"хвосты" из России и криминал: как власть Чехии выбирает соперника Павелу на президентские выборы

Чи зможе правляча чеська коаліція на чолі із Андреєм Бабішем знайти кандидата, здатного на наступних президентських виборах перемогти чинного главу держави Петра Павела?.

Попри те, що наступний раз чехи обиратимуть президента аж у січні 2028 року, це питання вже стало одним із ключових у чеській політиці.

Особливо у ситуації, коли президент Павел пішов на відкритий конфлікт із владною коаліцією щодо його участі у саміті НАТО – і має всі шанси виграти цю справу у Конституційному суді.

За умови відкритого протистояння з головою держави правляча коаліція стає ще більше зацікавленою у тому, щоби не дати Павелу переобратися.

Попри суттєві розбіжності між коаліційними партнерами, там навіть готуються висунути єдиного кандидата, здатного протистояти чинному президенту.

Проте залишається відкритим питання, хто може бути цим кандидатом.

Чинний прем’єр Андрей Бабіш, який одного разу вже програв вибори Павелу, стверджує, що не розглядає варіант свого повторного висунення у президенти.

Петер Павел вже оголосив, що він планує змагатися за другий термін на посаді президента.

Натомість від правлячої коаліції на цю посаду претендують політики, щодо яких є чимало запитань.

В тому числі – щодо можливих зв'язків із РФ.

Бабіш: посада президента як захист від слідства.

"Якщо ви хочете щось змінювати в нашій країні, то треба бути в уряді, в Палаті депутатів, де готують закони, де ухвалюють рішення", – таку заяву Андрей Бабіш зробив у січні нинішнього року, майже відразу після обрання на посаду голови уряду.

Тим самим прем’єр дав відповідь на запитання, чи планує взяти реванш у Петра Павела на наступних президентських виборах.

І що важливіше, наразі прем’єр-міністр Чехії не змінив свою думку.

Принаймні, у липні він підтвердив, що не збирається знову балотуватися у президенти.

Втім, це не дає гарантії, що такого не станеться.

Досвід попередньої президентської компанії демонструє і протилежне – тоді Андрей Бабіш також дуже довго спростовував свої наміри йти у президенти та оголосив про них у останній момент.

Ще один аргумент на користь балотування чинного голови уряду полягає у тому, що на момент обрання прем’єром проти Бабіша було відкрито два розслідування – у Чехії та у Франції, які були заморожені через його обрання на одну з найвищих посад у країні.

Натомість цей імунітет може дуже швидко зникнути, якщо у разі політичної кризи чинний прем’єр позбудеться посади.

За таких обставин президентство виглядатиме надійнішим імунітетом, що гарантує захист від кримінального переслідування щонайменше на п’ять років.

Цілком достатній аргумент, щоб спробувати піти на президентські вибори.

Щоправда, актуальна соціологія не дає Бабішу багато шансів.

Відповідно до оприлюднених у серпні результатів опитування від NMS, він може розраховувати на підтримку у першому турі 15% виборців проти 39% у Павела.

Щоправда, у разі виходу обох політиків у другий тур, цей розрив був би меншим – за чинного президента голосували б 44%, за Бабіша – 37%.

Звичайно, майже за півтора року ситуація може змінитися.

На виборах 2023-го за Павела голосували навіть виборці партій, що входять до нинішньої коаліції.

Натомість зараз чинного президента намагаються "загнати" у нішу лідера опозиції, що унеможливлює голосування за нього прихильників чинного уряду.

Проте спроба Бабіша отримати цей п'ятирічний імунітет має і зворотний бік.

Повторна поразка може дорого йому коштувати.

За нинішніх розкладів перемога Петра Павела на наступних президентських виборах стане символом перемоги опозиції та поразки уряду – і це дуже небезпечний сигнал в контексті наступних парламентських виборів.

І саме тому у владній коаліції вже зараз активно шукають кандидата, здатного виграти у Павела на наступних президентських виборах.

Прибічник Кремля як кандидат у президенти.

Несподівано голосним ньюсмейкером серпня став колишній президент Чехії Мілош Земан.

"Цілком очевидно, що якщо урядова коаліція не висуне власного кандидата на наступних президентських виборах, президентом буде Петр Павел", – заявив він у недавньому інтерв’ю газеті Mladá fronta DNES, і оголосив, хто є шанс цього уникнути.

"На мою думку, оптимальним кандидатом у президенти був би Радек Вондрачек", – сказав експрезидент.

Після такої заяви Земана кандидатуру Вондрачека – заступника голови правлячої партії ANO (лідером якої є Бабіш) та колишнього голови нижньої палати парламенту Чехії – справді стали розглядати як цілком можливу ставку коаліції.

Зокрема, сам Вондрачек повторив тезу Земана про те, що партія ANO не може дозволити собі пропустити президентські вибори – вона мусить мати свого кандидата у президенти.

Або – має підтримати хоч когось проти Петра Павела.

Вондрачек лишив відкритим питання власної участі у президентських виборах, додавши, що для остаточного рішення він ще має провести дискусію з самим собою – чи "піде він на це"?.

Варто уточнити – у разі, якщо Андрей Бабіш все ж вирішить не балотуватися особисто, кандидатура Радека Вондрачека виглядає цілком реалістичною.

А підтримка експрезидента Земана, який досі залишається популярним серед виборців ANO, є суттєвим аргументом на користь такого сценарію.

Мілош Земан більшу частину своїх двох президентських каденцій був одним із найбільш відданих "друзів Путіна" в ЄС.

Чи можна щось подібне сказати про Радека Вондрачека?.

На жаль, так.

Дуже показовий момент його біографії – в жовтні 2021 року на посаді спікера парламенту він раптом здійснив дуже дивний візит до Москви, який подавався як знак відновлення стосунків між Чехією та РФ.

При цьому, всупереч традиції жодне чеське ЗМІ не було включено до цієї поїздки, тож про результати візиту Вондрачека до Росії довелося дізнаватися з російських ЗМІ.

Зокрема вони писали, що Вондрачек нібито назвав "головною метою чеської дипломатії опір санкціям проти Росії за окупацію Криму".

Зауважимо, що повноцінного спростування цієї заяви так і не було, внаслідок чого тодішня опозиція назвала спікера "російським лакеєм".

А у квітні 2022 року наступниця Вондрачека на посаді спікера Маркета Пекарова Адамова з проєвропейської партії ТОР 09 демонстративно продала на аукціоні отримані під час того візиту сувеніри, спрямувавши кошти він них на допомогу українським військовим.

Це не єдиний скандал, що супроводжував політичну кар’єру Радека Вондрачека.

А головне, останні – минулорічні парламентські – вибори показали, що чехи не підтримують політиків, яких вважають близькими до РФ.

Саме тому існують припущення, що чинна коаліція зробить ставку на іншого кандидата.

А точніше – кандидатку.

Шукайте жінку.

"Це цілком може бути шанована особистість з іншої (не політичної) сфери, яка сподобається людям з різним спектром.

І так, це цілком може бути жінка.

Жінка-президент, безсумнівно, підійшла б Чеській Республіці", – ще у січні заявив Андрей Бабіш.

Тоді це було сприйнято за наміри Бабіша просувати на наступні вибори кандидатуру віцепрем’єрки та міністерки фінансів у своєму уряді Алени Шиллерової.

Зараз її всерйоз не розглядають.

Проте схоже, що від ідеї делегувати жінку на посаду президента Андрей Бабіш не відмовився.

Соціологія свідчить, що саме такий кандидат матиме найвищі шанси перемогти Петра Павела.

В тому числі через те, що у Чехії ще не було президента-жінки, і цей аргумент для частини електорату може виявитися вирішальним.

Ставку можуть зробити на Івану Тикач.

Вона – засновниця благодійної організації Women for Women та власниця двох компаній у сфері нерухомості.

А ще – дружина чеського мільярдера Павела Тикача.

Цього року Forbes включив Івану Тикач у десятку найвпливовіших жінок Чехії.

Але важливішим є те, що нещодавно вона увійшла до урядової ради з питань спорту, профілактики та здоров’я.

А над її публічним іміджем працює команда, пов'язана з Андреем Бабішем.

Все це, на думку багатьох чеських оглядачів, дає підстави припускати, що саме Івана Тикач стане кандидатом від коаліції на наступних президентських виборах.

І тут є запитання – чи буде така кандидатка самостійним політиком? А якщо ні, хто матиме на неї найбільший вплив – голова уряду чи власний чоловік?.

Останнє має чимале значення, оскільки основні активи Павела Тикача належать до енергосектору, а точніше – до вугільної галузі.

Через це він є жорстким критиком "Зеленого курсу" ЄС.

Чи матиме цей факт вплив на політику Чехії у випадку, якщо його дружина стане президентом?.

Але не менш важливе те, що Павел Тикач є ключовим спонсором Інституту Вацлава Клауса – консервативного євроскептичного аналітичного центру, створеного експрезидентом Чехії.

Цей центр не лише гостро критикує політику ЄС, а й час від часу просуває цілком проросійські наративи.

А сам Клаус, що очолює його раду директорів, взагалі розмовляє мовою роспропаганди – у Чехії прямо кажуть, що він став російським агентом після 2010 року.

Тож хоча до президентських виборів у Чехії ще залишається півтора року, а остаточно перелік кандидатів буде визначений лише 2027-го, вже зараз можна говорити про ризики для України у разі виграшу кандидата від чинної коаліції – хто би ним не був.

Автор: Юрій Панченко, співзасновник "Європейської правди".