Провідні китайські інженери зі сфери ШІ більше не можуть виїжджати за кордон

Нові правила для сфери ШІ в Китаї

Як повідомляє Wccftech, обмеження насамперед стосуються фахівців із компаній Alibaba та DeepSeek. За новими правилами, які мають набути чинності 15 вересня, виїзд за кордон для них вимагатиме окремого дозволу від уряду КНР. У Пекіні пояснюють ці кроки прагненням стримати відтік інженерних кадрів до США.

Урядові установи вже почали запроваджувати обмеження для осіб, залучених до передових розробок у сфері штучного інтелекту та визнаних стратегічно важливими для країни, повідомляють джерела Bloomberg, знайомі з цим питанням. Це означає, що перед поїздкою за кордон їм потрібне схвалення відповідних органів.

Китайські фахівці стали однією з ключових сил американського ШІ

В американській індустрії штучного інтелекту працює дуже багато фахівців китайського походження. Йдеться не лише про програмістів чи інженерів середньої ланки. Китайці та вихідці з Китаю займають керівні посади, очолюють дослідницькі напрями, створюють власні стартапи та беруть участь у розробці найпотужніших мовних моделей, систем міркування, робототехніки й комп'ютерного зору.

Значна частина цих людей давно живе у США, має американське громадянство або народилася вже в Сполучених Штатах. Але велика кількість людей також приїжджає за вищими зарплатами, перспективами та свободою від комуністів. Це не могло не привернути увагу китайської партії, яка прагне за будь-яку ціну обігнати США.

Масштаб цього явища добре видно з дослідження Carnegie Endowment, яке простежувало кар'єру 100 провідних китайських дослідників ШІ. Через шість років після початкового дослідження більшість із них залишилася працювати в американських установах. Серед 87 фахівців, які залишилися у США, 41 працював в американських компаніях, 40 були професорами американських університетів, а ще шестеро займалися докторськими або постдокторськими дослідженнями. Більше половини тих, хто перейшов у приватний сектор, працювали в Google, Amazon, Apple, Meta, Microsoft, Nvidia або Tesla.

Особливо показовою стала кадрова політика Meta. У 2025 році Марк Цукерберг створив Meta Superintelligence Labs – підрозділ, який має займатися розробкою передових моделей і систем штучного інтелекту. Компанія почала переманювати дослідників з OpenAI, Google DeepMind, Anthropic та інших лабораторій. Серед найважливіших людей у новій структурі опинився Шенцзя Чжао, колишній дослідник OpenAI, якого Meta призначила головним науковцем Superintelligence Labs. Він відповідає за науковий напрям і дослідницьку програму лабораторії.

Чжао особливо цікавий тим, що до переходу в Meta працював над найважливішими моделями OpenAI. Його ім'я є серед авторів технічної документації OpenAI щодо o1, а його робота була пов'язана з розвитком моделей міркування, масштабуванням та іншими компонентами сучасних великих мовних моделей. У Meta він отримав можливість визначати напрям розвитку вже іншої великої AI-лабораторії.

Ще одна помітна постать у Meta – Джейсон Вей. Він працював у Google Brain, потім в OpenAI, де займався міркуванням та AI-агентами, а з 2025 року перейшов до Meta Superintelligence Labs. Його наукові роботи стали важливими для популяризації концепції chain-of-thought у великих мовних моделях, instruction tuning та досліджень так званих emergent abilities – здібностей, які проявляються у великих моделях у міру масштабування.

У Meta є й інший напрям, де китайські та китайсько-американські дослідники відіграють помітну роль, – робототехніка. Сяолонг Ван зараз є Research Director у Meta Superintelligence Labs і керує розробкою frontier-моделей для embodied AI, тобто систем, які повинні не просто працювати з текстом, а взаємодіяти з фізичним світом через роботів. До Meta він працював у Nvidia, а також був співзасновником стартапу Assured Robot Intelligence. У 2026 році Meta придбала цю компанію, після чого її команда приєдналася до Superintelligence Labs.

Показовою є й кар'єра Фей-Фей Лі – однієї з найвідоміших дослідниць штучного інтелекту китайського походження у США. Вона народилася в Китаї, переїхала до Сполучених Штатів і стала професоркою Стенфордського університету. Саме її робота над ImageNet стала одним із фундаментів сучасного комп'ютерного зору. В індустрії Лі була віцепрезиденткою Google та головною науковицею з AI та ML у Google Cloud. Сьогодні вона є співзасновницею та CEO World Labs – компанії, яка розробляє так звані spatial intelligence системи, здатні сприймати, генерувати та моделювати тривимірний світ.

Китайське походження мають і деякі помітні підприємці нового покоління. Александр Ван народився у США в родині китайських іммігрантів, які працювали фізиками в Los Alamos National Laboratory. Він заснував Scale AI, одну з найважливіших компаній у сфері підготовки та маркування даних для навчання моделей. У 2025 році Meta залучила Вана до керівництва своєю AI-структурою, а нині він є Chief AI Officer і керує Meta Superintelligence Labs. Таким чином, людина китайського походження фактично опинилася на одному з найвищих рівнів управління AI-розробкою однієї з найбільших технологічних компаній США. Ван вважається одним із ключових гравців ШІ-ринку взагалі.

Є й приклади тих, хто не просто працював у великих корпораціях, а створив власну AI-компанію. Тім Ші навчався в Університеті Цінхуа, а потім у Стенфорді, де займався дослідженнями штучного інтелекту. Він працював на ранньому етапі OpenAI, а згодом став співзасновником Cresta – компанії, яка створює AI-системи для автоматизації роботи контакт-центрів. Нині Ші також займається новим проєктом Recursive Superintelligence.

Ще одним прикладом є Каріна Хонг, яка виросла в Гуанчжоу, навчалася в MIT та Стенфорді, а потім залишила навчання заради створення власної AI-компанії Axiom Math. Стартап розробляє системи, здатні розв'язувати складні математичні задачі, генерувати докази та перевіряти логіку міркувань штучного інтелекту. У 2026 році компанію оцінювали приблизно в 1,6 мільярда доларів, хоча їй було лише близько року.

Подібна ситуація спостерігається і в Nvidia. Наприклад, Сюетін Лі працює дослідницею в Nvidia Research у Санта-Кларі. Вона отримала ступінь магістра в Університеті Цінхуа, докторський ступінь у Університеті Каліфорнії в Мерседі і займається комп'ютерним зором, 3D-моделями, affordance learning та self-supervised learning. Її робота вже охоплює технології, необхідні для створення моделей, які повинні розуміти тривимірне середовище.

Феномен китайських фахівців у американському ШІ не зводиться до кількох знаменитих прізвищ. США фактично отримали величезний потік талантів через університети та дослідницькі лабораторії, а потім значну частину цих людей забрали Google, Microsoft, Meta, Nvidia, OpenAI та американські ШІ-стартапи. Особливо помітним цей ефект став після появи генеративного ШІ, коли найкращі дослідники опинилися в центрі своєрідної кадрової війни між технологічними компаніями.

Конкуренція наростає

Тим часом Федеральна комісія зі зв'язку США (FCC) розглядає можливість заборони оптичних трансіверів китайського виробництва, які перетворюють електричні сигнали на світлові імпульси для передачі через оптоволоконні мережі.

Паралельно Китай розпочав масштабне будівництво дата-центрів для штучного інтелекту в пустелі Внутрішньої Монголії. У регіоні багато сонячної енергії, що дає змогу зменшити витрати на електропостачання.

Це відбувається на тлі того, що NVIDIA уклала стратегічні угоди з низкою великих фінансових інституцій, серед яких Apollo, BlackRock, Blackstone, Brookfield, Goldman Sachs та KKR. Як зазначено в матеріалі, партнери планують залучити понад 500 мільярдів доларів стороннього капіталу для розвитку інфраструктури штучного інтелекту.

NVIDIA також підписала меморандуми про взаєморозуміння щодо створення спеціальної платформи фінансування обчислювальних потужностей. За цією схемою гіперскейлери зможуть залучати боргове фінансування для купівлі графічних процесорів і серверних стійок NVIDIA.

За даними джерел, така модель має зняти для NVIDIA ризики, які раніше виникали під час угод кільцевого фінансування з хмарними партнерами, зокрема CoreWeave.