Чи отримає Україна 70 ракет ATACMS та касетні снаряди з Туреччини: гуманітарна дилема

Наприкінці 2025 року з'явилися повідомлення про намір Туреччини передати Збройним силам України значний обсяг касетних ракет, артилерійських снарядів та іншого озброєння. Загальний обсяг цих боєприпасів містить понад 10 мільйонів вибухових суббоєприпасів. Частину цього озброєння Туреччина виробляла за ліцензіями, отриманими від США у 1987 році.

Ця новина викликала занепокоєння у правозахисників. Ніколь Віддерсгайм, заступниця директора Human Rights Watch у Вашингтоні, висловила серйозне застереження. Вона наголосила, що більшість запропонованих артилерійських снарядів були зняті з озброєння США ще у 1994 році, коли гаубиці, що їх використовували, вивели з експлуатації.

Саме вік цих боєприпасів, яким вже понад 30 років, став головним аргументом Human Rights Watch. Правозахисники попередили, що «скидання застарілих касетних боєприпасів у зону конфлікту створює гуманітарні ризики для цивільного населення, які можна трагічно передбачити».

Вплив цих неточних та ненадійних боєприпасів на цивільне населення став причиною, через яку 112 країн заборонили таку зброю, приєднавшись до Міжнародної конвенції про касетні боєприпаси. Human Rights Watch Human Rights Watch закликала американську владу не дозволяти Туреччині передавати це озброєння Україні.

Проте ситуація ускладнюється тим, що Держдепартамент США висловив готовність підтримати це рішення Анкари. Представник Держдепартаменту повідомили, що Україна зацікавлена в отриманні цих систем для посилення своїх наступальних та оборонних можливостей, оскільки вона вже має боєприпаси аналогічного типу.

Крім касетних боєприпасів, в офіційному протоколі роботи Конгресу США від 6 серпня йшлося про намір Туреччини передати Україні ракети ATACMS та реактивні системи M270 на понад 280 мільйонів доларів. Це включає 12 пускових установок M270 MLRS, 2524 некеровані реактивні снаряди M26 калібру 227 мм з касетними бойовими частинами, 47 тисяч касетних артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм, а також 70 балістичних ракет M39 ATACMS.

Касетні боєприпаси є особливим видом зброї: замість одного заряду вони розкидають над великою площею до кількох сотень дрібних елементів для ураження багатьох цілей. Суббоєприпаси часто не детонують одразу, залишаючись вибухонебезпечними протягом місяців або років, що створює значну небезпеку для цивільного населення навіть після завершення бойових дій.

Важливо зазначити, що США, Україна та Росія не є учасниками Конвенції про касетні боєприпаси, яка забороняє їх використання. Росія, своєю чергою, постійно застосовує касетні боєприпаси для ударів по Україні, було зафіксовано щонайменше 5974 таких фактів. Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос пояснив, що це не прямі постачання від Туреччини, а реекспорт американського озброєння з турецьких складів, який вимагає дозволу Держдепу США.

«Вплив на цивільне населення цих понад 30-річних неточних та ненадійних боєприпасів спонукав 112 країн заборонити цю зброю, приєднавшись до Міжнародної конвенції про касетні боєприпаси», – наголосила Ніколь Віддерсгайм, заступниця директора Human Rights Watch у Вашингтоні.

Поточна ситуація ставить США перед складним вибором між задоволенням потреб України у зміцненні обороноздатності та дотриманням гуманітарних принципів, що стосуються використання застарілих касетних боєприпасів. Рішення щодо передачі цього озброєння матиме довгострокові наслідки як для ходу війни, так і для міжнародного гуманітарного права.