Як Верховна Рада за 7 років роботи втрачала народних депутатів

У серпні Верховна Рада IX скликання відзначатиме 7-му річницю своєї роботи. Це унікальна подія, але вимушена – через російську агресію та запроваджений воєнний стан в Україні неможливі вибори, а значить, і оновлення влади, зокрема, її законодавчої гілки.

Більшість депутатів це розуміє та погоджується нести тягар відповідальності понаднормово, втім, це стосується не всіх народних обранців, що заступили на пост у вже далекому та відносно мирному 2019-му. Внаслідок різних обставин український парламент не дорахувався багатьох багнетів у ювілей зустрічає в усіченому варіанті.

Колеги з проєкту "Голка" дослідили причини змін і ротацій у Верховній Раді IX скликання за останні 7 років. 24 Канал подає найцікавіше з їх досліджень.

Мажоритарка виявилась слабкою ланкою

На сьомому році роботи Верховної Ради без представництва перебувають 47 мажоритарних округів.

На 26 із них вибори не відбулися ще у 2019 році через окупацію частини територій, ще 21 стали вакантними вже під час роботи парламенту ІХ скликання. Водночас щонайменше четверо мажоритарників втекли з країни – Ярослав Дубневич, Артем Дмитрук, Олександр Куницький і Сергій Шахов.

На відміну від іншого втікача – Іллі Ківи, вони досі зберігають свої мандати, але не працюють у парламенті. За таких умов ці політики належним чином не представляють інтереси своїх виборців.

Втрати Верховної Ради на мажоритарному фронті / Інфографіка 24 Каналу на основі даних, зібраних проєктом "Голка"

Такі проблеми з представництвом у парламенті виникли через те, що вибори у 2019 році відбулися за старою виборчою системою, яка була змішаною і передбачала як партійні списки, так і мажоритарні округи. У підсумку під час повномасштабної війни мажоритарна система виявилася найслабшою ланкою для представництва.

Тенденція вказує, що ситуація буде лише погіршуватися. Нині часом вже бракує голосів за важливі євроінтеграційні питання.

Монобільшість на папері

Найбільша ерозія фіксується в найбільшій фракції – "Слузі народу". Наразі фракція "Слуг" налічує 226 народних депутатів – рівно стільки голосів треба, щоб законопроєкт став законом. Але і ці 226 багнетів існують лише на папері. Тому, щоб мати "магічну кількість" з фракції, не виключають ані народного втікача Куницького, ані тих, хто потрапляє у гучні корупційні скандали й розгляд справ ще триває.

Втім, є випадки, коли проти тих, хто балотувався від "Слуг народу", ухвалюють вироки в кримінальних справах. Так було з мажоритарником з Чернігівщини Анатолієм Гуньком.

Окрім Гунька після вироків суду мандати втратили мажоритарники Федір Христенко (Донеччина) та Андрій Одарченко (Харківщина). А представників Сумщини та Одещини Андрія Деркача та Ігоря Васильковського позбавили громадянства і звинуватили у державній зраді.

Троянські коні українського парламентаризму

Всього за останні сім років 71 народний депутат втратив повноваження. Найчастіше політики складали мандати з власної волі. З-поміж них – одіозний Ілля Кива, який виявився зовсім не тим "маленьким гвинтиком".

Колишній учасник "Правого сектору", а потім "кандидат наук", репер, а також улюбленець міністра внутрішніх справ Авакова та кума Путіна Медведчука на початку великої повномасштабної війни втік до Росії.

Вже звідти надіслав заяву про відмову від депутатського крісла. Це було принаймні чесно. Згодом його ліквідували. Але ці процеси не пов'язані між собою. Мабуть.

Цікаво, що офіційна заборона проросійських партій не означала автоматичної втрати мандатів для їхніх представників у Верховній Раді.

Як наслідок, частина колишніх членів ОПЗЖ та інших заборонених сил досі залишаються у парламенті. Ба більше, нині вони активно голосують за рішення, необхідні для забезпечення обороноздатності України, а не попередньому об'єкту своєї любові.

Рада як лава запасних

Найчастіше депутати достроково складали мандати за власним бажанням – таких випадків було близько пів сотні. Ще 12 парламентарів померли або загинули, шестеро втратили мандати через припинення громадянства України, а троє – після набрання законної сили обвинувальними вироками суду.

Більшість з тих, хто написав заяву про складання мандату, переходив працювати на інші ключові державні посади.

Представники монобільшості (президентської партії "Слуга народу" найчастіше залишали Верховну Раду через призначення до Кабміну або на інші посади. Цей процес почався ще у 2019-му, коли набирали міністрів для уряду Олексія Гончарука, триває він і нині, для поповнення Кабміну вже Сергія Корецького.

Аналіз кадрових втрат Верховної Ради IX скликання за останні 7 років / Інфографіка 24 Каналу на основі даних, зібраних проєктом "Голка"

Так під час останнього урядового перезавантаження у липні 2026-го парламент залишили народні депутати "Слуги народу" Віталій Безгін і Денис Маслов, які очолили відповідно Мінрегіон і Мін'юст.

При цьому в парламенті через неможливість припинити повноваження проросійських депутатів досі залишається чимало, як сказали б герої Крістофера Нолана, "троянських конячок".

Мова про Юрія Бойка (потрапив у рішення РНБО про персональні санкції – його позбавили державних нагород України та інших форм відзначення), Нестора Шуфрича чи Олександра Дубінського, як і надалі залишаються у парламенті. Останній навіть нещодавно намагався взяти участь у засідання парламентського комітету з Менської виправної колонії №9.

Жага парламентаризму від Олександра Дубінського / Скриншот

Це свідчить, на жаль, не лише про гуманність та успіхи вітчизняної пенітенціарної системи, але й про прогалини в законодавстві, які заважають прибрати цю ганьбу тазатягнули процес на дійсно гомерівські терміни.

Дослідження громадської ініціативи "Голка" було проведене на основі відкритих даних у межах проєкту "Перезарядити країну тобі під силу", який підтримує NED. Отримати доступ до цифрового сервісу, де містяться систематизовані дані, може кожен громадянин, направивши листа з проханням про доступ ngo.holka@gmail.com.