Королева ночі чи Піп Гапон. Куди веде українців Оля Полякова

Соцмережі котрий день розриває новий скандал навколо співачки Олі Полякової. Цього разу питання до артистки значно серйозніші, ніж це було раніше через чвари з колишньою продюсеркою чи неоднозначні заяви її одіозного чоловіка. На цей раз Оля спочатку поїхала в Юрмалу на музичний фестиваль «хороших русских», організований Лаймою Вайкуле. Там вона «ненароком» засвітилася у компанії з типовими представниками «хороших», а потім після лавини критики екстрено пішла на інтерв’ю до Раміни Есхакзай, де зацементувала свою позицію: мовляв, вона судить людей не за національністю, а за справами.

Також артистка дійшла висновку, що Україна перетворюється на концтабір і «совок» та договорилася до того, що почала давати оцінки діям ТЦК та ходу мобілізації – все те, що Росія роками просуває в українському сегменті інтернету.

І от що цікаво: значна частина користувачів соцмереж на п’ятому році війни клюнули на цю «наживку»: підтримали співачку, захопились обговоренням її вчинків і заяв. Мовляв, справді, чому це хтось може заборонити українцям захоплюватися «хорошими русскими», серед яких сама Алла Пугачова та Максим Галкін, чому про людей складають думку, виходячи з їхньої національності, а не вчинків, та й загалом, як влада сміє перетворювати країну «на концтабір» і «совок»?

Захоплені новим витком дискусії (щодо свободи слова та мобілізації), яку своїми заявами спровокувала Полякова, численні співвітчизники абстрагувалися від реалій війни і її об’єктивних причин і почали обговорювати внутрішні проблеми України.

То що ж таке геноцид і де знаходиться концтабір. Чи знає це Полякова?

Життя Валентина Федорчук не таке яскраве і насичене феєричними подіями, як у Олі Полякової. Вона – херсонська журналістка, яка менше місяця тому, врешті, ухвалила рішення – евакуюватися з рідного міста разом зі своєю сім’єю. За останні 4,5 роки вона виїздила з Херсона буквально на пару тижнів – під час окупації міста. Решту часу Валентина під обстрілами робила репортажі, проводила час зі своєю донькою, озираючись, чи не летить поруч смертоносний дрон. Однак настав час, коли навіть відчайдушна Валентина усвідомила: все, час виїжджати.

Згодом журналістка зізналась: «Ми з сім’єю виїхали дуже вчасно. Бо зараз навряд змогли б покинути територію міста цілими і неушкодженими. А нині страшно спостерігати, як бомблять місця, де ми гуляли, купували продукти і проводили час». Останні тижні гуляти дитині доводилося з детектором дронів у руках.

Нещодавно соцмережі облетів запис хижого полювання російського дрона з вибухівкою на херсонського продавця фруктів. Дрон якийсь час кружляв навколо чоловіка, а потім пілот скерував його просто на беззахисного чоловіка – не військового і навіть не волонтера. Продавець дивом вижив.

І таких відео із полюванням росіян на людей повно: то дрон підриває автобус із цивільними, то – машину «швидкої», то вражає цивільну автівку. Глава Херсонської облдержадміністрації Олександр Прохудін констатує: у місті немає води та електрики. Комунальники працюють цілодобово, аби якомога швидше відновлювати інфраструктуру після обстрілів, однак кожний наступний «приліт» змушує їх знову і знову «латати дірки».

І це – лише Херсон. А є ще Запоріжжя, де горять «Епіцентр», «Запоріжсталь», де так само гинуть цивільні і де люди сидять без електрики внаслідок обстрілів. Є Одеса та Харків, де цілодобово не припиняються обстріли. Щоночі російська балістика атакує столицю. Росіяни роблять українські міста непридатними для життя, чинять справжній геноцид над цивільними.

«Дурацька погода у цьому Лондоні»

І от на цьому тлі – смертоносних обстрілів, постійних пропагандистських атак від соловйових та скабєєвих, з’являється альтернативна реальність – від… Олі Полякової. І зовсім в іншому антуражі: після музичного фестивалю «хороших русских» у Юрмалі, де українська співачка покуражилась на камеру із Сергієм Григорьєвим-Аполоновим – шоуменом із дуже неоднозначною позицією, гостем ефірів наближеної до Путіна псевдоопозиціонерки Ксенії Собчак та другом путіністки Яни Рудковської.

Після скандалу, що здійнявся в Україні, «королева ночі» прийшла на інтерв’ю до Раміни: не загладити гострі кути, а щоб агресивно ствердитися у своїй позиції. За словами Полякової, вона начебто не знала, з ким спілкується її російський колега. Ніби він попросив зняти з нею відео під його пісню – і вона погодилася. При цьому вона добре володіє інформацією про те, що в нього іноземний паспорт вже 20 років.

«Я одразу спитала, це хто? Мені сказали, чувак має німецький паспорт, живе за кордоном, не підтримує путінський режим. Усе. Я знаходжуся в Латвії на фестивалі, який підтримує Україну. Я почуваюся безпечно. Якщо ці люди знаходяться в залі разом із Лаймою, значить, вони не можуть там зайвими людьми, правда?», – пояснила зірка.

Після цього співачка зауважила, що це не було її помилкою, що судити людей треба не за національністю, а за справами, і пішла в атаку — «розкрила всім очі», що, мовляв, Україна перетворилась на «концтабір» та «совок».

«Слухайте, ви скоро так задовбете людей цією зрадою, уже всі, як у концтаборі. Україна вже не вільна країна. За те, що ми стільки років боремося, за те, щоби бути вільними, які ми вільні? Подивіться на цих зірок, які бояться писок відкрити. Щось десь скажеш, ти все повинен озиратися, ти повинен весь час боятися. Десь щось не так, комусь не так сказав, не з тим сфотографувався, не так заспівав, не те сказав в інтерв’ю, не так повівся. Ми що, у концтаборі? Партія сказала ні, не можна, партія сказала так. Ви що, не розумієте, що ми зараз знаходимося в якомусь йо****му совку?», – обурилася Полякова.

Цікавою у цьому всьому є не персональна позиція Полякової – адже епатаж та провокація стали її піар-фішкою за останні місяці: від кліпу «Вадик», що прославляє бандитів 1990-х, до свого проєкту The Nogi – жанр вона сама визначила як «стервопоп». Вражає реакція співвітчизників на цю провокацію. Але на відміну від Потапа чи Олега Винника, які роками живуть закордоном, Оля не викликала на себе стільки негативу. Вона жила в Україні, давала концерти. Так, її «моральний компас» деколи викликав питання, однак зрадницею її досі не називали.

Українські користувачі соцмереж, змучені тривалою війною, кинулися смакувати свіжий інфопривід. Агресивні коментарі, якими українці вже звично жбурляють один в одного заради емоційної розрядки, почали з’являтися із шаленою швидкістю.

Суспільство вчергове стрімко поляризувалось: частина називає Олю зрадницею, а частина – активно підтримує. І велике питання, який табір переважає чисельно.

Серед коментарів:

• «Ви ніколи не зрозумієте, що таке концтабір і репресії, не ваших предків мучили голодом… Ви, Оля, роками жили з кацапами в одному культурному середовищі, ви не розумієте що від вас хочуть, бо ви і є частина культурної окупації. Вам не гидко від їх мови і від «хароших узьких» тому що ви і є вони»;

• «Олю, ти б з совка в Лондон не полетіла»

• «Та ніколи ви, малороси, не зрозумієте нічого»
• «Змиріться, час  кокошників і малоросів канув у Лєту» (тут Олі нагадали про невід’ємну частину її сценічного іміджу)

• «Полякова!!!! Браво!! Четко, ясно и понятно!»
• «Підтримую Полякову на 10000%»
• «Вільна, сильна, не боїться говорити правду!»
• «Полякова прям молодець, респект за дорослу думку і сміливість!»

У Threads навіть пролунала думка, що із такою позицією Олі Поляковій потрібно висувати свою кандидатуру у президенти. Жартом ця пропозиція пролунала чи ні – не ясно, але у коментарях моментально знайшлися люди, які написали, що Україну врятує лише жінка-президент.

До слова, у 2019 році Полякова вже заявляла про створення своєї партії: 29 травня Оля анонсувала «створення першої жіночої партії». Щоправда, менш ніж за місяць відмовилась від цієї ідеї.

Тим часом деякі користувачі соцмереж задаються питанням: а якою була б доля умовної Полякової, якби аналогічна ситуація розвивалася б у Росії і такі заяви пролунали у тоталітарній державі?

• «А тепер уявімо, що все те саме було сказано на каналі у якого-небудь російського пропагандона. Через скільки часу вас би тихенько прикрили в психлікарні? Ви точно знаєте, що таке свобода, про яку так розпинаєтесь? Шановна пані, не працюйте на роспропаганду, виглядає гидко».

Існує велика ймовірність, що у російських реаліях Олі б на наступний день вже присвоїли статус «іноагента». Цей статус суттєво обмежує права особи та фактично означає цивільну та професійну дискримінацію. У демократичній Україні таких заходів не передбачено. Максимум для провокаторів – роз’яснювальна бесіда зі співробітниками СБУ, та й вона радше загрожує не відомій співачці, а підліткам за образи ветеранам чи прослуховування російської музики в публічному місці.

Якими б мотивами не керувалася Полякова, гучні заяви про те, що з «хорошими русскими» треба дружити, що в Україні, мовляв, концтабір і «совок» – чудовий подарунок російським пропагандистам, яким не потрібно вигадувати чергову нісенітницю, а достатньо просто цитувати українську зірку і в коментарі під цими цитатами випускати свої ботоферми!

Додамо, що чимало колег зі світу шоубізу підтримали епатажну колегу. Серед них – актори Тарас Цимбалюк, Ольга Сумська та Ксенія Мішина, співачки Слава Камінська та Ольга Горбачова, режисерка Таня Муіньо, хореографи Ілона Гвоздьова та Катя Сільченко.

Зокрема:

• Ккінорежисер Євген Семенченко написав: «Боже, Олю! Перша зірка, у якої язик з правильного місця. Вічна повага».
• Ольга Сумська, у якої донька живе і будує кар’єру в Росії, прокоментувала: «Дякую, Олю! Підтримую кожне слово».
• Співачка Камалія додала: «100 % підтримую!».
• Візажист Єгор Андрющенко: «Олю! Захоплююся твоєю сміливістю!».
• Катя Сільченко: «Я на 100% згодна».
• Андре Тан: «Олю, ти королева».

Натомість продюсерка Олена Мозгова жорстко розкритикувала Полякову. «Це, курва, треш якийсь. Согражданє і співчуваючі! Відпишіться від мене, забаньте, але дайте спокій моїм нервам, щоб я не бачила то все і всіх, хто підтримує інтервʼю і «позицію» Олі…» – зазначила вона.

Ведуча легендарної «Території А» Анжеліка Рудницька також висловилась з приводу, але завуальовано: «Висока впізнаваність будь-якої людини не дорівнює високому рівню інтелекту; соціальній відповідальності; патріотичній позиції. Чому ви дивуєтесь? Навіщо ви піарите цю історію і розганяєте її, додаючи популярності?». «Балакунів у нас багато, а країна одна. Бережіть себе і країну», – резюмувала вона.

А поки окремі коментатори «забули» про Херсон та Запоріжжя і з піною біля рота переконують одне одного Полякова просто смілива чи зрадниця, сама співачка спокійно за бажанням виїздить з концтабору, живе на різні країни та щиро скаржиться Раміні: «Дурацька погода у цьому Лондоні».

Гімнастки на вечірці

Варто зазначити, що кейс із Поляковою, яка заграє з «хорошими русскими», не єдиний для українських публічних осіб. Так, українські тенісистки Юлія Стародубцева та Надія Кіченок всередині липня танцювали, веселились і співали російських пісень на весіллі у австралійської тенісистки Дар'ї Касаткіної (росіянки, яка цьогоріч отримала австралійське громадянство), яка одружилася зі своєю давньою партнеркою, колишньою фігуристкою Наталією Забіяко. Серед гостей також були російські тенісистки Мірра Андрєєва, Анастасія Павлюченкова та представниця Узбекистану Камілла Рахімова.

У свою чергу українська тенісистка Олександра Олійникова різко відреагувала на цю подію: «Коли прокидаєшся зранку і бачиш відео українських спортсменів, які тусять із росіянами під усяку російську музику… А ти ставиш кар'єру під загрозу, щоб досягти хоч якоїсь справедливості: збираєш докази, факти, потім усе це виносиш у публічний простір, говориш про це в інтерв'ю, звертаєшся до аудиторії, до спортивних уболівальників. А потім, оскільки це незручно, тобі прилітають штрафи, погрози, погрози дискваліфікації. І замість того, щоб знаходити солідарність, ти бачиш ось таке представництво України».

Олійникова зазначила, що ще кілька років тому закликала українських спортсменів дотримуватися єдиної позиції щодо представників країни-агресорки та намагалася поговорити на цю тему з колегами, та розуміння не знайшла.

Українські тенісистки швиденько визнали свою неправоту та вибачилися. Широкого обговорення у суспільстві ця ситуація не набула – певно, через те, що дівчата менш відомі, ніж «королева ночі».

Наталія Сокирчук, «Главком»