Несподівані переговори: Чому США зволікають з ліцензією Patriot для України?
Історія почалася 28 липня, коли у Білому домі відбулася доброзичлива зустріч між президентами Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським. Одним із ключових питань на порядку денному було прохання України отримати ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для зенітних комплексів Patriot.
Проте вже за два дні, 30 липня, позитивні очікування Києва дещо охололи. В інтерв'ю Financial Times Дональд Трамп висловився досить обережно, назвавши Patriot «дуже неординарною зброєю» і наголосивши, що США «мають бути обережними з тим, кому видавати ліцензію».
Незважаючи на це, 8 серпня Володимир Зеленський повідомив у X, що досяг домовленості з Трампом щодо ліцензій. Український президент зазначив: «Ми досягли домовленості з президентом Трампом, що він видасть ліцензії, але уявіть, якби ми отримали їх чотири роки тому. Наразі ми б уже виробляли Patriot для всіх».
Офіційного підтвердження рішення про ліцензування Вашингтон не надавав. Наразі Україна продовжує вести паралельні переговори з обома американськими виробниками систем Patriot.
Компанія Raytheon підтвердила, що обговорює ракети PAC-2 GEM-T, а Lockheed Martin веде переговори щодо PAC-3 MSE. Президент підрозділу наземної та повітряної оборони Raytheon Том Лаліберті заявив, що компанія проводить техніко-економічне обґрунтування та узгоджує ліцензування з урядом США, слідуючи його вказівкам.
Американські компанії Lockheed Martin і Raytheon, побоюються, що українські підприємства можуть налагодити виробництво ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot дешевше та швидше, ніж у США. Про це повідомляє видання The Atlantic.
Офіційно компанії посилаються на ризики витоку технологій та передачі інтелектуальної власності. Проте, як зазначає The Atlantic, посилаючись на джерело в Конгресі США, головна проблема полягає в можливості того, що Україна вдосконалить Patriot та налагодить його масштабне виробництво за значно нижчою собівартістю, ніж у Сполучених Штатах.
Це питання виходить за рамки простої військової допомоги, торкаючись складних економічних і геополітичних інтересів, де технологічні переваги та економічна ефективність можуть стати визначальними факторами.
Таким чином, майбутнє виробництва Patriot в Україні залишається невизначеним, де амбіції зустрічаються з обережністю, а потреба у швидкому розширенні оборонних можливостей – із захистом економічних інтересів.