплати 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору вкладник отримує близько 77% нарахованих процентів. Таким чином, депозит зі ставкою 13% річних забезпечує близько 10% чистого доходу, вклад під 14,5% – приблизно 11,2%, а депозит зі ставкою 17 – 17,5% – близько 13,1 – 13,5%", – зазначає експерт.

Відповідно, середньостатистичний депозит перестане повністю захищати гроші від знецінення, якщо річна інфляція перевищить приблизно 10 – 11%. Для найвигідніших акційних пропозицій умовною межею стане інфляція на рівні 13 – 13,5%. Якщо ж зростання споживчих цін залишатиметься нижчим за ці показники, гривневий вклад не лише компенсуватиме інфляційні втрати, а й приноситиме реальний дохід.

Схожу арифметику можна застосувати й до курсу долара. Наприклад, якщо вихідний курс становить 45 гривень за долар, то річний депозит під 14,5% після сплати податків забезпечить близько 11,2% чистого доходу. Щоб просте зберігання грошей у валюті виявилося вигіднішим, долар через рік має коштувати понад 50 гривень за долар. Для депозиту під 13% відповідна межа становитиме близько 49,5 гривні за долар, а для вкладу під 17,5% – понад 51 гривня за долар.

Як вирахувати курсову вигоду депозиту

Для шестимісячного депозиту під 14,5% річних, за словами Дмитра Замотаєва, точка рівності буде нижчою: за стартового курсу 45 гривні за долар долар має зрости приблизно до 47,5 гривні за долар за пів року. Ці розрахунки не враховують різницю між курсами купівлі та продажу валюти. З урахуванням валютного спреду долар повинен подорожчати ще відчутніше, щоб перекрити чисту дохідність депозиту.

Звісно, на думку експерта, курсова вигода залежить від конкретного моменту купівлі та продажу валюти, а інфляція – від фактичного зростання цін за весь строк вкладу. Тому йдеться не про магічну цифру, після якої депозит миттєво стає збитковим, а про економічну межу, за якою його чиста дохідність уже не компенсує знецінення гривні або поступається доходу від валюти.

"Упродовж 10 – 16 серпня найбільш затребуваними, найімовірніше, залишатимуться депозити на шість місяців і один рік. Перші дають змогу не "заморожувати" кошти надовго, другі – зафіксувати чинну ставку на триваліший період. Водночас частина громадян може обирати коротші вклади або дробити заощадження на кілька депозитів, очікуючи більшої визначеності восени", – зазначає банкір.

Отже, нові інформаційні "виклики" потенційно здатні дещо сповільнити зростання кількості нових вкладників, однак навряд чи зламають загальний депозитний тренд. За умови помірної інфляції та контрольованої курсової динаміки гривневі вклади й надалі залишатимуться одним із найбільш зрозумілих інструментів збереження заощаджень. А найкращою відповіддю на сезонні страхи стане не поспішне рішення, а холодний розрахунок.