Human Rights Watch закликала Конгрес США заблокувати передачу Україні касетних боєприпасів з Туреччини

Туреччина попросила у Сполучених Штатів дозволу передати Україні десятки тисяч касетних боєприпасів, які десятиліттями лежали на її складах. У Human Rights Watch вважають цю угоду небезпечною для цивільних і закликають Конгрес США її заблокувати.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у заяві Human Rights Watch.

Угода на 256 мільйонів доларів передбачає продаж усього турецького парку з 12 пускових установок M270, а також трьох типів касетних боєприпасів. Це 70 балістичних ракет M39 ATACMS, 2 524 некеровані ракети M26 і 47 000 артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм.

У кожній ракеті M39 - 950 протипіхотних суббоєприпасів M74, у кожній M26 - 644 суббоєприпаси M77, у кожному снаряді - 180 елементів M42. Разом виходить 66 500, 1 625 456 і 8 460 000 суббоєприпасів відповідно, тобто понад 10 мільйонів вибухових елементів.

Частину цієї зброї Туреччина виробляла сама за американськими ліцензіями, отриманими ще у 1987 році. Артилерійські снаряди, які становлять основу пакета, зняли з озброєння армії США у 1994 році - разом із гаубицями, що ними стріляли.

"Скидати застарілі касетні боєприпаси в зону конфлікту - означає створювати для цивільних гуманітарну загрозу, яку трагічно легко передбачити", - заявила заступниця директора Human Rights Watch у Вашингтоні Ніколь Віддерсгайм.

"Саме вплив на цивільних цих понад 30-річних неточних і ненадійних боєприпасів свого часу спонукав 112 країн заборонити таку зброю, приєднавшись до міжнародної Конвенції про касетні боєприпаси", - додала вона.

У листі до Конгресу від 6 серпня 2026 року високопосадовець Держдепу США написав, що "уряд Сполучених Штатів готовий санкціонувати цю передачу". Мотивацію сторін у документі прописано прямо: Туреччина "прагне скоротити свої запаси застарілих оборонних виробів, щоб зосередити фінансові ресурси на модернізації та підтриманні наявних систем".

"Україна прагне отримати ці системи, щоб посилити свої наступальні та оборонні можливості вогневої підтримки, поки чинить опір російському вторгненню. Україна вже має боєприпаси такого самого або по суті подібного типу", - йдеться в листі.

У Human Rights Watch наполягають, що касетні боєприпаси невибіркові за своєю природою: їх неможливо навести точно, вони накривають велику площу, а через високий відсоток невибухлих елементів залишають після себе фактичні протипіхотні міни. Правозахисники вважають, що застосування такої зброї важко узгодити із забороною невибіркових атак на цивільних, а це може бути воєнним злочином.

Сама Росія застосовує касетні боєприпаси проти України з першого дня повномасштабного вторгнення. У доповіді Cluster Munition Monitor 2025, на яку посилається і Human Rights Watch, наведено дані МЗС України: станом на 26 червня 2025 року українська сторона задокументувала 5 974 випадки використання росіянами такої зброї.

За підрахунками моніторингу, від касетних боєприпасів в Україні з 2022 року постраждали понад 1 200 цивільних - це найбільший показник у світі. Тільки за 2024 рік зафіксували щонайменше 193 постраждалих в Україні із 314 у всьому світі. У тій самій доповіді сказано, що впродовж 2024 року та першої половини 2025 року касетні боєприпаси застосовували обидві сторони війни, а ні Росія, ні Україна до конвенції не приєдналися.

США теж не приєдналися до конвенції, але з 2009 року в щорічному оборонному бюджеті діє мораторій на експорт такої зброї. Джо Байден обійшов його між липнем 2023 і жовтнем 2024 року та провів щонайменше сім передач касетних боєприпасів Україні, не розкриваючи обсягів.

Обхідний шлях дає закон про іноземну допомогу: президент може визнати таку військову допомогу "життєво важливою для інтересів безпеки Сполучених Штатів" і просто повідомити про це Конгрес. Чи ухвалила адміністрація Дональда Трампа подібне рішення цього разу, публічно невідомо. Конгрес має право переглянути угоду і заблокувати її спільною резолюцією про несхвалення.

"Ці типи касетних боєприпасів сумно відомі тим, що не влучають у ціль і калічать цивільних. Їх ніколи не можна застосовувати. Конгрес ще може діяти, щоб зупинити цю недалекоглядну й небезпечну передачу", - сказала Віддерсгайм.

Раніше "Хвиля" писала, як Держдеп повідомив Конгресу про передачу Україні турецьких ATACMS і установок M270. Також ми розповідали, чому щомісячних постачань ракет до Patriot Україні не вистачає.