Німецьким шпигунам дозволять диверсії та кібератаки: Берлін готується протистояти Росії

Уряд канцлера Німеччини Фрідріха Мерца готується перетворити зовнішню розвідку країни на потужніший інструмент протидії дедалі серйознішим загрозам з боку противників, зокрема російського диктатора Владіміра Путіна. Про це пише Politico.

У середу міністри кабінету канцлера схвалили реформу розвідки, зробивши важливий крок у реалізації давніх планів щодо посилення німецьких спецслужб шляхом надання розвідникам широких нових повноважень.

Згідно із запропонованою реформою, співробітники Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) зможуть здійснювати диверсії, проводити наступальні кібероперації та вести агресивнішу розвідувальну діяльність.

Досі їхні можливості були обмежені переважно збором інформації через свідомо запроваджені після Другої світової війни обмеження, покликані не допустити повторення зловживань, яких припускався нацистський розвідувальний апарат.

Однак на тлі зростання загрози диверсій та операцій впливу з боку Росії, а також побоювань, що президент США Дональд Трамп може припинити обмін розвідданими, від якого Німеччина значною мірою залежить, або використати його як важіль тиску, уряд Мерца вирішив провести історичне посилення зовнішньої розвідки країни.

«Ми щодня стаємо мішенями шпигунства, диверсій, кібератак і таємних операцій іноземних держав, спрямованих на дестабілізацію Німеччини, завдання шкоди нашій країні та здійснення політичних і суспільних змін усередині неї», — заявив міністр внутрішніх справ Александер Добріндт журналістам після засідання уряду в Берліні.

«Наше завдання — постійно адаптувати обов’язок держави із захисту громадян до цих нових сценаріїв загроз», — додав він.

Перш ніж реформа набуде чинності у 2027 році, її ще мають схвалити обидві палати парламенту.

Ніна Варкен, керівниця відомства федерального канцлера, яка відповідає за реформування BND, дала зрозуміти, що Німеччина більше не може дозволити собі настільки сильно залежати від іноземних союзників у проведенні складних розвідувальних операцій, які вона сама тривалий час не могла здійснювати.

«Досі — і це треба констатувати об’єктивно — у надто багатьох сферах, пов’язаних із безпекою, ми занадто сильно покладалися на наших партнерів у забезпеченні нашої безпеки, — сказала Варкен. — Якщо коротко, ми просто надто залежні від підтримки розвідувальних служб інших країн. І в надто багатьох сферах ця допомога є односторонньою».

Повоєнну службу зовнішньої розвідки Німеччини заснували у 1956 році, наділивши її значно більшими правовими обмеженнями, ніж розвідувальні служби інших країн. Побічним наслідком цих обмежень стала особливо сильна залежність Німеччини від США у сфері збору розвідданих.

З огляду на посилення загрози з боку Росії провідні політики тепер стверджують, що настав час дати німецьким розвідникам можливість завдавати потужніших ударів у відповідь. Ця дискусія стала ще актуальнішою після того, як минулого тижня в аеропорту Лейпциг/Галле на сході Німеччини виявили безпілотник із вибухівкою неподалік українського літака «Антонов», який використовувався для перевезення боєприпасів.

Після цього інциденту Добріндт не став прямо називати Росію відповідальною за появу безпілотника, однак заявив, що «гібридна загроза очевидна» і що подібні небезпеки походять не від аматорів, а «часто пов’язані з іноземними державами». У середу він повідомив, що результати розслідування інциденту з дроном поки що не отримані.

Згідно зі звітом німецької служби внутрішньої розвідки, оприлюдненим минулого року, ситуація з безпекою Німеччини «значно погіршилася» після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Реформа розвідки дозволить німецьким службам активно реагувати на гібридні загрози на кшталт інциденту з дроном у Лейпцигу. Відповідно до запропонованих змін, заходи можуть варіюватися від викриття причетних осіб або знищення їхнього майна до виведення з ладу вибухівки до здійснення атаки чи передачі противнику неправдивої розвідувальної інформації після неї. Будь-які дії у відповідь мають бути безпосередньо пов’язані з початковим інцидентом і не повинні створювати загрози життю чи фізичній безпеці людей.

«Ми розширюємо технічні можливості розвідувальних служб і надаємо їм активні оперативні повноваження, — сказав Добріндт. — Йдеться не лише про те, щоб у майбутньому служби могли краще бачити й чути та швидше аналізувати інформацію. Передусім ідеться про можливість активно діяти проти наших нападників і противників».

Згідно із запропонованою реформою, для BND також послаблять обмеження щодо захисту даних, що дозволить службі ширше використовувати такі інструменти, як штучний інтелект і розпізнавання облич, а також довше зберігати дані.

Крім того, найближчими роками агентство має отримати більше фінансування. Цього року уряд Мерца збільшив бюджет BND приблизно на 26% — до 1,51 млрд євро.