Сенат США одобрил жесткие санкции, Зеленский в Сербии, Сийярто грозит тюрьма: новости дня

Трамп підтвердив, що не надасть Україні перехоплювачі до Patriot, заперечив повідомлення про вичерпання запасів боєприпасів у військах США, але наголосив на необхідності мати більше.

ЄС затвердив нові санкції проти РФ, а Cенат США підтримав "проєкт Грема" щодо санкцій проти РФ.

Президент Польщі Кароль Навроцький у промові до річниці свого президентства наголосив, що допомагати Україні, яка б’є московитів, – в інтересах Польщі.

Речниця МЗС Росії у відповідь на цю промову назвала Навроцького "гданським музейником" та нагадала про спільний кордон між їхніми країнами.

Все важливе і цікаве за п’ятницю, 7 серпня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Трамп про запаси боєприпасів в США.

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що не надасть Україні перехоплювачі до Patriot.

"Нам вони теж потрібні.

Байден дав їм дуже багато, 300 мільярдів доларів.

Мені тепер треба поповнити ці запаси", – заявив він.

У відповідь на уточнювальне запитання про нарощення Росією ударів по цивільних в Україні американський президент вирішився відмежуватися від конфлікту.

"Ми не залучені в це.

Нас розділяє океан", – сказав він.

Трамп вкотре заперечив повідомлення про вичерпання запасів боєприпасів у військах США, але водночас наголосив на необхідності мати більше.

"Нам потрібно мати більше.

У нас можуть виникнути інші ситуації – можуть виникнути, а можуть і не виникнути.

Сподіваємося, що нічого іншого не трапиться.

Але ми в дуже хорошому становищі.

У нас буквально величезні запаси боєприпасів", – резюмував американський президент.

Загрози для ЄС з боку РФ.

У США попередили, що РФ може напасти на НАТО ще до закінчення війни в Україні, пише The Wall Street Journal.

Американська розвідка попереджає, що кремлівський правитель Владімір Путін може спробувати перевірити рішучість НАТО, завдавши протягом найближчих кількох років обмежений удар по одній із країн-членів Альянсу.

У звітах наводять різні можливі сценарії агресивних дій – від кібератаки до невеликого наземного вторгнення.

Ці оцінки, про які розповіли американські офіційні особи, з’явилися на тлі нестачі певних видів критично важливих боєприпасів, які знадобляться збройним силам для протистояння Росії чи Китаю в разі потенційної майбутньої війни.

Литовський міністр оборони Робертас Каунас заявив, що хоча Росія розглядає можливість атаки на критичну інфраструктуру в Балтійському регіоні з використанням українських безпілотників, конкретного рішення поки що немає.

Міністр оборони Латвії Райвіс Мелніс заявив, що латвійські силові структури поки що не виявили жодних ознак того, що готуються атаки на конкретні об’єкти критичної інфраструктури в Латвії.

"У співпраці з відповідними службами ми обговорюємо всі види загроз і реагуємо на їх основі.

Наразі найбільшим викликом є державний кордон", – наголосив міністр.

За даними Politico, Франція у 2027 році готується провести навчання на випадок блекауту.

Інцидент з дроном у Лейпцигу.

Розслідування інциденту з дроном у Лейпцигу перебрала на себе федеральна прокуратура.

Видання Die Zeit повідомило, що йдеться про літак "Антонов", який, імовірно, належить українським ВПС.

Згодом Міністерство внутрішніх справ Німеччини заперечило повідомлення про те, що український вантажний літак Ан-124, біля якого виявили дрон з вибухівкою в аеропорту "Лейпциг/Галле", був завантажений боєприпасами.

Як пише видання Welt, за однією з версій дрон, який помітили над українським літаком, міг збити водій автобуса.

Згідно з другою версією, водій автобуса виявив дрон, що вже лежав на землі, і перевернув його.

Органи безпеки вважають, що пристрій не вибухнув лише тому, що детонатор, судячи з усього, не спрацював.

Після інциденту із дроном в аеропорту Лейпцига загін поліції чисельністю близько ста осіб сьогодні проводив обшук території вздовж північної злітно-посадкової смуги.

Рада з нацбезпеки Німеччини обговорила інцидент з дроном в аеропорту Лейпцига.

Депутат Соціал-демократичної партії Німеччини Себастьян Фідлер вимагає рішучої реакції від уряду Німеччини, якщо за інцидентом із вибуховим дроном в аеропорту Лейпцига стоїть Росія.

За його словами, якщо за цим стоїть Росія, це буде "актом війни".

"Або це була Росія, або хтось хотів, щоб це виглядало так, ніби за цим стоїть Росія", – заявив Фідлер.

Німеччина посилить заходи безпеки в аеропорту Лейпцига, аеропорт Праги також переглядає заходи безпеки.

Нові санкції ЄС проти Росії.

ЄС затвердив нові санкції проти РФ у відповідь на масовані удари по Україні.

Вони спрямовані проти пʼятьох громадян Росії, які підтримують російський військово-промисловий комплекс і причетні до виробництва зброї.

Серед включених до списку фігурує Раміль Наїлевич Бадгутдінов, генеральний директор ВАТ "Серпуховський завод "Металіст" – компанії, що займається виробництвом систем, які використовуються в російській балістичній ракеті "Іскандер-М".

Також до списку включили генерального директора ВАТ "Красноярський машинобудівний завод" Александра Дюкарева.

Ця компанія займається виробництвом балістичних ракет, зокрема ракетного комплексу РС-28 "Сармат".

Серед інших осіб, включених до списку, – керівники російських компаній, що займаються виробництвом систем військового зв’язку, а також розробкою програмного забезпечення для безпілотних літальних апаратів та військових технологій космічного призначення.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав нові санкції, які ЄС ввів у відповідь на нещодавні російські повітряні атаки на українські регіони.

"Саме про це ми й говорили на початку цього року: на кожен акт терору має бути рішуча відповідь.

Потрібні подальші рішучі дії, щоб перекрити Росії доступ до критично важливих компонентів для виробництва нових балістичних ракет та збільшити для Москви ціну продовження війни", – додав очільник МЗС.

Сенат США схвалив пекельні санкції.

Сенат Конгресу Сполучених Штатів у п’ятницю підтримав проєкт щодо санкцій проти РФ, одним зі співавторів якого є покійний сенатор Ліндсі Грем і який готовий підписати президент Дональд Трамп.

Далі проєкт має надійти на розгляд Палати представників.

Детальніше про це – у статті Сенат пробиває санкційну стіну: яке покарання для Росії готують США і якою буде роль Трампа.

"Нехай вбивають совєтів".

Президент Польщі Кароль Навроцький у промові до річниці свого президентства наголосив, що допомагати Україні, яка б’є московитів, – в інтересах Польщі.

"Інтерес Польщі – у тому, щоб Україна і українські військові якнайкраще давали раду з пострадянською Російською Федерацією і тримали її якнайдалі від Польщі.

Це очевидно, це державна стратегія Польщі.

Нехай вбивають совєтів, які на них напали… У цьому вони завжди можуть розраховувати на нашу допомогу, тому що там, де б’ють московитів – Польща допомагає, навіть якщо безпосередньо не бере участі у війні.

Це у стратегічних інтересах Польщі", – сказав президент Польщі Кароль Навроцький.

Водночас він також наголосив, що у стратегічних інтересах Польщі – "щоб бандерівські прапори не майоріли ані у Варшаві, ані в Польщі".

"Ми можемо допомагати, і можемо вимагати; ми можемо співпрацювати як партнери і досягти порозуміння у фундаментальних питаннях…", – додав він.

Речниця МЗС Росії Марія Захарова накинулася на Навроцького через заяву про підтримку України.

"Клінічна русофобія, очевидно, впливає на когнітивні здібності.

Гданський музейник забув, що Росія та Польща мають спільний кордон.

України та українців між нами немає.

Раніше це був кордон взаємовигідної співпраці, від якої зусиллями Навроцьких і Сікорських нічого не залишилося", – заявила речниця МЗС Росії Марія Захарова.

Тим часом у Польщі найбільша опозиційна партія "Право і справедливість", яка висунула в президенти Навроцького, істотно втратила популярність, зросли рейтинги антиукраїнських сил.

Польський Інститут національної пам’яті, який раніше очолював Кароль Навроцький, оголосив про завершення робіт з ексгумації жертв Волинської трагедії в двох колишніх селах на Волині.

Українців знову образили у Польщі.

Поліція Кракова розслідує чергову справу з образами на адресу українців.

За інформацією, наданою краківською поліцією, інцидент стався 5 серпня в районі вулиці Полонійної, поблизу одного з популярних магазинів.

На опублікованому в інтернеті відео видно, як чоловік у синій футболці чіпляється до двох осіб українського походження.

У певний момент, коли він помічає, що його знімають, починає кричати й кидається з лайкою за одним із громадян України.

Також видно, як він вдарив жінку.

Правоохоронці наголошують, що на цьому етапі ще не визначено правову кваліфікацію діяння.

Генеральне консульство України висловило занепокоєння у зв’язку з інцидентом у Кракові.

Консульство перебуває в контакті з компетентними польськими органами.

Громадян України закликають повідомляти про випадки погроз, агресії, ксенофобії чи дискримінації польським правоохоронним органам та дипломатичним установам України.

Тим часом у Києві попрощалися із загиблим польським волонтером.

Різне щодо України.

Люксембург надав додаткові 8 млн євро на підтримку енергетики України.

Україна просить у Єврокомісії 220 млн євро для підтримки фермерів через блокаду портів.

Зеленський у Сербії.

Президент України Володимир Зеленський уперше прибув до Сербії.

Зеленський у соцмережах заявив, що 7 та 8 серпня у нього у Сербії заплановані важливі перемовини з сербським президентом Александаром Вучичем та прем’єр-міністром Джуро Мацутом.

"Будемо говорити про розширення економічних зв’язків між нашими країнами, відносини з Євросоюзом та інші речі, які можуть спрацювати для наших народів, безпекові питання.

Україна завжди налаштована працювати конструктивно, взаємовигідно й на основі взаємної поваги", – додав він.

Напруга між Грецією і Туреччиною.

Турецькі військові літаки і дрони в четвер 17 разів порушили повітряний простір Греції.

А в одному випадку грецький винищувач вступив у імітовану повітряну сутичку з турецьким пілотом.

Інцидент стався на наступний день після того, як Греція оголосила про намір продовжувати реалізацію масштабного проєкту – проти якого Туреччина категорично виступає – щодо з’єднання грецької та кіпрської енергомереж за допомогою підводного кабелю.

Щодо Угорщини.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що збитки країни через погодні умови у 2026 році, зокрема посуху та ранні заморозки, можуть перевищити 500 млрд форинтів ($1,6 млрд).

Це більше, ніж країна зазнала у посушливому 2022 році.

Крім того, у Будапешті з дна Дунаю підняли мотоцикл вермахту та останки двох солдатів.

Ексглаві МЗС Угорщини Сійярто може загрожувати до 3 років в’язниці.

Решта новин.

Президентка Молдови Мая Санду, коментуючи скандал з приїздом делегації "Талібану", поклала відповідальність за це на посадовців Міністерства сільського господарства та Міністерства закордонних справ.

У Чехії суд вирішив вислати росіянку, яка вийшла заміж за чеха по телефону.

Поліція Іспанії викрила масштабну мережу контрабанди мігрантів і наркотиків.

Суд США зобов’язав Трампа зупинити будівництво бальної зали.

У Данії з початком нового навчального року набудуть чинності нові правила для старших класів середніх шкіл, мета яких – запобігти списуванню за допомогою штучного інтелекту.

У Братиславі на нафтопереробному заводі спалахнула пожежа.

Британія, Франція, Німеччина та Італія вийшли із заявою до 18-ї річниці нападу РФ на Грузію.