ЄС втратить 180 млрд євро через спеку та посуху

Рекордна спека та тривала посуха влітку 2026 року охопили значну частину Європи. Це може майже повністю нівелювати економічне зростання Європейського Союзу. За оцінкою нідерландського Triodos Bank, наведеною у звіті «Hot Summer Economics», сукупні збитки економіки ЄС від кліматичних шоків можуть сягнути близько 180 млрд євро, що становить приблизно 1% ВВП єврозони.

Такий масштаб збитків може поставити під загрозу офіційний прогноз Європейської комісії, яка очікує зростання ВВП ЄС у 2026 році на 1,1%. МВФ взагалі прогнозував для Єврозони лише 0,9%. Якщо оцінка Triodos Bank справдиться, негативний вплив екстремальної погоди майже повністю поглине очікуване економічне зростання Євросоюзу цього року.

«Це літо чітко демонструє: зміна клімату — це не віддалений економічний ризик. Екстремальна спека, яку ми всі відчуваємо сьогодні, конкретно показує, як кліматична криза впливає на життя, працівників та добробут по всій Європі», – заявив головний економіст Triodos Bank Ханс Стегеман.

За словами аналітика, втрата 1% ВВП означатиме для Європи стагнацію. «Це значні втрати, але ще не катастрофа. Проте рекордна спека цього року — це лише аперитив перед тим, що чекає на нас у майбутньому, якщо ми не діятимемо швидко та рішуче», – додав економіст.

Економісти Triodos Bank називають чотири сфери, які зазнали найбільших втрат через спеку та посуху.

Найбільша частка економічних втрат припадає на зниження продуктивності праці і становить 0,6% ВВП. Висока температура ускладнює роботу на відкритому повітрі, зокрема у будівництві, сільському господарстві та логістиці, погіршує умови праці на фабриках і в офісах, а також збільшує навантаження на систему охорони здоров’я.

Через посуху та пересихання ґрунтів обсяги аграрного виробництва в ЄС можуть скоротитися від 3 до 7%. Це створює передумови для нового витка продовольчої інфляції.

Проблеми виникають і в енергетиці. Рекордно низький рівень води в Дунаї та Рейні змушує обмежувати роботу атомних електростанцій і гідроелектростанцій через нестачу води для охолодження реакторів. Скорочення виробництва електроенергії вже призводить до стрибків цін на електроенергію на оптових ринках.

Обміління головних водних артерій Європи також ускладнює перевезення сировини та палива баржами. Через це зростає навантаження на залізницю та автомобільні дороги, а постачання може затримуватися.

Втім, наслідки спеки та посухи для економік країн ЄС будуть нерівномірними. Найбільших втрат зазнає Франція: за оцінкою аналітиків, зниження ВВП становитиме 1,4 процентного пункту, що з високою ймовірністю призведе до річної рецесії зі скороченням економіки на 0,6%. Майже 70% території Франції вже охоплені суворими обмеженнями на використання води.

Нідерланди можуть втратити близько 0,8% ВВП, що означатиме стагнацію економіки. Італія, Іспанія та Бельгія зазнають значних прямих збитків у сільському господарстві, енергетиці та туризмі.

Центральна та Східна Європа, зокрема Польща, постраждають менше через меншу кількість днів із критично високими температурами. Проте аграрний сектор цих країн також зазнає значного тиску.

У Triodos Bank зазначають, що оцінка збитків у 180 млрд євро показує, наскільки європейська економіка вразлива до кліматичних шоків. Щоб зменшити подібні втрати в майбутньому, Triodos Bank закликає уряди країн ЄС терміново збільшити інвестиції в адаптацію інфраструктури. Йдеться, зокрема, про модернізацію систем водопостачання, підвищення енергоефективності охолодження будівель та декарбонізацію економіки.

Кліматична криза вже відчутно позначається і на Україні. За останні 15 років запаси питної води в країні скоротилися вдвічі, а дефіцит водних ресурсів дедалі сильніше впливає на сільське господарство. Зокрема, поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) за останні шість років також зменшилося вдвічі.

За словами співзасновника Центру відновлення економіки Андрія Длігача, кліматичні зміни та дефіцит води загрожують традиційним галузям українського агропромислового комплексу. «Багато аграрних галузей просто зникають. Ми вже давно не «житниця Європи» у тому розумінні, яким пишалися раніше», – зазначив Длігач.

Цього літа спека вже безпосередньо вплинула на європейську енергетику. У Франції через високу температуру річкової води зупинили три ядерні реактори, а ще вісім працювали зі зниженою потужністю. Паралельно посуха призвела до історично низького рівня води в європейських річках, що ускладнило судноплавство та створило проблеми для енергетики. У Німеччині через посуху рівень води в Ельбі та інших річках також опустився до дуже низьких позначок, що створило ризики для промисловості та транспорту.