16 тонн зерна за тонну дизеля: українські фермери на межі виживання

На аграрний ринок України обрушилася хвиля різкого зростання цін на дизельне пальне, яке досягло майже 100 гривень за літр. Ця ситуація викликала аномалію, коли гуртові ціни на пальне тимчасово перевищили роздрібні. Сергій Сапєгін, експерт ринку нафти, пояснив, що український гуртовий ринок швидко реагує на зовнішні сигнали, такі як подорожчання нафти, європейського газойлю або ускладнення логістики, тоді як роздрібні мережі реагують повільніше, маючи запаси, закуплені до стрибка цін.

Хмельницький фермер, який побажав залишитися анонімним, поділився, що минулого року для придбання тонни пального йому було достатньо продати приблизно 4,5 тонни зерна продовольчої пшениці. Проте цього року, за його розрахунками, йому доведеться віддати вже 16 тонн зерна. Така драматична зміна може призвести до банкрутства багатьох агропідприємств, якщо ситуація не покращиться.

Головна проблема нині полягає не лише в ціні пального, а й у фізичній доступності та швидкості його доставки. Дефіцит пального та ускладнення логістики, спричинені обмілінням Дунаю, безпековими обмеженнями та атаками на судноплавство в Чорному морі, створюють значні труднощі. Компанія UPG була вимушена запровадити тимчасове обмеження на відпуск пального до 250 літрів в одні руки для забезпечення більшої кількості клієнтів на тлі підвищеного попиту.

За оцінкою Дениса Марчука, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради, витрати на пальне можуть сягати 12–15% собівартості виробництва аграрної продукції. Він підкреслює, що ці "колосальні витрати" в період збору врожаю додаються до вже наявних збитків, пов'язаних із проблемами експорту та неможливістю продавати продукцію за ринковими цінами. Наприклад, якщо ціна пшениці в українських портах може сягати 300 доларів за тонну, то всередині країни фермери змушені продавати її по 5-6 тисяч гривень, а на півночі України — навіть по 3–3,5 тисячі гривень.

У відповідь на запит, Міністерство аграрної політики та продовольства повідомило про зміни в програмі пільгового кредитування «5-7-9%». Було скасовано обмеження на фінансування оборотного капіталу (не більше 20% суми кредиту) для аграріїв, які беруть кредити на ведення сільськогосподарської діяльності, включаючи придбання пального. Ставку за такими кредитами знизили з 15% до 10% річних. Однак, за оцінками аналітиків, пільговий кредитний портфель вже перевищив 189 мільярдів гривень, і уряду доводиться шукати донорські кошти для підтримки програми.

Фермер з Хмельниччини, який скоротив площі під пшеницею щонайменше на 35%, переорієнтовується на культури, які можна переробляти в Україні: сою, соняшник, крохмальну картоплю та буряк. Він вважає, що наслідки подорожчання пального повною мірою проявляться не цього року, а вже наступного, коли через збитковість виробники можуть значно скоротити посівні площі, що призведе до дефіциту пшениці.

Глобальні причини стрибка цін на пальне пов'язані зі скороченням світового виробництва приблизно на 5 мільйонів барелів на добу порівняно з минулим роком. Додатковий тиск створює логістика: обхід небезпечних районів Червоного моря подовжує рейси танкерів до 34 днів, а обміління Рейну та Дунаю перешкоджає повноцінному перевезенню вантажів.

У парламенті зареєстрований законопроєкт «Про захист населення від наслідків зростання вартості палива та енергоресурсів», який обіцяє "захист", але не містить конкретних сум, ставок чи механізмів, а джерела фінансування подані як перелік можливих варіантів без розрахунків.

«Український гурт надзвичайно чутливий до зовнішніх сигналів. Коли дорожчають нафта, європейський газойль або ускладнюється логістика, продавці нового ресурсу швидко включають у ціну не лише фактичне зростання витрат, а й ризик подальшого погіршення ситуації», — пояснює Сергій Сапєгін, експерт ринку нафти і нафтопродуктів.

«Підтримка (з боку держави – «Главком») нульова. Вони обіцяють, що кредити пролонгують і так далі. Але за що потім ці кредити віддавати, якщо їх просто пролонгували? Фактично програма не вирішує проблему», — зазначив анонімний підприємець з Хмельницької області.

«Сьогодні дизпальне навіть у гурті коштує до 100 грн за літр. Це колосальні витрати, тим паче у період збору урожаю. Це додаткові збитки до загальних втрат, яких товаровиробники зазнають через неможливість продавати продукцію за ринковими цінами», — підкреслив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

За словами прем'єр-міністра Сергія Корецького, загальний обсяг кредитних можливостей у межах програми становить до 80 мільярдів гривень, і це екстрений пакет підтримки через блокування морського експорту та атаки в Чорному морі.

Ситуація з пальним та експортом створює значні виклики для українських аграріїв, що може вплинути на продовольчу безпеку країни. Майбутнє врожаю та рентабельність виробництва залежать від ефективності державної підтримки та стабілізації світових ринків, що може запобігти скороченню посівних площ та дефіциту основних культур.