Полиці спорожніли — що далі: як удари РФ вплинуть на ціни і коли ситуація покращиться

Знищення великих логістичних центрів змусило ритейлерів терміново перебудовувати постачання, наслідки чого можуть відчути не лише магазини, а й покупці.

Читайте в матеріалі:

Напівпорожні полиців окремих супермаркетах Києва стали першим помітним для покупців наслідком ударів Росії по великих логістичних центрах. Через знищення складів ритейлерам доводиться перебудовувати звичні маршрути постачання та шукати альтернативні способи доставки товарів.

Чи вистачить цього, щоб уникнути дефіциту, як швидко магазини повернуться до звичного асортименту та чи позначаться додаткові логістичні витрати на цінах - з’ясовував Главред.

Чому після ударів виникла проблема з продуктами

Удари по розподільчих центрах вибили з ринку значну частину холодового ланцюга постачання, і саме ця складова відновлюється найважче. CEO Бюро інвестиційних програм та засновник платформи GreenInves Олександр Бондаренко в коментарі РБК-Україна зазначив, що вільних холодильних потужностей у столичному регіоні зараз вистачає лише на 20–30% від втрачених.

Замінити зруйновані склади за рахунок інших областей також непросто. За словами Бондаренка, перевозити охолоджену продукцію на відстань 300–400 км економічно недоцільно. До того ж самі супермаркети не мають достатньо складських площ, щоб одночасно приймати великі партії товарів від сотень постачальників.

"Проблема й у тому, що самі магазини не мають достатньо складських площ, аби приймати одночасно сотні палет від різних постачальників", - пояснив Бондаренко.

Будівництво нового терміналу площею 2–3 тисячі кв. м може тривати від пів року до року, тож альтернативою експерт називає мережу невеликих холодильних хабів, хоча це підвищить логістичні витрати на 10–15%.

Чи виникне дефіцит продуктів у супермаркетах Києва

Попри масштаб пошкоджень, галузеві експерти закликають не драматизувати ситуацію з наявністю товарів. Керівник Асоціації ритейлерів України Андрій Жук наголосив, що сучасна логістика українських мереж суттєво відрізняється від тієї, яка існувала у 2022 році. За цей час компанії створили резервні маршрути, знайшли альтернативних постачальників та розробили власні логістичні рішення.

"Безумовно, окремі компанії зазнали колосальних втрат. Десь можуть виникнути локальні перебої, затримки поставок або тимчасово зникнути окремі позиції. Але говорити про дефіцит продуктів чи товарів першої необхідності підстав немає", - каже Андрій Жук.

Водночас перебудова системи постачання не може відбутися без додаткових витрат. Ритейлерам доводиться орендувати нові приміщення, перевозити товари довшими маршрутами, залучати додатковий транспорт, відновлювати запаси, обладнання та IT-системи.

Жук додав, що фінальна вартість продуктів залежатиме не лише від логістики, а й від курсу валют, ціни на пальне, зарплат і рівня конкуренції на ринку.

Коли полиці в магазинах знову заповняться

Питання термінів повернення асортименту на полиці турбує покупців найбільше. Головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус в коментарі УНІАН зазначив, що для відновлення звичного обсягу постачання магазинам знадобиться близько тижня, можливо, трохи більше.

"Я, наприклад, не можу в "Сільпо" купити те, що зазвичай - яйця, овочі, фрукти. Але, по-перше, вони є в інших мережах. По-друге, тиждень знадобиться, можливо, трохи більше, щоб налагодити систему знову. Максимум півтора тижні - і, я думаю, ситуація налагодиться", - прогнозує Ус.

Експерт нагадує, що Київ вже переживав подібні умови наприкінці лютого 2022 року.

"Десь тижні два тоді була ситуація, коли також були пусті полички і певна паніка. Але на третьому тижні ситуація вже нормалізувалася. Це при тому, що тоді росіяни стояли під Києвом. Тоді ми теж втратили певні склади, але шляхи постачання міста були перекриті. Зараз ситуація інша", – пояснює Ус.

Супермаркети можуть перейти на прямі поставки: чи зміняться ціни

Один із варіантів, який може допомогти мережам зменшити залежність від великих розподільчих центрів, - прямі поставки від виробників до магазинів.

Як зазначає міжнародний експерт та член Економічного дискусійного клубу Ігор Гарбарук в ефірі Новини.LIVE, у такому випадку частина товару не зберігатиметься на центральному складі, а доставлятиметься безпосередньо до торговельної точки.

"На складах зберігаються товари, які приїхали до нас з-за кордону. Якщо мережі працюють з національними виробниками, то досить часто цей товар на їх склади може навіть і не потрапляти. Його привозять одразу в магазини", - уточнив Гарбарук.

Для ритейлерів таке рішення може стати способом зменшити ризики повторної втрати великих запасів на одному об’єкті. Однак воно матиме інших негативний ефект - ціни на товари зростуть. Адже прямі поставки вимагають більше транспорту, складнішої координації та більших витрат на перевезення. Особливо це відчутно на тлі подорожчання пального.

Чи подорожчають продукти через проблеми зі складами

Те, що ритейлерам доведеться витрачати більше на логістику, ще не означає автоматичного пропорційного зростання цін у магазинах. Кінцева вартість продукту залежить від багатьох факторів - закупівельної ціни, вартості пального та електроенергії, зарплат, курсу валют і конкуренції між торговельними мережами.

Андрій Жук наголошує, що компаніям доведеться нести додаткові витрати через знищення інфраструктури, але їхній вплив на кінцеву ціну залежатиме від того, наскільки довго триватимуть перебої та якими способами ритейлери зможуть компенсувати втрачені потужності.

Іван Ус також не вважає, що нинішні перебої автоматично призведуть до різкого подорожчання товарів. На його думку, якщо постачання відновиться протягом найближчих тижня-півтора, суттєвого впливу на ціни може не бути.

Ризик зростання цін, за оцінкою експерта, стане вищим, якщо проблеми триватимуть два тижні або більше. Тоді окремі мережі можуть спробувати скористатися підвищеним попитом, хоча й тут вони ризикують втратити покупців через конкуренцію.

"Якщо довго не зможуть налагодити роботу - два тижні і більше - можуть зрости ціни. Інші мережі можуть спробувати заробити на попиті, що зріс. Інакше підвищувати ціни буде небезпечно - ви можете навпаки програти конкуренцію і втратити свою частку на ринку", - пояснює Ус.

Тому в короткостроковій перспективі головний ризик для покупців - незагальне зникнення продуктів, а тимчасова відсутність окремих позицій у конкретних магазинах. Якщо ж альтернативна логістика стане постійною, її вартість може поступово позначитися на цінниках.

Що буде з цінами на продукти до кінця 2026 року

Водночас проблеми зі зруйнованими складами - далеко не єдиний фактор, який впливатиме на ціни продуктів. Восени на продовольчий ринок додатково тиснутимуть витрати виробників на корми та електроенергію, вартість пального та сезонні зміни в логістиці.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в ефірі Новини.LIVE прогнозує подальше зростання вартості низки продуктів. За його словами, хліб стабільно додає близько 2% щомісяця. Якщо ця тенденція збережеться, до кінця року він може подорожчати приблизно на 10% порівняно із серпневою ціною.

Зараз середня вартість пшеничного хліба в супермаркетах становить близько 35–40 грн за буханець. Відтак до кінця року ціна може зрости приблизно до 40–44 грн.

Не виключене й подорожчання м’яса. За прогнозом Марчука, вже з вересня виробники почнуть закладати у вартість свинини, яловичини та курятини збільшення витрат на корми та електроенергію. У результаті ці категорії можуть додати до 10%.

Сири, масло, молоко та сметана, за оцінкою експерта, можуть подорожчати на 5–7%. Серед причин він називає зростання логістичних витрат: пальне дорожчає, а після завершення місцевого збору врожаю відстані доставки можуть збільшитися.

Читайте також: