Забудьте про звичайні блекаути: взимку українці можуть залишитися без світла, води й каналізації

Попри те, що зараз графіки відключень не застосовуються, а енергосистема витримала навіть аномальну серпневу спеку, розслаблятися зарано. Профільний комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг змоделював одразу три варіанти розвитку подій на осінь і зиму 2026–2027 років — і найгірший із них виходить далеко за межі звичних блекаутів.

Як повідомляє Політарена, депутати сходяться на думці: ключовим фактором стане не стільки погода, скільки інтенсивність російських ракетних ударів та спроможність української ППО їх відбивати. А тут ситуація гірша, ніж торік — гострий дефіцит ракет PAC-3 для систем Patriot залишає критичну інфраструктуру вразливою перед балістикою.

Найгірший сценарій: 16 годин без світла, каналізаційний колапс і холера

Голова підкомітету з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб не виключає найпохмурішого варіанту. Минулої зими в Києві подекуди не було світла по 14–16 годин на добу, і повторення такого сценарію — цілком імовірне. Енергосистема працює в режимі безперервного циклу «руйнування — ремонт», а нестача спеціалізованого обладнання та довгі терміни його постачання вже не дозволяють швидко лагодити пошкоджені об'єкти.

Але головна нова загроза — не світло, а вода. За словами Гриб, якщо Росія почне цілеспрямовано бити по системах водопостачання й аерації на очисних спорудах, наслідки будуть значно важчими за звичний блекаут: «Води немає, каналізація не працює, стічні води не очищаються. Це загрожує появою кишкових захворювань, тієї ж холери». Особливо вразливими депутатка називає очисні споруди в київських Бортничах.

Додатковий ризик — порушення ланцюгів постачання продуктів і питної води через удари по логістичних центрах. Сучасна торгівля побудована на постійному поповненні запасів, і пошкодження розподільчих центрів, особливо на тлі проблем із транспортом та енергопостачанням, здатне спровокувати гуманітарну катастрофу — передусім у Києві та області, які найчастіше обстрілюють балістикою.

Базовий сценарій: важко, але звично

Член енергетичного комітету Юрій Камельчук окреслив середній варіант: загальнонаціонального блекауту не буде, однак постійний дефіцит електроенергії, планові відключення та локальні перебої з теплом залишаться реальністю. Усе залежатиме від інтенсивності атак — російські виробничі потужності дозволяють випускати в середньому три балістичні ракети «Іскандер-М» на добу, і агресору доведеться обирати пріоритети між енергетикою та водною інфраструктурою.

«Найбільш уразливою залишається теплова генерація — ТЕС та ТЕЦ. Значна частина потужностей пошкоджена або працює після аварійних ремонтів», — зазначає Камельчук. Тобто в разі помірної інтенсивності обстрілів українців чекає те, до чого більшість уже звикла: графіки погодинних відключень у пікові години та періодичні аварійні знеструмлення.

Чи можливий легкий варіант

Оптимістичний прогноз депутати дають неохоче. Перший заступник голови комітету Олексій Кучеренко на пряме запитання про «лайт-сценарій» відповів: «Та який тут може бути оптимістичний?». Водночас, за помірної погоди та без нових масштабних руйнувань Камельчук прогнозує графіки відключень лише в години найбільшого навантаження, без тотального колапсу.

Певний резерв міцності дає й те, що Київ уже збудував близько 60 МВт розподіленої когенерації та ще понад 100 МВт перебувають у роботі. Ці потужності насамперед підтримуватимуть критичну інфраструктуру. Вікторія Гриб також нагадала: серпнева спека минула без відключень — і це показник того, що система має певний запас.

Що робити українцям уже зараз

Незалежно від того, який зі сценаріїв реалізується, базова автономність помешкання лишається критично важливою. Експерти радять подбати про такі речі завчасно, не чекаючи перших осінніх холодів:

• Зарядні станції та павербанки. Мінімум одна зарядна станція на 500–1000 Вт·год на сім'ю та кілька потужних павербанків для телефонів і планшетів.
• Запас води. Технічна — не менше 20–30 літрів на особу, питна — щонайменше 5 літрів. Окремо варто мати запас для санітарних потреб.
• Автономне опалення. Газові пальники, туристичні плитки з балонами, теплий одяг та ковдри. Для приватних будинків — твердопаливні котли або буржуйки з димоходом.
• Продуктовий резерв. Консерви, крупи, сублімовані продукти — запас щонайменше на 5–7 днів.
• Аптечка та гігієна. Спиртовмісні антисептики, вологі серветки, засоби для знезараження води, базовий набір ліків.