Чи відповідає склад Манчестер Сіті стилю гри Енцо Марески?

Під час літніх переговорів із представниками футболістів спортивний директор Манчестер Сіті Угу Віана неодноразово наголошував: із приходом нового головного тренера стиль команди не зазнає кардинальних змін. Енцо Мареска сповідує ті ж футбольні принципи, що й Пеп Гвардіола, тож його призначення покликане забезпечити спадковість курсу, закладеного каталонським фахівцем.

Саме тому Віані часто доводиться відповідати на запитання про майбутнє команди. Після відходу Гвардіоли, який протягом десяти років формував ігрову ідентичність клубу та задавав надзвичайно високі стандарти, певна невизначеність є цілком закономірною.

Сам Мареска вже згадував труднощі, з якими після відходу легендарних наставників зіткнулися Манчестер Юнайтед та Арсенал після прощання із сером Алексом Фергюсоном і Арсеном Венгером відповідно. Водночас італієць налаштований зробити все, аби Сіті залишався серед лідерів.

Дізнавшись, що саме він стане наступником Гвардіоли, Мареска переглянув усі матчі Манчестер Сіті минулого сезону. Каталонець повідомив керівництву клубу про своє рішення невдовзі після перемоги у фіналі Кубка англійської ліги наприкінці березня.

Попри прихильність до ідей свого попередника, Мареска має й власне бачення розвитку команди. За інформацією джерел, наближених до складу, одним із напрямків, який новий тренер планує вдосконалити, є гра на стандартах в атаці — саме цей компонент, на їхню думку, дещо втратив ефективність в останні сезони роботи Гвардіоли. Ще під час роботи в Челсі Мареска неодноразово демонстрував уміння готувати команду до великих матчів. Яскравими прикладами стали фінал Клубного чемпіонату світу проти ПСЖ і перемога над Барселоною (3:0) у грудні минулого року.

Люди, які працювали поруч із Гвардіолою в Манчестер Сіті, вважають, що Мареска добре підходить клубу. На їхню думку, його футбольні погляди більше нагадують той стиль, який Сіті демонстрував протягом більшої частини останніх п'яти років, а не модель гри, до якої команда поступово перейшла минулого сезону.

Тоді Гвардіола зробив ставку на більш вертикальний футбол. Це було пов'язано зі змінами в англійській Прем'єр-лізі, де дедалі частіше використовують персональний пресинг, що вимагає від футболістів більшої фізичної потужності та нерідко змушує грати простіше й прямолінійніше. У клубі визнають, що через особливості Джанлуїджі Доннарумми та Абдукодіра Хусанова команді стало складніше системно виходити з оборони через короткий пас, тому вона частіше використовувала довгі передачі.

Втім, обидва футболісти компенсують це своїми сильними якостями. Швидкість Хусанова та вміння Доннарумми діяти в ситуаціях один в один допомагають нейтралізувати небезпечні моменти, які виникають після втрат м'яча під високим пресингом суперника. Саме цей компроміс багато в чому й пояснює зміну ігрового стилю команди.

За часів Гвардіоли саме Бернарду Сілва та Родрі відповідали за розвиток атак, отримуючи свободу контролювати темп і кількість дотиків до м'яча. Водночас сам склад команди поступово змінювався. За останні два роки Манчестер Сіті підписав низку футболістів, здатних регулярно обігрувати суперників один в один, серед яких Раян Шеркі, Антуан Семеньйо, Савіньйо, Тейджані Рейндерс, Раян Аїт-Нурі та Омар Мармуш. Доннарумма й Хусанов також додали команді власних сильних якостей. У підсумку Сіті комплектувався вже не під тотальне домінування через контроль м'яча, а під нові виклики.

Фахівці, які працюють усередині клубної структури, наголошують: нинішній Манчестер Сіті суттєво відійшов від футболу, який команда демонструвала в період гри з "хибною дев'яткою" у 2020–2022 роках, а також на початку ери Ерлінга Голанда, включно з тріумфальним сезоном-2022/23, коли було здобуто требл.

Того сезону Мареска входив до тренерського штабу Гвардіоли, а вже згодом очолив Лестер, де в кампанії-2023/24 зробив ставку на футбол із тотальним контролем м'яча. Якби такий стиль і сьогодні залишався настільки ж ефективним в англійській Прем'єр-лізі, Гвардіола навряд чи відмовився б від нього минулого сезону. Те саме стосується й Марески.

Втім, футбол змушує адаптуватися. Це довелося робити Гвардіолі, і це ж продемонстрував Мареска під час роботи в Челсі. Тепер італієць отримав можливість ще більше підлаштувати власні ідеї під футболістів, які є в його розпорядженні в Манчестер Сіті, а також під вимоги конкретних суперників.

Люди з оточення Марески зазначають, що хоча раніше він неохоче використовував довгі передачі від захисників, у Челсі став значно гнучкішим у цьому питанні. Причина проста — високий персональний пресинг суперників. Цікаво, що саме такий спосіб оборони Мареска й сам полюбляє використовувати, коли його команда грає без м'яча.

У своїй основі футбол Марески будується на пошуку вільного гравця та створенні чисельної переваги в різних зонах поля. Для футболістів Манчестер Сіті ці принципи давно знайомі завдяки багаторічній роботі під керівництвом Гвардіоли. Водночас італієць не є догматиком. Попри те, що раніше він наполягав на короткому розіграші від воріт і навіть заявляв, що воротар може втратити місце в складі, якщо відмовлятиметься від такого стилю, нині Мареска вже не вважає цей варіант єдино правильним.

"Іноді потрібно починати атаку коротким пасом, іноді — довгою передачею. Багато залежить від того, як діє суперник. Треба вміти адаптуватися. З такими футболістами, як Джіджі та Ерлінг на вістрі атаки, це може стати серйозною зброєю. Але це не повинно бути нашим єдиним рішенням — ми маємо знаходити різні варіанти", — сказав Мареска.

Такі виконавці, як Доннарумма та Голанд, суттєво відрізняються від воротарів і нападників, з якими Мареска працював раніше. Це відкриває нові можливості, але водночас змушує тренера коригувати свої ідеї. В інших аспектах склад Манчестер Сіті вже добре відповідає його вимогам.

Мареска традиційно прагне, щоб центральні захисники активно брали участь у розвитку атак, багато працювали з м'ячем і шукали можливості обходити пресинг суперника залежно від його розташування. Особливо добре під ці вимоги підходить Йошко Гвардіол.

Під час початку атак Мареска зазвичай використовує схему з трьома захисниками та двома центральними півзахисниками, тоді як четвертий оборонець підіймається вище — або на фланг, або займає позицію одного з атакувальних півзахисників.

Є ймовірність, що Абдукодір Хусанов частіше гратиме на правому фланзі оборони — саме цю позицію Манчестер Сіті прагне посилити. Мареска був дуже зацікавлений у трансфері Мало Густо з Челсі, адже француз поєднує сильні атакувальні та оборонні якості, а також вирізняється фізичною потужністю й динамікою. Однак лондонський клуб запросив надто високу суму, тому угода не відбулася.

Незалежно від того, чи підпише Сіті нового правого захисника, використання Хусанова в цій ролі виглядає цілком логічним. Під час володіння м'ячем він фактично міг би виконувати функції правого центрального захисника, максимально використовуючи свої оборонні якості, не ускладнюючи гру в пас і водночас маючи можливість просуватися вперед із м'ячем — саме це він неодноразово успішно демонстрував минулого сезону.

Подібна модель гри чудово пасує й Ніко О'Райлі. Вихованець академії Манчестер Сіті також вдало поєднує оборонні та атакувальні якості, має хорошу фізичну підготовку й регулярно загрожує воротам суперників, своєчасно вриваючись до штрафного майданчика під подачі. Крім того, він активно атакує вільні зони перед штрафним, тоді як більшість інших вихованців академії воліють діяти безпосередньо між лініями.

За інформацією джерел, обізнаних із трансферними планами клубу, Манчестер Сіті розглядає можливість використовувати О'Райлі в центрі півзахисту вже наступного сезону — все залежатиме від перебігу літнього трансферного вікна. У такому разі на лівому фланзі оборони можуть з'явитися інші виконавці, які активніше підключатимуться до атак. Серед можливих кандидатів — Йошко Гвардіол і Раян Аїт-Нурі.

Аїт-Нурі приєднався до Манчестер Сіті минулого літа, однак його дебютний сезон виявився непростим. Через травми він пропустив кілька тижнів, а також вибув на час Кубка африканських націй у складі збірної Алжиру. Наприкінці сезону захисник був розчарований браком ігрової практики, але, за інформацією джерел, із оптимізмом чекає на початок роботи під керівництвом Марески. Колишній футболіст Вулвергемптона впевнено почувається в центральній зоні поля, і якщо швидко адаптується, може стати важливим елементом нової команди.

У центрі поля відхід Бернарду Сілви відкриває Сіті можливість ще краще пристосуватися до сучасних вимог англійської Прем'єр-ліги. Запросивши Елліота Андерсона — мобільного півзахисника, який чудово працює у відборі й постійно пропонує себе під передачу, — клуб отримав футболіста, що ідеально відповідає сучасним вимогам англійського футболу. Саме такий універсальний профіль Мареска використовував у Челсі, маючи у своєму розпорядженні Мойзеса Кайседо та Енцо Фернандеса. Якщо ж команду залишить ще й Родрі, перебудова в центрі поля лише пришвидшиться.

Окремий інтерес викликає роль Ерлінга Голанда. Не виключено, що Мареска захоче активніше залучати норвежця до командної гри — так само, як раніше вимагав цього від Джеймі Варді в Лестері та Ніколаса Джексона в Челсі.

За часів Гвардіоли Голанд теж іноді виконував подібні функції, але його головною перевагою залишається гра на останній лінії оборони суперника. Постійно тримаючи захисників у напрузі, він створює простір для партнерів і відкриває можливості для розвитку атак.

У цьому сенсі Голанд не є типовим форвардом для системи Марески. Втім, свого часу до норвежця довелося адаптуватися й самому Гвардіолі. Після трансферу нападника у 2022 році каталонець був змушений відійти від звичної моделі з технічним "хибним форвардом", який регулярно опускався в глибину поля та створював чисельну перевагу в атаці. На те, щоб повністю інтегрувати Голанда в систему, знадобилося приблизно дві третини його дебютного сезону — саме тоді Мареска працював у штабі Гвардіоли.

Саме тому Мареска й отримав шанс очолити Манчестер Сіті. У клубі переконані, що він входить до дуже вузького кола тренерів — разом із Роберто Де Дзербі та Венсаном Компані, — які здатні продовжити справу Гвардіоли без радикальних змін і болісного перехідного періоду.

Втім, команду, яку залишив після себе Гвардіола, вже не можна назвати типовим Манчестер Сіті його найуспішніших років. І стиль гри, і склад зазнали помітних змін порівняно з тим, якою команда була протягом більшої частини його десятирічної епохи.

Те, як саме Мареска інтерпретує цю спадщину та розвине її відповідно до власних ідей, без сумніву, стане однією з найцікавіших інтриг нового сезону англійської Прем'єр-ліги.

The Athletic