Калічать психіку дитини: прийомна мама розповіла, що змінює сімейне виховання

Жоден інтернат, хоч би яким сучасним він був, ніколи не замінить дитині батьків. Право зростати в сім'ї є фундаментальним для кожної дитини — без нього неможливий повноцінний психологічний розвиток. Саме тому в Україні дедалі більше родин відкривають двері своїх домівок для дітей, які залишилися без батьківського піклування.

Як повідомляє ZAXID.NET, сімейні форми виховання — прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу та опіка — дають дитині те, чого не здатен дати жоден заклад: відчуття безпеки, любові та належності.

Що втрачає дитина в інтернаті: погляд психологів

Діти, які довго перебувають у закладах інституційного догляду, стикаються з глибокими психологічними травмами. Вони не розуміють, що потрібно ходити на роботу і заробляти гроші. Не знають, звідки беруться продукти, як готувати їжу, як користуватися громадським транспортом. Часто вони жодного разу не бували в театрі, кіно чи цирку.

«Колись, коли ми приймали перших дітей, мені хотілося виправити всі помилки, які зробила держава щодо них. Інституційні заклади, де діти живуть великими групами, дуже сильно їх травмують», — розповідає прийомна мама Вікторія Дрималовська, яка разом із чоловіком Ігорем виховує чотирьох прийомних дітей.

За словами психологів, життя в інтернаті формує в дитини так звану «вивчену безпорадність» — стан, коли людина не здатна брати відповідальність за власне життя, бо ніколи не мала такої можливості. У закладі все розписано за графіком, а рішення ухвалюють дорослі, які змінюються позмінно.

Реальна історія: як сім'я Дрималовських змінила життя чотирьох дітей

Подружжя Вікторії та Ігоря Дрималовських ухвалило рішення стати прийомними батьками у 2014 році. Першою до родини прийшла майже семирічна Марія, яка виховувалася в дитячому будинку. Через рік сім'я прийняла Настю, а у вересні 2025-го — ще двох братів: дев'ятирічного Іллю та дванадцятирічного Костю.

Найбільші зміни Дрималовські помітили в дівчат, які прожили в родині багато років. Марія вже закінчила школу і вступає до вишу, Настя стала студенткою. Хлопці, які живуть у сім'ї близько десяти місяців, теж поступово змінюються.

«Зараз вони, можна сказати, одомашнилися. Вони багато чого навчилися. Дуже люблять щось майструвати, ліпити, різати, свердлити, складати. Чоловік навчив їх користуватися інструментами, пояснив, що можна брати, а що ні», — ділиться Вікторія.

Які форми сімейного виховання доступні в Україні

В Україні існує кілька форм сімейного виховання дітей-сиріт. Прийомна сім'я — це подружжя або окрема особа, яка бере на виховання та спільне проживання до чотирьох дітей. Діти зберігають свій статус, а держава щомісячно виділяє кошти на утримання кожної дитини та грошове забезпечення прийомним батькам.

Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) — окрема родина, яка виховує від 5 до 10 дітей. Опіка та піклування — форма, за якої дитина влаштовується в сім'ю родичів або близьких людей.

Головна відмінність цих форм від усиновлення — юридичний статус дитини. «При усиновленні дитина стає рідною юридично. Їй можуть змінити ім'я, прізвище і навіть дату народження. А дитина, яка приходить у прийомну сім'ю, зберігає своє ім'я, прізвище та свій статус», — пояснює Вікторія Дрималовська.

Як підготуватися до прийому дитини в родину

Якщо ви задумуєтеся про те, щоб прийняти дитину в сім'ю, варто почати з консультації у службі у справах дітей за місцем проживання. Основні вимоги: належний стан житла (мати власне помешкання необов'язково — достатньо договору оренди), наявність усього необхідного для виховання дитини та проходження спеціального навчання.

Психологи радять перед ухваленням рішення чесно відповісти собі на кілька запитань: чи готові ви прийняти дитину з її минулим, чи вистачить у вас терпіння на адаптаційний період, чи підтримує ваше рішення вся родина. Діти з інтернатів часто мають педагогічну занедбаність, проблеми з довірою до дорослих та інші психологічні труднощі, які потребують часу і фахової допомоги.

Дрималовські наголошують, що найважливіше завдання прийомних батьків — не виправити всі помилки системи, а показати дитині, що таке сім'я: «Навчити будувати сімейні стосунки, жити серед близьких людей, відчувати, що тебе люблять не за успіхи чи оцінки, а просто тому, що ти є».