Чому люди хрустять пальцями: лікарка пояснила чи призводить це до артриту

Хрускіт пальцями сам по собі не має доведеного зв’язку з артритом, попри поширене упередження, яке багато людей чують ще з дитинства. Водночас різкі рухи й спроби будь-якою ціною домогтися клацання можуть травмувати суглоб, зв’язки або сухожилля.

Про це йдеться в матеріалі BBC News Україна, опублікованому 12 серпня 2026 року:

Показовий експеримент провів американець Дональд Ангер. Упродовж 50 років він хрустів пальцями лише лівої руки — щонайменше двічі на день, а праву не чіпав, щоб порівняти стан суглобів. У 1998 році, коли Ангеру виповнилося 72 роки, він зробив рентген обох рук і не виявив ознак артриту чи помітної різниці між ними.

Цей випадок не можна вважати повноцінним науковим дослідженням, адже його учасником була лише одна людина. Проте звичка, яку Ангер намагався перевірити, справді поширена: за даними досліджень, пальцями хрустять від 20% до 50% людей.

Звідки береться звук

Суглоб з’єднує дві кістки й оточений синовіальною рідиною — густою речовиною, яка працює як мастило та допомагає кісткам рухатися плавно. Коли палець згинають, розтягують або скручують, простір усередині суглоба на короткий час збільшується, а тиск рідини падає.

У цей момент розчинені в рідині гази виходять із розчину й утворюють бульбашки. Коли вони схлопуються, людина чує характерний хрускіт.

«Це нормальний фізіологічний процес», — пояснила Кімме Хайрих, ревматологиня Манчестерського університету у Великій Британії.

Що дослідження кажуть про артрит і силу хвату

Остеоартрит — найпоширеніший вид артриту, за якого поступово пошкоджується хрящ, що захищає кістки в суглобі. Описані BBC дослідження не виявили зв’язку між цією звичкою та хворобою.

У дослідженні 1975 року науковці порівняли мешканців будинку для літніх людей, які регулярно хрустіли пальцями, з тими, хто цього не робив. Частота дегенеративного артриту в обох групах була приблизно однаковою. Пізніше в ретроспективному дослідженні вивчили історію хрускоту пальцями у 215 пацієнтів з остеоартритом і порівняли її з людьми без цього захворювання. Ні кількість, ні тривалість хрускоту протягом життя не впливали на ризик розвитку остеоартриту.

Інше поширене побоювання стосується сили хвату. Дослідження 1990 року за участю 74 людей віком від 18 до 60 років виявило слабший хват і більшу набряклість рук у тих, хто регулярно хрустів пальцями. Однак дослідження 2017 року цих результатів не підтвердило й не виявило зв’язку між хрускотом та ослабленням хвату.

Тож звичайний хрускіт пальцями не має доведеного зв’язку ні з артритом, ні зі слабшою силою хвату. Ультразвукове дослідження також не виявило в людей, які регулярно це роблять, набряків чи порушень функції суглобів.

Водночас безпека залежить від того, як саме людина хрустить. Джей Джаганнатхан, нейрохірург із США, каже, що є тривожні ознаки, на які варто звернути увагу, наприклад, біль або набряк.

У своїй практиці він бачив пацієнтів, які отримували розтягнення та інші травми після надто сильного хрускоту шиї, тому різко хрустіти нею не рекомендують. Під час спроби клацнути пальцем будь-якою ціною — різкого смикання або надмірного натискання — можна травмувати суглоб, зв’язки чи сухожилля. У 1999 році хірург із Філадельфії описав два випадки розтягнення зв’язок пальців через такі спроби.

За звичайного, неагресивного хрускоту подібні травми трапляються рідко. Але якщо рух супроводжується болем, набряком або стався після травми, ці симптоми не варто ігнорувати — потрібна консультація медичного фахівця.