Обласний центр, де найбільше обстрілів і найменше людей. Розмова з начальником військової адміністрації Херсона

З-поміж обласних центрів, які вже стали, на жаль, прифронтовими, найважча безпекова ситуація – в Херсоні. Російські війська зовсім поруч – через річку, до центру міста – всього 2-4 км, тому обстрілюють Херсон щодня. І майже щодня є жертви. Лише за останній місяць, липень, загинули 32 людини в громаді, поранень зазнали 464 мешканці.

Обстріли стають все інтенсивнішими, тому навіть ті люди, хто стійко пережив окупацію і дочекався повернення наших військ восени 2022 року, тепер потроху виїздять. Велике південне місто, в якому до вторгнення росіян жило 315 тис. населення, стиснулося до масштабів райцентру – сьогодні в Херсоні мешкає близько 60 тис. людей. Московити роблять так, щоб перебувати тут стало нестерпно.

Про несолодке життя в «кавуновій столиці України», що опинилася на лінії фронту, та про підготовку до майбутніх випробувань, зокрема, важкої зими, говоримо з начальником Херсонської міської військової адміністрації Ярославом Шаньком.

«Віднедавна атаки з авіації посилилися»

У вас бувають дні без обстрілів?

Херсон обстрілюється щодня. Обстрілюється з усього арсеналу озброєння, який є в росіян: артилерія, керовані авіабомби, РСЗВ, «Шахеди», «Гербери», «Молнії», FPV-дрони. По нас летить усе. Майже щодня у нас є поранені.

Херсон вважається прифронтовим містом, але насправді перебуває безпосередньо на лінії фронту, в зоні активних бойових дій – до ворога подекуди два кілометри, в середньому – від 2 до 4 км. Ворог від нас через річку, тому його артилерія досягає багатьох районів міста. Навіть з танка окупанти дістають до Херсона. До прикладу, гімназія №20 – найстаріший заклад середньої освіти Херсона й всього півдня України – була майже повністю знищена у травні 2023 року, зокрема, і танковими обстрілами.

Судячи з офіційних повідомлень, багато мирних людей у Херсоні гинуть від ударів безпілотників. Утім, схоже, останнім часом почастішали атаки КАБами? На початку місяця була серія атак КАБами, одна за одною, загинули люди.

Керовані авіабомби росіяни постійно кидали на Херсон, але справді, віднедавна атаки з авіації посилилися. 30 липня окупанти вдарили по Херсону з авіації. Потім 1 серпня запустили три КАБи по Центральному району – на жаль, одна жінка загинула, близько 20 людей були травмовані. Після цих дат також було кілька ударів ворожої авіації по населених пунктах нашої громади.

КАБ – потужний вид озброєння, має велику руйнівну силу. Там, де падає КАБ або ФАБ, будівлі на прилеглій території знищуються повністю або значно руйнуються, й це велика загроза для людей.

Водночас зараз дуже висока інтенсивність атак дронами. В середньому за тиждень росіяни запускають по населених пунктах нашої громади близько 2 000 дронів. Це тільки за тиждень! У першому півріччі цього року загинули 105 людей, з них половина – від ударів безпілотників. Лише впродовж липня загинули 32 жителі громади, 29 із них – саме від дронових ударів; поранень зазнали 464 людини, зокрема 16 дітей.

Тобто цього року найбільше жертв – фактично третина – загинули в липні...

Інтенсивність обстрілів, зокрема дронових атак, дедалі збільшується. На жаль, зростає і кількість людей, які постраждали: і поранених, і загиблих.

Росіянам абсолютно все одно, кого і що атакувати. Вони цинічно б’ють по мирних громадянах, атакують екстрену медичну допомогу, комунальні служби. Оператори дронів добре бачать у камері, що це мирні, бачать, як люди пересуваються містом, їдуть на велосипеді, продають овочі. Росіяни свідомо б’ють по мирних людях.

Від минулого року навіть з’явився моторошний термін – «дронове сафарі». Відоме відео з минулої осені: російський дрон убив 84-річну жінку, яка пасла козу. Навряд чи жінка похилого віку становила небезпеку для російської держави. Зовсім недавній випадок – дрон атакував чоловіка, котрий продавав овочі в Херсоні. У лікарні він, поранений, розповідав, що побачивши, як на нього летить FPV, показував оператору овочі, що от, мовляв, він просто торгує на вулиці, але той все одно атакував чоловіка. Російські військові це роблять свідомо. Але навіщо? Чула версію, що таким чином дронарі навчають новобранців. Ви як вважаєте?

«Дронове сафарі» відбувається в нас цілодобово. Росіяни тероризують громаду, хочуть показати свою присутність, хочуть унеможливити життя в Херсоні. Це звичайний терор, який яскраво демонструє всю сутність «русского міра».

Щодо тренування дроноводів, то таке теж є. Херсон, на жаль, став полігоном для випробування росіянами зброї, зокрема, вони вчаться використовувати БпЛА різних типів, атакувати цілі й роблять це на мирних людях.

«40 км доріг міста затягнуто дроновими сітками»

За такої безпекової ситуації багато людей виїхали з міста і продовжують виїздити. Скільки жителів було в Херсоні до великої війни і скільки лишилося зараз?

До 2022 року в Херсоні мешкало близько 315 тис. людей. За нашими оцінками, зараз – трохи більше 60 тис. Загалом у громаді разом із жителями прилеглих населених пунктів, – понад 70 тис. людей.

Звичайно, люди виїздять. І це логічно, тому що безпекова ситуація надзвичайно складна. Кожен мій робочий день починається з того, що аналізую зведення щодо обстрілів, поранених, і, на жаль, немає такого дня, щоб ніхто з людей не постраждав.

Нещодавно в місті вкотре було розширено зону обов'язкової евакуації. До неї входять Білоруська, Комунальна, Андрія Орлова, Театральна, Університетська, Перекопська – вулиці та провулки, розташовані ближче до річок Дніпро та Кошова, також мікрорайон «Корабел», мікрорайони «Янтарний» 1 і 2, частина мікрорайону «Текстильний».

Багатостраждальний мікрорайон «Корабел» на слуху. Яка там зараз ситуація?

Цей мікрорайон – ми його називаємо Острів – сполучається з рештою міста мостом, який минулого року росіяни намагалися розбити КАБами. Там безпекова ситуація дуже складна, бо звідти до позицій росіян – два кілометри. У травні вони навіть атакували колону місії ООН, яка намагалась доставити людям гуманітарну допомогу.

На Острові немає електрики, газу, вода подається погодинно. Не так давно ворожа авіація розбила там єдиний пункт незламності. Провести аварійні роботи неможливо через надскладну безпекову ситуацію та критичні пошкодження. Але попри вимоги обов'язкової евакуації, є окремі люди, які ще проживають у цьому мікрорайоні.

Ви кажете, що дуже багато мирних людей гинуть від ударів дронів. Яка частина міста закрита антидроновими сітками?

У нас велика частина міста затягнута сітками, більше 40 км доріг. І сітки показують свою ефективність. Херсонщина – один з перших регіонів, де почали впроваджувати захист антидроновими сітками. По області великий кілометраж уже затягнуто сітками в різних населених пунктах, і в Херсоні зокрема.

40 км – це яка частка міста в процентах? Щоб легше було уявити.

Затягнуто головні логістичні шляхи, маршрути громадського транспорту в середмісті, в Корабельному, Дніпровському та Центральному районах, затягнуто вулиці, де фіксується висока активність ворожих дронів. Рахувати, яка це частина міста у відсотках, не зовсім коректно, бо, на жаль, у Херсоні є вже такі «червоні» зони – зони обов’язкової евакуації, – де проводити будь-які роботи неможливо і, звичайно, неможливо встановити антидронові конструкції.

Крім антидронових сіток, у Херсоні є великий фонд захисних споруд. Він один із найбільших в Україні. Це майже 800 об'єктів: і сховища, і найпростіші укриття, і мобільні протиуламкові укриття, і укриття габіонного типу (швидкоспоруджувані захисні конструкції, створені на основі габіонів, тобто міцних сітчастих каркасів, заповнених сипучими матеріалами: піском, гранітним відсівом, камінням або землею – «Главком»). І ми продовжуємо нарощувати фонд захисних споруд.

У громаді встановлено багато протиуламкових мобільних укриттів у місцях масового скупчення людей, тобто на зупинках громадського транспорту, біля магазинів, ринків, лікарень, державних установ. Поза тим, не припиняємо ремонт та облаштування найпростіших укриттів у підвальних приміщеннях багатоповерхівок, якщо вони відповідають необхідним вимогам. Там встановлюються санвузли, вентиляція; завдяки міжнародним партнерам завозяться ліжка, столи, стільці. В них є генератори, ліхтарі, павербанки, запас питної води та їжі швидкого приготування. Намагаємось робити такі укриття інклюзивними, оскільки в місті є багато маломобільних людей та людей з інвалідністю.

Також почали встановлювати протиуламкові мобільні укриття в приватному секторі. Нам активно в цьому допомагають, зокрема, Червоний Хрест України та соціально відповідальний бізнес.

Якого типу ці протиуламкові укриття? Це монолітні бетонні коробки на плюс-мінус десяток осіб?

Так, вони з бетону. Це споруди різних типів: є цільні, які можна перевезти краном і встановити в потрібному місці, є такі, що складаються з блоків. Вони є також різні за місткістю.

Такі наземні укриття досить ефективні. Від прямого влучання, звичайно, вони не допоможуть, а від уламків захищають надійно.

До Херсона, очевидно, снаряди з РСЗВ та якісь інші види ураження долітають миттєво і, зрозуміло, що в таких випадках сигнали повітряної тривоги не вмикаються з об’єктивних причин. Як діяти в таких ситуаціях? Взагалі херсонці реагують на сигнали тривоги, намагаються ховатися?

Справді, між вильотом і прильотом можуть бути лічені секунди, бо ворог занадто близько. На артилерію, РСЗВ, танк чи міномет сигнал тривоги не вмикається, адже тоді вона б лунала в місті цілодобово. Тут люди орієнтуються по звуках з лівого берега Дніпра: почули вихід – значить, є декілька секунд, щоб зреагувати.

Коли лунає сигнал тривоги, люди знають, що є загроза авіації або шахедів, і багато людей користуються укриттями, звичайно. Але в умовах цілодобових обстрілів і постійного стресу люди звикають й інколи, на жаль, можуть ігнорувати і сигнал тривоги, і звуки обстрілів.

«У місті залишається ще більше 4 тис. дітей»

Ви, напевно, чули, що Херсон називають «містом-привидом» через те, що люди покидають його. У вас є дані, скільки дітей лишилося натепер у Херсоні?

За нашими даними, в Херсоні ще залишилося трохи більше 4 тис. дітей.

Нещодавно вийшло ваше розпорядження про закриття шкіл і дитячих садочків з першого вересня – 71 заклад загалом не працюватиме. Взагалі в новому навчальному році в Херсоні працюватимуть школи?

Згідно із законом, у зоні активних бойових дій (а Херсон і громада входять до неї повністю), очно освітній процес проводити не можна. Після деокупації діти очно не вчилися жодного дня. Весь освітній процес відбувається дистанційно.

Щодо закриття шкіл. Я вже давав роз'яснення, що це пов’язано з трансформацією системи освіти в країні відповідно до нашого законодавства. Цей процес тривав три роки. Крім того, кількість учнів щороку в громаді зменшується, на жаль. Усі розуміють, чому. Але багато дітей, навіть виїхавши з громади, продовжують здобувати освіту в наших школах, тому вчителі працюють, навчають дистанційно. У нас працює 1 366 вчителів.

Першого вересня в громаді розпочнуть роботу 42 заклади загальної середньої освіти комунальної форми власності та один – приватний.
На сьогодні в них дистанційно вчаться 17 258 учнів. Набрали 878 першокласників.

Є інформація, що в Херсоні бракує лікарів, є проблеми з комунальниками, енергетиками, фахівцями інших життєво необхідних професій. Наскільки критичною зараз є проблема кадрів і що з цим робити?

Дійсно, така проблема є. Великий недокомплект спеціалістів, і це дуже відчувається в кожній сфері. Є великий дефіцит працівників у комунальних підприємствах, зокрема, бракує енергетиків, працівників водоканалу. Якщо говорити про заклади охорони здоров'я, то дуже багато не вистачає вузькопрофільних лікарів.

Обласна адміністрація спільно з міською запроваджують програми підтримки медиків – це і часткова оплата найму житла, і додаткове фінансування. Запрошуємо інтернатуру працювати в нашій громаді. Але ми розуміємо, що безпекова ситуація – визначальний фактор, і тому, ну, дуже важко змотивувати молодих спеціалістів їхати сюди працювати.

Заклади охорони здоров'я, на жаль, є пріоритетною ціллю для ворога, як і комунальні підприємства. Росіяни давно цинічно обстрілюють лікарні. Жодної вцілілої в громаді немає. Деякі були атаковані десятки разів, деякі повністю знищені, деякі довелось закрити, перемістити обладнання, людей. На жаль, серед медиків маємо загиблих і багато поранених.

Так само вкрай складно мотивувати людей працювати в міському водоканалі, в «Херсонтеплоенерго», інших комунальних підприємствах критичної інфраструктури.

Повертаючись до охорони здоров’я. Ми продовжуємо розвивати телемедицину. Це оптимальний вихід у ситуації, коли бракує вузькопрофільних спеціалістів. Є відповідне обладнання і лікарі надають послуги онлайн. У цьому нам допомагає благодійна організація Сasers.

Намагаємося знаходити різні стимули для фахівців. Скажімо, до Дня медичного працівника відновили нарешті премії для лікарів, зробили відзнаки «Кращий майстер сестринської справи»,  «Відданість професії», «Кращий хірург» тощо з разовими виплатами 30-50 тис. грн. Щоб морально підтримати людей і фінансово.

Це разові преміальні. А яку надбавку до зарплати отримує херсонський лікар від держави?

Згідно з урядовою постановою, встановлено коефіцієнти оплати праці лікарям, медикам, які працюють у зоні активних бойових дій. Не так давно цей коефіцієнт підвищили з ініціативи обласної адміністрації. Наразі середня зарплата лікаря в нашій громаді – більше 39 тисяч гривень, середнього медичного персоналу – понад 29 тисяч, молодшого медперсоналу – майже 18 тисяч гривень.

Якийсь бізнес ще працює в Херсоні?

Великого бізнесу вже майже немає. Маю на увазі виробництва. Ще працюють окремі магазини всеукраїнських торгових мереж, наприклад, АТБ, Сільпо, Аврора. Звичайно, деякий малий бізнес працює – кав'ярні, магазинчики, перукарні, але в тих частинах міста, де безпекова ситуація хоч якось це дозволяє, тобто в основному в спальних районах, які розташовані подалі від Дніпра. В районах, що ближче до річки, вже майже нічого немає. От, скажімо, навіть в центральній частині міста залишились лиш поодинокі магазини.

У такій безпековій ситуації бізнес ледь тримається.

Напевно, ще працюють дрібні компанії, ФОПи, які займаються ремонтними роботами, – виготовляють віконні рами й вікна, встановлюють двері тощо? Такі роботи, на жаль, дуже затребувані в регіонах, де часті прильоти, наприклад, на Запоріжжі, в Сумах, а також у Києві.

Таких компаній у Херсоні немає. Є обласна аварійно-відновлювальна служба і є комунальні підприємства, які цим займаються, ліквідовують наслідки ворожих атак: після прильотів приїжджають, зашивають вікна, лагодять дахи, консервують будівлі тощо. Є благодійні організації, які допомагають із фінансуванням цих робіт та наданням необхідних будівельних матеріалів. Тобто цією справою займаються в основному державні та гуманітарні організації.

«Негідник Сальдо, який тривалий час керував Херсоном, просто грабував місто зі своєю компанією»

Поговорімо про зиму, якої вже всі бояться, хоча треба було починати боятися раніше і, відповідно, починати готуватися. Як Херсон готується до осінньо-зимового сезону? В чому ви бачите найбільші ризики?

Минула зима була дуже складною. Наші об'єкти теплогенерації обстрілювалися майже щодня. Їх окупанти продовжують атакувати навіть улітку, намагаючись знищити повністю. Бувало таке, що за короткий період часу до сотні разів росіяни били по одному об'єкту. Але ми ту зиму пройшли не гірше, ніж більшість обласних центрів країни. У нас є розуміння, що і як потрібно робити з урахуванням досвіду минулих зим.

Очевидно, що наступна зима буде ще складнішою. Ми наполегливо готуємось до періоду холодів, наскільки це можливо в умовах постійних обстрілів.

Звичайно, росіяни знов прагнутимуть знищити наші об’єкти теплогенерації. Тому ми працюємо над їхнім захистом.

Дуже важливий проєкт – децентралізація опалення, тобто заміна великих об'єктів генерації тепла на блочно-модульні котельні. Це дуже великі кошти, але за підтримки обласної адміністрації нам обіцяють надати можливість розпочати реалізацію цього проєкту.

Крім того, ми співпрацюємо з різними державними і громадськими організаціями, міжнародними партнерами, щоб забезпечити людей джерелами альтернативного обігріву – як електричними обігрівачами, так і газовими.

Що міська влада встигне зробити до початку холодів? Лишилося три місяці.

Ми готуємо в штатному режимі міські мережі опалення і, звичайно, до холодів встигнемо, бо розпочали цю роботу одразу по завершенню попереднього опалювального сезону.

Щодо реалізації проєкту блочно-модульних котелень, то до листопада впровадити його по всьому місту неможливо. Але цей процес іде, частина котелень уже працює. І до зими ще будуть працювати певні об'єкти, не конкретизуватиму, які саме.

Майже жодне місто, навіть тилове, не змогло  на 100% забезпечити децентралізацію теплопостачання за допомогою блочно-модульних котелень: у чому тут проблема? У тому, що це дуже дорого – мільярди гривень. Дорого і довго. Взагалі це потрібно було робити ще до великої війни. На жаль, такі непрості рішення приймаються зараз, в умовах воєнного стану, і тому втілити їх стає ще складніше. Але це потрібно робити, потрібно робити зараз, і тиловим містам також.

Сьогодні це питання більше нагадує фентезі, але все-таки: чи розробляється стратегія відновлення й розвитку Херсона після війни? Або, радше, стратегії, адже ніхто не знає, в якому стані та з яким ресурсом країна зустріне точку нового відліку, тобто перемогу чи тривале перемир’я. Який головний трек стратегії відновлення (якщо вона є)?

Ні, це не фентезі, ми працюємо над стратегією розвитку міста. Це повинен бути довгостроковий документ, де мають бути чітко визначені шляхи, як діяти, коли безпекова ситуація дозволить розвивати нашу громаду: як залучати інвестиції, як повертати людей. Але сценаріїв має бути кілька, тому що потрібно враховувати різні виклики, різні варіанти завершення війни.

Пріоритетний напрямок однозначно – безпека. Без цього не буде ні бізнесу, ні інвестицій, ні розвитку громади.

Якщо розмірковувати про відновлення після перемоги, то, мені здається, треба не просто відбудовувати місто, а будувати новий Херсон з новими підходами до міського господарства, з урахуванням усіх прогалин, які в нас були до війни і під час бойових дій.

А які найбільші прогалини були до війни?

У міському господарстві було багато проблем, з якими ми зіштовхуємося і зараз. Найперше – відсутність розгалуженої мережі захисних споруд. Навіть збудовані за радянських часів сховища були занедбані та не пристосовані для використання за призначенням. Майже критична зношеність комунікацій. Застаріла техніка в комунальному підприємстві, яку ще й вкрали окупанти, коли тікали з міста під тиском Сил оборони України. До війни ніхто не займався тією ж децентралізацією опалення, хоча серед жителів міста цей запит був дуже актуальним. Негідник Сальдо, колаборант, який зараз є так званим губернатором окупованої частини Херсонщини, тривалий час керував Херсоном. «Керував» – то надто гучно сказано: він просто розграбовував місто зі своєю компанією. Ніякого розвитку не було.

До слова, збереглося житло Сальдо чи його зруйнували і пограбували після деокупації?

Я знаю, що воно було пошкоджене, але в якому стані зараз, мені, чесно скажу, навіть нецікаво. Який в нього процесуальний статус, не готовий сказати. Хай займаються цим відповідні служби.

Генплан міста, мабуть, теж буде змінюватися?

Звичайно, новий Генплан треба розробити. У Херсоні останнє планування міста було дуже давно.

Компанії й архітектурні бюро з-за кордону заявляють, що охоче долучаться до повоєнної відбудови нашої громади. Ми контактуємо з відомим французьким архітектурним бюро, яке готове взяти на себе цілий мікрорайон, розробити концепцію його розвитку тощо. Але це може втілитися лише тоді, коли буде надійна безпека, коли точно будемо впевнені, що нічого не прилетить. Ми в Херсоні плануємо своє майбутнє, бо віримо в нього.

Олена Зварич, для «Главкома»