Дефіцит продуктів чи тимчасові перебої: що відбувається в Сільпо, Novus, АТБ та Ашан

Через постійні атаки РФ на логістичну інфраструктуру Києва та області торговельні мережі повністю переналаштовують систему і ланцюги постачання. А обстріли розподільчих центрів та складів у ніч проти 5 серпнястали останньою краплею, яка змусила бізнес переходити на нову модель в екстреному режимі.

Під вогнем опинилися розподільчі центри великих торговельних мереж, склади виробників та логістичні комплекси. Через це в українських супермаркетах виникли перебої з постачанням окремих категорій товарів.

За наведеними галузевими оцінками, лише за одну ніч було виведено з ладу близько 100 тис. кв. м складських площ.

Загалом за роки повномасштабної війни знищено понад 1,05 млн кв. м складів, близько 750 тис. кв. м із них припадає на Київський регіон.

Ситуація в супермаркетах станом на 13 серпня

Огляд великих продуктових мереж показує, що найважчий шоковий етап перших днів після атаки на логістику вже минув. Наразі дефіцит має точковий характер і відрізняється залежно від конкретної мережі.

АТБ, яке не залежало від пошкоджених складів, працює повністю у звичному режимі й навіть проводить планові тижневі розпродажі.

У мережах, чия інфраструктура постраждала найбільше (Fozzy Group та Novus), ситуація гірша.

"Сільпо" та "Фора" (Fozzy Group)

Асортимент молочної продукції, дитячого харчування, яєць та охолодженого м'яса і риби значно звузився. Замість звичного десятка брендів молока доступні лише 1-2 найменування.

Товар, який викладають зранку, покупці розбирають дуже швидко, тому ближче до вечора свіжі продукти зникають з полиць. Тож, подекуди на місці молочних продуктів або свіжої птиці стоять упаковки із соками та іншими напоями. А у залах усе ще висять інформаційні оголошення із проханням поставитися до ситуації з розумінням.

Важливо Після ударів РФ полиці магазинів спорожніли: чому зникають молочка та цигарки і що буде з цінами

Постачання товарів відбувається нерегулярно протягом дня через зміну логістики.

Novus

Хоча компанія втратила свій центральний логістичний комплекс, базові продукти харчування (хліб, бакалія, соняшникова олія) присутні повністю. Перебої фіксуються на позиціях делікатесної свіжої риби, деяких видів сирів та імпортних фруктів (нектарини, цитрусові).

За словами керівництва CEO Novus Марка Петкевича, мережа вже адаптувала понад 70% постачання.

"Зараз графіки поставок зміщуються, і ми безпосередньо відчуваємо ці коливання щодня. Наша команда в реальному часі вирівнює розклад та робить усе можливе, щоб якнайшвидше повернути логістику до звичного ритму. Що стосується асортименту, ми спрямовуємо всі сили на утримання максимальної різноманітності продуктів на полицях. При цьому наші стратегічні плани залишаються незмінними", — зазначив він в інтерв'ю RAU.

АТБ та Ашан

Супермаркети демонструють укомплектовані полиці. Водночас ввечері в цих магазинах спостерігаються дещо більші черги на касах.

Різкого стрибка цін станом на 13 серпня не відбулося, оскільки мережі стримують вартість через жорстку конкуренцію. Проте аналітики попереджають про приховане здорожчання:

Зазначимо, що постраждалі мережі майже повністю скасували акційні пропозиції на м'ясо та молочну продукцію, оскільки витрати на доставку зросли.

Через те, що дрібні виробники везуть товар самостійно, собівартість доставки зросла, що, ймовірно, стане поштовхом до поступового підняття цін, зокрема, на фреш-категорію товарів.

Чи є альтернатива супермаркетам?

Поки мережі відновлюють ланцюжки постачання, жителі столиці і області переорієнтувалися на локальні комунальні ринки та продуктові ярмарки. Так, у Києві триває розширений тиждень сільськогосподарських ярмарків у всіх районах, де дефіциту м'яса, яєць, домашнього молока та свіжих овочів немає взагалі. З локаціями ярмарок можна ознайомитися на офіційному порталі Києва.

Чи буде продуктовий дефіцит і підвищення цін — експерти

Водночас економісти не бачать у ситуації загрози загальнонаціонального дефіциту продуктів. Головне, чи зможе бізнес перебудувати логістику у стислі терміни і якою буде ціна цієї перебудови для споживача.

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин наголошує, що перебої із продуктами в магазинах окремих мереж не варто сприймати як загальнонаціональний дефіцит.

За його словами, йдеться про тимчасову локальну проблему постраждалих ритейлерів. Продукти в Україні є, а якщо певного товару немає в одному супермаркеті, його можна знайти в іншій мережі, на ринку чи в невеликих магазинах.

Пендзин також не очікує різкого підвищення цін. На його думку, конкуренція між торговельними мережами не дозволить їм просто перекласти такі витрати на покупців.

"У магазинах локально ми побачили, що в цілому ряді ритейлерів полиці спустошилися просто тому, що зараз торговельні мережі активно напрацьовують нові напрямки логістики. Паралельно є ритейлери, торговельні мережі, які не постраждали і забезпечують той самий асортимент без будь-яких обмежень. Є маленькі магазинчики, які також забезпечують усім тим, що ми споживаємо щодня. Тобто на сьогодні треба розуміти, що ринок є абсолютно конкурентним. І якщо з конкурентного ринку виходить якийсь учасник через об'єктивні обставини, повірте, на його місце з величезним задоволенням зайде його конкурент. Ба більше, для того щоб зайти успішно, ніхто піднімати ціни не буде. Споживач звик до певної цінової пропозиції. Ніхто нічого змінювати не буде… Я думаю, десь тижня вистачить для того, щоб ми повністю побачили заповнені полиці тих магазинів, які сьогодні потерпають від ударів", — прокоментував ситуацію економіст в ефірі Radio NV.

Важливо "Товар знищила Росія": в українських супермаркетах порожніють полиці (фото)

Водночас він наголосив, що ворог не зупиниться і буде завдавати ударів й надалі. Тож бізнес, за словами Олега Пендзина, має залучити можливості для децентралізації логістики.

Економіст Андрій Новак погодується з Олегом Пендзиним і зазначає, що удари завдають значних збитків конкретним компаніям, однак не створюють системної загрози продовольчій безпеці України. Ритейл, за його оцінкою, яку він надав в інтерв'ю "Комерсант Український", має достатній запас міцності та можливості для адаптації.

Логістика може зробити товари дорожчими?

Інший сценарій передбачає, що перебудова системи постачання все ж позначиться на вартості продукції.

За оцінкою Олександра Бондаренка з Бюро інвестиційних програм, виробники та постачальники можуть закладати у кінцеву ціну додаткові транспортні витрати та збитки через знищення складської інфраструктури.

Перехід від доставки великими партіями на центральний склад до прямого постачання у магазини збільшує логістичні витрати. Бондаренко прогнозує, що за такого сценарію окремі товари можуть подорожчати на 15–20% протягом найближчих місяців.

Водночас фінансовий аналітик Андрій Шевчишин оцінює потенційне зростання цін у постраждалих категоріях обережніше — на рівні 5–10% до повного відновлення ринку.

Важливо У Києві знищили до 100 тисяч квадратних метрів холодних складів: що буде з цінами на продукти

Він також прогнозує можливе тимчасове скорочення асортименту: з магазинів можуть зникнути частина акційних пропозицій та окремі дорожчі товари з невисоким попитом.

За словами Олександра Паращія з Concorde Capital, бізнесу доведеться пройти через певний "шоковий період". Компанії змушені перебудовувати логістичні ланцюжки, які формувалися роками, а така зміна неминуче супроводжується перебоями та додатковими витратами.

Ще одна проблема — транспорт

За даними Спілки молочних підприємств України, близько 75% невеликих виробників не мають власного великого автопарку, оскільки раніше їм було достатньо доставити продукцію на один центральний розподільчий склад торговельної мережі.

А тепер вони змушені шукати можливість доставляти товари безпосередньо до окремих магазинів, що збільшує витрати на транспорт, пальне та логістику.

Як ритейлери намагаються відновити постачання

Торговельні мережі вже перебудовують логістику, щоб не допустити тривалого дефіциту на полицях.

Один із головних варіантів — прямі поставки від виробника до магазину, минаючи зруйновані розподільчі центри. Такий підхід використовують, зокрема, Novus та "Фора".

Інший варіант — оренда менших складських приміщень у відносно безпечніших регіонах та використання вцілілих регіональних хабів.

Для продукції з коротким терміном зберігання може застосовуватися крос-докінг. У такому випадку товар не зберігається на складі, а після прибуття одразу перевантажується з великої вантажівки у менший транспорт і вирушає до магазинів.

"Пріоритетом на найближчі тижні є остаточне налагодження роботи дублюючих складських площ та забезпечення комфортних і безпечних умов праці для нашої команди. Ми зосереджені на щоденній роботі, яка сьогодні є критично важливою для забезпечення продовольчої безпеки", — зазначає CEO Novus Марк Петкевич.

Коли полиці магазинів можуть заповнитися

За оцінками учасників ринку, перебудова маршрутів, пошук нових дистриб'юторів та відновлення стабільного постачання потребує від одного до двох тижнів, адже бізнесу доводиться не просто замінювати один склад іншим, а перебудовувати ланцюги постачання. Тому найближчим часом покупці можуть спостерігати тимчасові перебої з окремими товарами, менший вибір та можливе зростання цін у деяких категоріях.

Водночас експерти наголошують, що нинішня ситуація не означає загального дефіциту продуктів в Україні.

Як Фокус вже повідомляв,ударів зазнали також логістичні об'єкти Raben Україна, RLC, Rozetka, "Нова пошта", "Епіцентр", Intertop, Puma та Toyota.