Ціни на пальне: як світові події та імпорт впливають на гаманці українців

На початку літа 2026 року українські автозаправні станції представили оновлені цінники на пальне. Незважаючи на стабільність цін порівняно з попереднім днем, загальна тенденція вказувала на їхній підвищений рівень. Тоді як мережі "БРСМ-Нафта" та "Укрнафта" традиційно пропонували найдоступніші ціни, лідерами за вартістю були ОККО, WOG та Socar.

Павло Кириленко, голова Антимонопольного комітету, пояснив, що подорожчання зумовлене не лише війною на Близькому Сході, а й довгостроковими наслідками зупинки найбільшого нафтопереробного заводу країни. Це призвело до того, що понад 85% світлих нафтопродуктів стали залежними від імпорту, що зробило ринок вразливим до коливань світових цін.

Ситуація посилилася також зростанням обсягів попиту при одночасному скороченні пропозиції та запасів. Додатково на вартість впливало збільшення логістичних витрат та неможливість порівняти умови і обсяги зберігання пального на території України.

Протягом періоду з 26 лютого до 31 березня 2026 року світові ціни на дизельне пальне зросли на 86%, а на імпортне — на 58%. Водночас на українських АЗС ціни зростали повільніше: бензин подорожчав на 16%, а дизельне пальне — на 39%.

Втім, експерти, як Сергій Куюн з консалтингової групи А-95, запевнили, що дефіциту дизельного пального не очікується. Обсяги постачання у березні залишалися на рівні минулого року, що свідчить про стабільність поставок, попри зростання цін.

Україна увійшла до десятки країн світу з найвищими темпами зростання цін на дизельне пальне, що стало наслідком війни на Близькому Сході. Вартість дизеля в країні збільшилася на 33,9%, що відповідає глобальній тенденції, хоча й залишається нижчою, ніж у низці азійських держав.

Урядова програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року, надала підтримку 2,3 млн українців. Учасники отримували компенсацію у розмірі 15% вартості дизельного пального, 10% – бензину та 5% – автогазу, що стало тимчасовим антикризовим механізмом для громадян в умовах значного подорожчання.

Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко пояснив: «Основним об’єктивним чинником, який вплинув на збільшення цін, є те, що після зупинки найбільшого і фактично єдиного нафтопереробного підприємства в Україні понад 85% світлих нафтопродуктів залежать від імпорту».

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначив: «Ситуація на паливному ринку залишається складною не лише через світові ціни на нафту, а й через внутрішні регуляторні рішення, які поступово витісняють дрібних учасників ринку».

Таким чином, цінова політика на українських АЗС є відображенням складної взаємодії світових геополітичних подій, внутрішніх регуляторних рішень та економічних чинників. Майбутнє цін на пальне залежатиме від стабілізації ситуації на світових ринках та ефективності державних механізмів управління енергетичним сектором.