16 годин без світла на добу і ризик холери: три сценарії опалювального сезону

П'ятий рік кожна нова осінь стає початком чергового випробування для критичної інфраструктури України. За попередні роки повномасштабної війни Росія неодноразово завдавала масованих ударів по енергетичних об'єктах, системах теплопостачання та логістики. Але в нинішньому осінньо-зимовому періоді ситуація гірша, ніж у минулі роки. Гострий брак ракет PAC-3 для систем Patriot, які здатні збивати російську балістику, залишає вразливою всю критичну інфраструктуру.

Як повідомляє «Політарена», народні депутати з профільного комітету Верховної Ради окреслили три можливі сценарії розвитку подій цієї осені та взимку. Під загрозою — не лише енергооб'єкти, а й системи водопостачання, каналізації, транспортні вузли та великі оптові склади, зокрема продуктові.

Найгірший сценарій: 16 годин без світла і загроза епідемій

Через масштабні руйнування електростанцій Україна втратила значну частину генерації. Минулої зими в Києві подекуди світла не було по 14–16 годин на добу, і повторення такого сценарію — цілком реальне. Енергосистема балансує на межі: росіяни руйнують, українські фахівці ремонтують, і так безперервно. Брак спеціалізованого обладнання та довгі терміни постачання вже не дозволяють швидко відновлювати пошкоджені об'єкти.

Окрему загрозу становить можливе руйнування систем водопостачання. Президент Володимир Зеленський попереджав, що пріоритетом нових ракетних атак РФ може стати саме знищення систем подачі води. «Якщо почнуть обстрілювати та руйнувати системи водопостачання, а також системи аерації на очисних спорудах, буде дуже погано. Води немає, каналізація не працює, стічні води не очищаються… Це загрожує появою кишкових захворювань, тієї ж холери», — заявила голова підкомітету з питань енергетичної безпеки Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Вікторія Гриб.

За її словами, на цю ситуацію може накластися відсутність у магазинах продуктів і питної води через обстріли складів і логістичних центрів. Сучасна торгівля побудована на принципі постійного поповнення запасів, і пошкодження розподільчих центрів порушує цю систему. За такого варіанту можлива гуманітарна катастрофа — найімовірніше в Києві та на Київщині, адже саме цей регіон Росія найчастіше обстрілює балістикою.

Середній сценарій: важко, але вже звично

Варіант середньої тяжкості залежатиме одразу від кількох факторів: інтенсивності російських ударів, ефективності української ППО, швидкості ремонту пошкодженої інфраструктури, погодних умов та обсягів міжнародної допомоги в енергетичному секторі.

У разі постачання Україні ракет PAC-3 ефективність протиповітряної оборони підвищиться. На сьогодні виробничі потужності РФ дозволяють випускати в середньому три балістичні ракети «Іскандер-М» на добу, і агресору доведеться обирати пріоритети — енергетика або системи водопостачання. «Головний ризик — нові російські удари по генерації, підстанціям, газовій та тепловій інфраструктурі. Найбільш уразливою залишається теплова генерація — ТЕС та ТЕЦ. Значна частина потужностей пошкоджена або працює після аварійних ремонтів», — пояснив член комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Юрій Камельчук.

«Лайт»-сценарій: 60 МВт когенерації вже збудовано

На запитання про більш-менш оптимістичний варіант перший заступник голови Комітету ВР з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко відповів: «Та який тут може бути оптимістичний?». Втім, станом на серпень базовий сценарій — не загальнонаціональний блекаут, а постійний дефіцит електроенергії, планові відключення та локальні перебої з теплом.

Столиця має кращий резерв, ніж минулого сезону: вже збудовано близько 60 МВт розподіленої когенерації, ще понад 100 МВт — у роботі. Ці потужності насамперед підтримуватимуть критичну інфраструктуру. «За помірної погоди та без нових масштабних руйнувань слід очікувати графіків відключень у години найбільшого навантаження. За сильних морозів та повторних атак можливі аварійні та тривалі відключення», — зазначив Камельчук.

Як підготуватися до зими вже зараз

Незалежно від того, який зі сценаріїв реалізується, базовий набір автономності має бути в кожному домогосподарстві. Найнеобхідніше:

• Павербанки та зарядні станції — ємністю від 20 000 мА·год для зарядки телефонів, планшетів, роутерів. Зарядна станція на 500–1000 Вт·год дозволить живити ноутбук і освітлення протягом кількох годин.
• Автономне освітлення — акумуляторні лампи, ліхтарі, свічки. Краще мати щонайменше два джерела світла на кімнату.
• Запас питної води — мінімум 3 літри на людину на добу, щонайменше на 3 дні. Для сім'ї з трьох осіб це приблизно 30 літрів.
• Продуктовий резерв — консерви, крупи, сублімовані продукти, що не потребують приготування.
• Аптечка — базові ліки, зокрема від кишкових розладів, сорбенти, антисептики.
• Готівка — під час тривалих блекаутів термінали й банкомати не працюють.

Вікторія Гриб також зазначила, що навіть у найважчий період минулої зими «відключень не було» у тижні з аномальною спекою — тож енергосистема демонструє певний запас міцності. Усе залежатиме від інтенсивності обстрілів.