Грошей уже недостатньо: FT розповіло про проблеми Росії з мобілізацією

У Росії рекрутери до війська вдаються до дедалі жорстокіших методів примусу, зокрема схоплюють чоловіків на вулиці та обманом змушують студентів записуватися на службу, оскільки перевага Москви в людських ресурсах в Україні опиняється під загрозою.

Як пише The Financial Times, потреба у більшій кількості людей виникла через високі втрати РФ (понад 30 000 на місяць) та відмову лідера Кремля Владіміра Путіна змінити свою воєнну стратегію, яка базується на готовності Росії пожертвувати більшою кількістю військових, ніж Україна.

«Рік за роком і місяць за місяцем російській армії все важче знаходити людей. Путін, очевидно, відкладає нову хвилю мобілізації, тому міністерству оборони доводиться чинити більший тиск на всіх, щоб вони підписували контракти», – вважає директор некомерційної організації Get Lost, яка допомагає російським солдатам дезертирувати, Грігорій Свердлін.

Тим не менш, Путін наполягає на тому, що наступ Росії невблаганний, акрах України — лише питання часу.

Військові аналітики стверджують, що масштабні територіальні амбіції Путіна розпорошили російські сили, що призвело лише до поступових здобутків за рахунок великих зусиль. Нові підрозділи відправляють на фронт для підтримки повільних наступальних дій, а не для створення резервів.

«Чим більше зростали чисельні сили російської армії, тим менше їх вдавалося задіяти на полі бою в будь-який конкретний момент. Масштаби російських наступальних дій зменшувалися в міру збільшення чисельності військ, розгорнутих в Україні», — зазначив старший науковий співробітник Фонду Карнегі Майкл Кофман.

Росія також повільно пристосовувалася до оборонної тактики України, що ще більше збільшило її й без того високі втрати. За оцінками західних урядів, в боях загинуло майже 500 000 російських солдатів. При цьому Україна стверджує, що лише цього року знищила 131 тисячу.

«Вони заспокоїлися на досягнутому і не змогли пристосуватися. Якщо їм не вдасться збільшити темпи набору новобранців або провести мобілізацію, російські підрозділи знову почнуть виснажуватися, що зробить їх вразливими. Не тільки наступальні дії зупиняться, але з часом вони зазнають значних поразок на полі бою»,  — вважає Кофман.

Хоча Медведєв стверджує, що армія набрала на 200 000 чоловіків більше у першій половині 2026 року, висока втрата особового складу змусила Росію відправити більшість із них для поповнення передових частин, а не для створення резервів.

Це призвело до того, що Росія опинилася в скрутному становищі поза межами своєї головної осі наступу на Донбасі. У липні міністерство оборони Росії заявило, що її війська захопили 2 226 кв. км у першому півріччі. Після українських контрнаступів Інститут досліджень війни оцінює чистий приріст території в лише 81,1 кв. км.

Набір достатньої кількості людей для підтримки навіть нинішніх повільних темпів наступу стає дедалі складнішим. Хоча нові солдати отримують бонуси до 4,5 млн рублів (56 тис доларів США) за укладення контракту, чиновники, за словами аналітиків, перебувають під зростаючим тиском щодо пошуку новобранців.

Свердлін зазначив, що росіяни, здебільшого, поповнюють втрати за рахунок людей, які підписують нові контракти, але вже досить тривалий час охочих приєднатися не вистачає, попри величезні суми, що пропонують у контрактах.

Як зазначає видання із посиланням на джерела, обізнані з ситуацією, Кремль і міністерство оборони встановили місцевим чиновникам квоти з набору новобранців на рік чисельністю 409 тисяч осіб. Росіянам також обіцяють премії за вербування інших на службу, що породило цілу індустрію «віддалених рекрутерів», які обдзвонюють чоловіків.

Особливо тиск посилився в останні місяці. Активісти описують ці зусилля як спробу допомогти Путіну уникнути чергової політично непопулярної мобілізації після осені 2022 року, коли сотні тисяч чоловіків втекли з країни.

Натомість чиновники «намагаються витиснути якомога більше з кожної категорії чоловіків». Як зазначив експерт із військового права в організації Connection e.V. Артем Кліга, «для кожної групи існують пастки, щоб обдурити їх або змусити підписати контракт».

Згідно з повідомленнями з Бєлгородської області Росії, багато новобранців вступають на службу лише під тиском, причому чиновники звертаються до «відповідних кандидатів» для «розмов» у них вдома та на робочих місцях, включаючи боржників, нещодавно звільнених із служби призовників та чоловіків, які відбувають умовні терміни.

У Хабаровську поліція повідомила, що минулого року провела 2500 таких «розмов» і переконала 32 особи зареєструватися — усі, крім чотирьох, є підозрюваними у кримінальних розслідуваннях.

«Місцева влада перебуває під величезним тиском, щоб щороку набирати достатню кількість солдатів. Вони знають, хто має борги, хто перебуває під слідством поліції та хто нещодавно втратив водійські права, і вони зосереджуються на цих чоловіках», - вказує експерт із питань Росії з Німецького інституту міжнародних та безпекових справ Яніс Клюге.

Багатьох інших викликали для перевірки їхньої військової служби, зокрема жінок з медичними чи іншими навичками. З 2026 року Росія надала місцевим військовим службам повноваження видавати такі повістки цілий рік, що часто використовується для тиску на людей для їх вербування до армії.

Агентка з нерухомості з Нальчика Індіра розповіла FT, що вона та кілька колишніх однокласниць отримали повістки про призов у травні, оскільки мають дипломи з фармакології.

Роман Малоземов, 22-річний адвокат із Новосибірська, який представляє інтереси фермерів, що подали до суду на уряд через забиття їхньої худоби, сказав, що отримав повідомлення про призов того ж дня, коли було призначено слухання у цій справі. Особисто він трактує цю повістку як залякування.

Збільшення кількості випадків примусового вербування збіглося зі сплеском дезертирства із російського війська. За даними правозахисної організації Peace Plea, щонайменше 28 000 осіб засудили за втечу з посади. За даними української аналітичної групи Frontelligence Insight, витік внутрішніх документів свідчить про те, що реальна річна загальна кількість, ймовірно, щонайменше вдвічі вища.

У приватних розмовах та Telegram-чатах росіяни дедалі частіше висловлюють побоювання, що після вересневих виборів до Державної Думи може відбутися нова мобілізація. Деякі вже перевіряють авіаквитки за кордон, щоб уникнути різкого зростання цін, яке спостерігалося під час попереднього призову, а інші розглядають можливість виїзду за кілька тижнів до голосування як запобіжний захід.

Водночас близький до російського міноборони співрозмовник видання зазначає, що чергова мобілізація несла б для Росії щонайменше стільки ж ризику, скільки й винагороди: «Політичні наслідки значних втрат серед мобілізованих, у поєднанні з імовірними масовими дезертирствами, можуть бути дуже негативними всередині країни».