Прірва між багатими і убогими росте: скільки українців опинилися поза межею бідності

Понад 41% українців торік опинилися за межею бідності, а прірва між багатими та бідними суттєво поглибилася. Найбільше постраждали малозабезпечені домогосподарства, чиї реальні доходи скоротилися на третину.

Такі дані навели у Світовому банку.

Понад 41% українців опинилися за межею бідності

За оновленою модельною оцінкою Світового банку, 2025 року рівень бідності в країні сягнув 41,6%, тоді як у 2024-му він становив 37%. Для порівняння: аналітики зазначають, що цей показник фактично подвоївся відносно довоєнного 2021 року. Тобто за час повномасштабної війни кількість бідних людей в Україні подвоїлася.

Суттєве збільшення кількості бідних українців пов’язане з тим, що на початку 2026 року Світовий банк переглянув методику розрахунків.

Міжнародні експерти відносили до бідних ті домогосподарства, де дохід на одного дорослого виявився нижчим за фактичний прожитковий мінімум — 8312 грн у 2025 році, а не за офіційний показник із держбюджету — 2920 грн.

Паралельно зі збіднінням населення стрімко зросла майнова нерівність. Коефіцієнт Джині, який відображає рівномірність розподілу доходів, в якому 0 — повна рівність, за результатами 2025 року піднявся до 0,50 проти 0,44 у 2024-му та 0,41 — у 2023-му.

Найсильнішого удару зазнали найбідніші верстви, чиї реальні доходи скоротилися понад 30%. У Світовому банку це також пов’язують із падінням реальних пенсій, від яких критично залежні малозабезпечені сім’ї.

Натомість у найбагатшій категорії населення реальні доходи від праці на одного дорослого зросли більш ніж на 10%.

Ціновий тиск, режим економії та голод

Головним чинником погіршення фінансового стану стало здорожчання базового кошика продуктів. З 2020 року житлово-комунальні послуги зросли в ціні на 50–70%, а продукти — на 70–80%. У деяких регіонах України вартість продуктів зросла на 90% за останні 5 років.

Наприкінці 2025 року близько 70% родин оцінювали своє матеріальне становище як гірше, ніж до повномасштабної війни. Щоб перекрити базові потреби, 17% сімей змушені були позичати гроші, 6% продавали майно, і лише кожне п’яте домогосподарство спромоглося робити бодай якісь заощадження за останній місяць.

Скрута позначилася і на щоденному раціоні: 35,4% українських родин змушені були обмежити свій набір продуктів. У постраждалих від бойових дій регіонах ця частка сягнула 43,5%.

Наприкінці 2025 року 35,4% респондентів заявили, що змушені споживати лише кілька видів продуктів, а майже 23,5% повідомили про неможливість харчуватися здорово та поживно. Крім того, близько 23% опитаних регулярно переживали тривогу через острах, що їм не вистачить їжі для існування.

Значно зросла частка громадян, які стикаються з фізичним дефіцитом продуктів та гострим голодом. Понад 18% респондентів були змушені зменшувати розмір порцій, а у 15% домогосподарств повністю закінчувалися запаси їжі.

Показники критичного рівня голоду також зросли: наприкінці 2025 року 10,5% опитаних були змушені пропускати прийоми їжі, 7,5% — відчували голод, але не мали змоги поїсти, а близько 5% респондентів повідомляли про проведення цілих днів без їжі.

Зона найбільшого ризику

Найвразливішими виявилися сім’ї з дітьми, ветерани та люди з інвалідністю. Зокрема, 30% родин із дітьми до шести років потрапили до 20% найбіднішого населення. Серед домогосподарств без дітей та літніх людей цей показник становить 12%.

Окремим бар’єром залишається працевлаштування ветеранів та осіб з інвалідністю. Також у Світовому банку звернули увагу на високий відсоток тіньової економіки. Майже 20% тих, хто працює в Україні, роблять це неофіційно. Причому серед найбідніших громадян цей показник сягає 21% проти 8% серед найзабезпеченіших.

Додатковий тиск на бюджети створили інфраструктурні проблеми. Наприкінці року 18% родин повідомили про пошкодження майна, у прифронтових зонах — до 50% родин. 27% українців стикнулися з аварійними відключеннями води, а середня доступність електроенергії впала до 18 годин на добу.

Скільки українців живуть за межею бідності

В уряді наголошують, що подолання бідності вимагає не лише грошових виплат, а й комплексної політики, яка включає повернення людей на ринок праці, перенавчання чи переїзд до громад із кращими умовами для працевлаштування.

За оцінкою ОЕСР, високий рівень бідності та безробіття пов’язаний із війною, дефіцитом ресурсів і внутрішнім переміщенням, а відновлення країни у перспективі спиратиметься на приватний сектор.

Опалення в Україні (ілюстративне фото) Володимир Путін. / © Associated Press Лондон / © Associated Press Катерина Лозовицька