Конкурсні комісії мають отримати доступ до міжнародних даних для перевірки кандидатів на доброчесність — експерт

Члени конкурсних комісій повинні мати доступ до міжнародної інформації стосовно кандидатів. Адже в ХХІ столітті корупція — явище міжнародне, однак незаконно набуті закордонні активи кандидатів сьогодні практично неможливо перевірити, розповів в інтерв’ю для ZN.UA німецький юрист, колишній суддя та один із найавторитетніших європейських експертів із питань доброчесності й антикорупції Тільман Хоппе, з яким поговорила Галина Чижик.

Експерт переконаний, що коли йдеться про оцінювання чинних посадовців, то члени комісій, безумовно, повинні мати доступ до банківських даних. Але це ще не все.

«Є річ, яка для мене навіть важливіша за банківські дані, — це відсутність доступу до міжнародної інформації. Для мене це просто неймовірно. У цьому сенсі сам термін «міжнародне оцінювання доброчесності» вводить в оману. Міжнародними є члени комісій, але сама перевірка доброчесності залишається суто національною. Це кам’яний вік. Ми намагаємося боротися з корупцією XXI століття, яка за своєю природою є міжнародною, інструментами XX, або навіть XIX століття, керуючись уявленнями про ізольовану національну державу», — зазначив Хоппе.

За його словами, ЄС витрачає мільйони євро на процедури оцінювання, однак не зробив практично нічого, аби створити механізми транскордонного доступу до даних, потрібних для перевірки декларацій. Експерт вважає такий стан речей обурливим. Адже як платник податків у Євросоюзі він відчуває, що отримує лише половину того результату, за який він платить.

На уточнювальне запитання, чи сьогодні, справді, практично неможливо перевірити незаконно набуті активи за кордоном, Хоппе відповів «саме так».

«Іноді можна знайти обхідний шлях — наприклад, через відкриті джерела. Але в більшості випадків настає момент, коли ви бачите ознаки того, що людина має нерухомість у Німеччині, банківський рахунок у Лондоні, автомобіль класу люкс, оформлений через підставну компанію в Люксембурзі, дітей у приватній школі у Швейцарії чи проходить дороге лікування у Франції, — але жодного законного механізму, щоби звернутися до відповідних органів, просто не існує. Органи, які проводять оцінювання доброчесності, не мають права запитувати таку інформацію, а іноземні органи — права її надавати», — зазначив експерт.

Тож він додав, що його не варто переконувати, нібито обхідні шляхи є успіхом. Адже у контексті доступу до міжнародних даних — це крапля в морі, яку намагаються видати за наполовину повну склянку.

Галина Чижик також запитала Хоппе, чи змінює криптовалюта правила гри для тих, хто хоче сховати свої статки. На що експерт зазначив, що їм не потрібна «крипта». Адже такі люди вже мають безпечну гавань у вигляді ЄС, де дані фактично недоступні для органів, які проводять оцінювання доброчесності в Україні, Молдові чи Албанії. 

«То навіщо їм криптовалюта? Насправді криптовалюту часто навіть легше відстежити, ніж кошти в банківській системі, адже транзакції в блокчейні є відкритими. Якщо пов’язати конкретну особу з криптогаманцем, можна відтворити всю історію операцій. Саме тому так важливо вимагати декларування криптоактивів, і в цьому сенсі Україна випередила багато інших країн. У багатьох аспектах вона стала світовою лабораторією антикорупційних рішень. Коротка відповідь така: обійти систему можна завжди. Так чи інакше», — підсумував Хоппе.

Нагадаємо, у червні кілька десятків громадських організацій закликали Верховну Раду та президента України невідкладно ухвалити закон, який продовжить мандат міжнародних експертіву Конкурсних комісіях з відбору до судових та правоохоронних органів вдали. Адже без цього Україна може втратити запобіжники незалежності цих органів та перспективу закріплення верховенства права.