Google "поховав" керівника OpenAI Сема Олтмана

Що сталося з пошуком Google

У картці з короткою довідкою про генерального директора OpenAI поруч із його фото з'явилася дата нібито смерті – 12 серпня 2026 року. Це викликало здивування в мережі, однак дуже швидко з'ясувалося, що жодне авторитетне медіа таких повідомлень не публікувало, пише Android Authority.

Згодом з'ясувалося, що причиною інциденту став "вандалізм" у Вікіпедії. Невідомі відредагували сторінку та внесли туди фейкову інформацію про смерть Сема Альтмана.

Як Google пояснив збій

У Google пояснили, що їхні алгоритми регулярно сканують відкриті джерела, зокрема Вікіпедію, щоб формувати швидкі відповіді в пошукових картках. Саме під час такого сканування система підхопила підроблені дані й показала їх у блоці про керівника OpenAI.

Після звернень користувачів компанія швидко виправила помилку.

Дякуємо за сигнал. Це більше не відображається і це не було ручною зміною з боку Google. Коли люди вчиняють вандалізм щодо публічних джерел інформації, це може вплинути на дані, які з'являються в Пошуку,
– прокоментували у пресслужбі компанії.

Після оновлення інформації дані у Вікіпедії відновили, а неправдиву дату прибрали з результатів пошуку. Випадок ще раз показав, наскільки залежними від відкритих джерел можуть бути автоматизовані системи збору даних.

Як ШІ нам бреше

Проблема брехні штучного інтелекту стає все серйознішою. Неправдива інформація може не просто потрапити в пошукову видачу, а й перетворитися на переконливу відповідь, написану природною мовою.

Алгоритм не завжди здатний самостійно визначити, чи є знайдений факт правдивим. Якщо помилкове твердження опубліковане на сайті, який система вважає релевантним, воно може бути використане під час формування відповіді.

Дослідження генеративних пошукових систем показують, що такі системи здатні створювати переконливі тексти з непідтвердженими твердженнями та навіть наводити неточні посилання. В одному з аудитів лише 51,5% згенерованих речень були повністю підтверджені наведеними джерелами, а 74,5% цитат справді відповідали твердженням, для яких їх навели.

Існує й інша небезпека – замкнене коло, у якому штучний інтелект поступово отримує неправдиві дані з інтернету, а потім сам допомагає поширювати їх далі. Якщо фейкова інформація з'являється одразу на кількох сайтах, у соцмережах або копіюється з одного ресурсу на інший, для автоматизованої системи вона може виглядати як поширене твердження.

Дослідники вже попереджають про ризик появи "отруєних" інформаційних масивів, коли в мережу навмисно додають маніпулятивний або сфабрикований контент, розраховуючи на те, що його згодом підхоплять алгоритми. Це, наприклад, зараз активно робить Росія, насипаючи інтернет пропагандою.

У 2026 році дослідники також виявили, що генеративні пошукові системи можуть цитувати джерела, створені самим штучним інтелектом, що створює додатковий ризик для якості інформації.

Особливо небезпечно те, що користувачеві така інформація часто подається у впевненій і категоричній формі. Людина може побачити коротку відповідь у пошуковику або AI-резюме й не перейти до першоджерела, сприйнявши слова алгоритму як перевірений факт.

Дослідження поведінки користувачів генеративного пошуку, опубліковане у 2026 році, показало, що навіть спеціальні сигнали, які мають спонукати людей перевіряти інформацію, не обов'язково збільшують частоту такої перевірки.

Окреме дослідження Google AI Overviews також показало, що користувачі дуже рідко переходять за джерелами, які система наводить у згенерованих відповідях.

Тому випадок із "смертю" Сема Альтмана демонструє широку проблему: навіть одна помилкова правка у відкритому джерелі може пройти через автоматизовані системи обробки інформації та за лічені години перетворитися на переконливу, але неправдиву заяву для величезної аудиторії.