"Штурм Британии" в пользу ультраправых: как кризис в Ла-Манше бьет по правительству в Лондоне

"За уряду Reform UK човнів не буде вже за два тижні", – голосно пообіцяв лідер партії Найджел Фарадж, презентуючи план радикального посилення боротьби з нелегальними переправами через Ла-Манш.

За його словами, партія має намір зупинити потік шукачів притулку за допомогою "наймасштабнішої військової операції в Ла-Манші з часів Другої світової війни".

Запропонована ініціатива передбачає ширше залучення британських сил безпеки та військових структур для перехоплення човнів із мігрантами й припинення діяльності контрабандистських мереж і її вже різко відкинули у Франції.

Щоправда, наступні парламентські вибори у Британії відбудуться аж 2029 року.

Однак правопопулісти радо експлуатують тему мігрантів за будь-якої нагоди.

Заяви Фараджа пролунали на тлі нещодавніх спроб Лондона та Парижа посилити співпрацю у цьому напрямку– у квітні Велика Британія та Франція уклали нову трирічну угоду, спрямовану на скорочення кількості незаконних перетинів Ла-Маншу на малих човнах.

Та попри дипломатичні домовленості між двома країнами, ефективність чинних заходів дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у Великій Британії.

Reform UK та інші критики урядової політики стверджують, що чинні механізми не змогли зупинити потік нелегальних перетинів протоки.

У такій ситуації видається, що новому прем’єр-міністру Великої Британії Енді Бернему доведеться незабаром зіштовхнутися зі зростаючим суспільним невдоволенням щодо контролю кордонів.

Останні соціологічні опитування свідчать про значний рівень недовіри британців до ефективності нинішньої співпраці з Францією у боротьбі з нелегальними переправами через Ла-Манш.

Радикальний план правопопулістів.

Користуючись ситуацією, у Reform UK підготували власні пропозиції з протидії нелегалам.

28-сторінковий план "Фортеця" Reform UK починається із заяви про те, що кордони Великої Британії не захищені, та в разі отримання своєю партією влади обіцяє "навести лад".

Навіть залучити військово-морські сили.

Водночас Reform UK різко критикує чинний уряд на чолі з прем'єр-міністром Енді Бернемом, який обійняв посаду лише 20 липня.

Ультраправі стверджують, що з моменту його приходу до влади було зафіксовано понад 2050 випадків прибуття мігрантів на малих човнах.

А це, на їхню думку, свідчить про те, що уряд не здатен забезпечити ефективний контроль державного кордону.

"Час визнати, що кордони Британії прорвані", – заявлено у документі.

Як один з аргументів на користь посилення міграційної політики Reform UK наводить резонансну справу ефіопського шукача притулку Хадуша Герберсласі Кебату.

Минулого року чоловіка засудили до 12 місяців позбавлення волі за сексуальне насильство щодо 14-річної дівчини та дорослої жінки.

Партія Фараджа пропонує, щоб саме Королівський флот було задіяно для перехоплення суден з нелегальними мігрантами.

Мовляв, ідеться про проведення "рятувальної операції".

Після евакуації мігрантам обіцяють надати медичну допомогу, воду, їжу та ковдри, а потім "негайно повернути до місця відправлення на придатному до плавання судні, керованому Королівським флотом, де вони будуть безпечно висаджені на берег".

"Збройні сили існують для забезпечення оборони королівства…Ми забезпечимо, щоб вони виконували цей обов'язок, зупиняючи човни, рятуючи та повертаючи кожного нелегального мігранта, який намагається здійснити небезпечний перетин Ла-Маншу.

Ми не можемо контролювати дії Франції чи Бельгії, але маємо моральний обов'язок перед нашими громадянами контролювати власні кордони", – йдеться у документі.

Ключовим елементом плану стане створення Об’єднаного командування спостереження (Integrated Surveillance Command).

Воно, за задумом Reform UK, має забезпечити Збройним силам та Міністерству внутрішніх справ можливість у режимі реального часу відстежувати рух малих човнів, які прямують до британського узбережжя, та швидше ухвалювати рішення щодо реагування.

У Reform UK також хочуть ухвалити законодавство, яке розширить повноваження Збройних сил і дозволить їм оперативніше реагувати на спроби незаконного перетину кордону.

Втім, реалізація подібної стратегії у Великій Британії вимагатиме не лише військових ресурсів, а й складної координації з міжнародними партнерами, зокрема Францією та Бельгією, а також відповідності міжнародному праву щодо захисту біженців і процедур повернення.

Справді, чи може корабель ВМС просто приплисти до іншої країни й висадити там мігрантів?.

Заяви Reform UK уже розкритикував французький уряд – у Парижі заявили, що такі дії будуть "порушенням суверенітету Франції, а також морського та міжнародного права".

Втім, речник Reform UK з питань внутрішніх справ Зія Юсуф у відповідь заявив, що партія прагнутиме отримати дозвіл на висадку затриманих мігрантів у французьких портах у межах запропонованої операції з протидії нелегальним переправам через Ла-Манш.

За його словами, Лондон спочатку буде намагатися діяти за погодженням із французькою владою, однак у разі відмови Парижа британські сили все одно мають виконати поставлене завдання.

"Якщо Єлисейський палац відмовить, не сумнівайтеся – Королівська морська піхота Його Величності безпечно висадить їх саме на тому березі, з якого вони вирушили того ранку, – акцентував він.

– Гуманітарні місії не порушують морського чи міжнародного права".

Бернем має відповісти.

Хоча втілення екстравагантних планів Reform UK є на сьогодні надзвичайно гіпотетичним, проблема з мігрантами – таки реальна.

І вирішення її лягає на плечі британського уряду.

Напередодні заяви Фараджа прем’єр-міністр Бернем пообіцяв, що його уряд залишатиметься "непохитним" у боротьбі зі скороченням кількості мігрантів, які прибувають до країни через Ла-Манш на малих човнах.

Бернем справді успадкував складну ситуацію у сфері міграції, яка залишилася після прем’єрства Кіра Стармера.

Напередодні загальних виборів 2024 року Стармер обіцяв "розгромити банди", які переправляють нелегальних мігрантів – але потім зіштовхнувся з різкою критикою опозиційних партій за те, що йому не вдалося обмежити кількість нелегалів, які прибували до Великої Британії через Ла-Манш.

Водночас Бернем наголосив, що влада вже досягла певного прогресу та змінює підхід до розв’язання проблеми.

За його словами, кількість правоохоронців, залучених до боротьби з організованими угрупованнями контрабандистів людей, була подвоєна по обидва боки Ла-Маншу.

"Люди хочуть, щоб це питання було вирішене.

Водночас нам потрібно створити систему, яка забезпечуватиме безпечні та легальні маршрути для тих, хто справді потребує захисту.

Це позбавить злочинні угруповання їхнього головного аргументу", – сказав він.

Також він наголосив, що уряд має намір "розв'язувати проблему, а не використовувати її в політичних цілях".

Втім, після гучної заяви Фараджа щодо необхідності жорсткішого підходу до міграції уряд, ймовірно, зіштовхнеться з посиленим суспільним тиском щодо контролю кордонів.

Останні соціологічні опитування свідчать про високий рівень недовіри британців до ефективності нинішньої співпраці з Францією у боротьбі з нелегальними переправами через Ла-Манш.

Лише 13% опитаних вважають, що французька влада активно намагається зупинити човни з мігрантами, які вирушають до Великої Британії.

Водночас 62% переконані, що Франція не докладає достатніх зусиль для розв'язання цієї проблеми.

Близько половини громадян (46%) вважають, що участь ВМС може призвести до помітного скорочення кількості прибуттів: від помірного до значного рівня.

Водночас 38% опитаних скептично оцінюють здатність флоту самостійно розв’язати проблему.

Так чи інакше, план Reform UK щодо операції "Фортеця" підсвітив важливість питання нелегальної міграції через Ла-Манш важливе для британського суспільства.

І уряд Бернема не може цього ігнорувати.

Водночас Лондон змушений балансувати між необхідністю зменшити кількість небезпечних переправ, дотриманням міжнародних зобов’язань щодо захисту біженців і збереженням співпраці з європейськими партнерами.

Тож чи стане жорсткий підхід ультраправих реальною альтернативою чинній політиці, чи залишиться насамперед політичним гаслом – залежати від ефективності уряду Бернема у протидії нелегальній міграції та досягненні конкретних результатів.

Автор: Ульяна Кричковська-Богданова,.

журналістка "Європейської правди".