Одеський кінофестиваль оголосив міжнародну конкурсну програму

17-й Одеський міжнародний кінофестиваль презентував міжнародну конкурсну програму, до якої ввійшли повнометражні стрічки з Європи, Північної та Південної Америки про жіночі долі в різні епохи. Про це повідомила комунікаційна команда заходу.

Стрічки у програмі досліджують емоційний досвід жінок у різних куточках світу, показуючи сильними, сміливими, чуттєвими та люблячими.

У межах конкурсної програми міжнародне журі визначить переможця. Режисер отримає статуетку «Золотий Дюк». Серед стрічок національної та міжнародної програм за результатами глядацького голосування визначать володаря Гран-прі, який отримає «Золотого Дюка» і премію в розмірі 75 000 гривень.

До міжнародної програми ввійшли:

• «Брат» («Brat» / «Brother»), реж. Мацей Собєщанський (2025, Польща, Чехія)

14-річний Давид піклується про молодшого брата й намагається відповідати очікуванням матері, яка прагне вирватися з токсичного минулого та почати нове життя без ув’язненого чоловіка. Попри талант і силу характеру, хлопцеві дедалі важче зберігати контроль над власним повсякденням, розірваним між школою, домом і вулицею. Ситуація ускладнюється, коли в їхнє життя входить Конрад — єдиний дорослий, якому Давид справді довіряє. 

• «Брудні гроші — білі ночі» («Черни пари за бели нощи» / «Black Money for White Nights»), реж. Крістіна Ґрозева, Петар Валчанов (2025, Болгарія, Греція)

Марина, акушерка, та її чоловік Ґоша, залізничний диспетчер, роками збирали невеликі хабарі, щоб дозволити собі поїздку до Санкт-Петербурга на білі ночі. Вторгнення Росії до України й раптове зникнення офісу турагенції (разом з їхніми заощадженнями) руйнує всі мрії, а також ілюзію контролю над життям. Брехня, що підживлювала шлюб, спливає назовні, й подружжя кидається на пошуки слідів власної гідності.

• «Друге життя» («A Second Life»), реж. Лоран Слама (2025, Франція)

Париж. Липень 2024. Американка Елізабет, виснажена ізоляцією, спричиненою вадами слуху, береться за будь-яку роботу, щоб отримати продовження візи. Працюючи консьєржкою Airbnb, вона знайомиться з клієнтом-каліфорнійцем Елайджею — так починається велика пригоди з перетину міста і пошуку місця в ньому. Фільм знято під час Олімпійських ігор у Парижі.

• «Невидимі» («Invisibles»), реж. Жюнна Шіф (2025, Канада)

Елізабет, артистка бурлеску і секс-працівниця, любить свою роботу, та багаторічне втаємничення професії змушує її задуматися над змінами. Черговий клієнт виявляється чоловіком з інвалідністю. Ця зустріч відкриває Елізабет новий світ і спонукає переосмислити сексуальність та потреби людей з інвалідністю, їхню видимість у суспільстві, а заразом і видимість секс-працівниць.

• «Невдячні створіння» («Nevděčné bytosti» / «Ungrateful Beings»), реж. Ольмо Омерзу (2025, Словенія, Чехія, Польща, Франція, Словаччина, Хорватія)

Під час канікул на березі Адріатики Девід відчайдушно намагається налагодити зв`язок з дітьми, які живуть із мамою, а 17-річна Клара ще й має розлад харчової поведінки. Закоханість у місцевого хлопця повертає їй апетит, допоки хлопця не змушують переховуватися підозри поліції у вбивстві. Знесилена дівчина опиняється в лікарні, а її батьки — в ситуації, де будь-які методи порятунку мають виправдання.

• «Сестра-самітниця» («Sorelle di clausura» / «Cloistered Sister»), реж. Івана Младеновіч (2025, Румунія, Сербія, Італія, Іспанія)

Стела, освічена, але нездатна втриматися на роботі, закохалася у відомого балканського музиканта, побачивши його по телевізору. Ця пристрасть, що перетворилася на одержимість, заполонює її життя, і тепер вона мусить зустрітися з ним. Одна з імовірних коханок музиканта, Вера, музикантка-початківиця, обіцяє допомогти Стелі зустрітися з її кумиром і вирвати її з бідного сільського життя. Їхні два світи стикаються, коли Вера привозить Стелу до Бухареста, де вона керує компанією, що продає секс-товари.

• «Як вдома» («Itt érzem magam otthon» / «Feels Like Home»), реж. Ґабор Голтаї (2025, Угорщина)

Ріта, звичайна, але самотня жінка, стає жертвою викрадення. Її викрадачі, сім’я Арпадів, переконані: вона не Ріта, а Сільві — дівчина, яка колись втекла з їхньої родини. Згодом Ріта розуміє: єдиний шлях до втечі — стати тією, за кого її приймають. Приміряючи на себе чужу особистість, вона дедалі більше дізнається про родину Арпадів і усвідомлює, що на кону — її власне життя.

• «Гаряче» («Hot Water»),  реж. Рамзі Башур (2026, США)

Одіссея матері-ліванки і її сина-американця, які вирушають автомобілем крізь простори Сполучених Штатів до його батька. Дорога виявляє розбіжності та зв’язки між ними, а поетична манера зйомки дебютного повного метра Рамзі Башура ставить під питання усталені уявлення про дім і приналежність на тлі безмежних краєвидів Америки.

• «Ейзель 85» («Heysel 85»), реж. Теодора Ана Міхай (2026, Бельгія, Нідерланди, Німеччина)

Перед фіналом Кубка Європи 1985 року між фанатам «Ліверпуля» та «Ювентуса» спалахує сутичка. Брюссельський стадіон «Ейзель» охоплює хаос: на трибунах гинуть люди, а в управлінських кабінетах під ними — дочка мера і журналіст опиняються в епіцентрі дилеми: слідувати професійному регламенту чи власній людяності.

• «Мухи» («Moscas» / «Flies»), реж. Фернандо Еймбке (2026, Мексика)

У багатоквартирному будинку навпроти великого госпіталя Ольґа веде суворо регламентоване життя без жодних прив’язаностей. Та фінансові труднощі спонукають літню жінку здати кімнату в квартирі сторонній людині, що й кладе початок її несподіваній дружбі з 9-річним сином орендаря. Всупереч волі та планам Ольґи її ретельно контрольований світ починає змінюватися.

• «Розкажіть усім» («Kerro kaikille» / «Tell Everyone»), реж. Аллі Хаапасало (2026, Фінляндія)

1898 рік, Південна Фінляндія. Бунтарка й авантюристка Аманда потрапляє на острів-санаторій, куди відправляють «незручних» жінок. Позбавлена свободи, вона змушена пристосуватися до нового життя в ув’язненні. А невдалі спроби втечі зближують її з іншими дівчатами. Аманда навіть закохується в місцевого рибалку, та прірва між пацієнтками і мешканцями острова здається нездоланною.

• «Скажи, що відчуваєш» («Powiedz mi, co czujesz» / «Tell Me What You Feel»), реж. Лукаш Рондуда (2026, Польща)

Юний художник з бідної родини Патрик натрапляє на мистецький проєкт, який дозволяє обміняти сльози на злоті. Оточений риданнями інших, він не може пролити й сльозинки — і знайомиться з засновницею проєкту, арттерапевткою із заможної родини, Марією. Між ними зав’язуються стосунки, сповнені розмов про травми, страхи та батьків. Куди це все приведе, розкаже фільм куратора Музею сучасного мистецтва у Варшаві, заснований на реальній історії.

• «Сука» («La Perra» / «The Bitch»), реж. Домінґа Сотомайор (2026, Чилі, Бразилія)

На віддаленому острові, відкритому вітрам біля узбережжя Чилі, Сильвія заробляє збиранням морських водоростей і веде спокійне життя разом зі своїм партнером. Поява безпритульного цуценяти Юрі наповнює її будні світлом. Та коли собака раптово зникає, Сильвія знову згадує свою дитячу травму… Чотирилапа зірка фільму, собака Юрі з притулку, стала лавреаткою Palm Dog («Пальмовий пес») цьогорічного Каннського кінофестивалю і знайшла нову родину.

• «Три дні у вересні» («3 zile în septembrie» / «Three Days in September»), реж. Тудор Джурджу (2026, Румунія)

Коханка нареченого вривається на передвесільні приготування, змушуючи ошелешену Б’янку втекти від усього в самотню подорож курортним містом у міжсезоння. Туристичний потяг відвозить її подалі від минулого життя — назустріч ночі бунту, несподіваним зустрічам і пригодам. А з першим сонячним промінням на неї чекає нове бачення власного майбутнього. Фільм від засновника і президента Міжнародного кінофестивалю «Трансільванія» (TIFF).

Цьогоріч Одеський кінофестиваль спільно з рухом Veteranka представить спеціальну програму«Жінки у війську: 8 років видимості», яка складатиметься з документальних фільмів і серіальних проєктів. Також на фестивалі покажуть ретроспективу фільмів Сергія Буковського, до якої ввійшло девʼять стрічок, котрі режисер зняв у період з 1987 року по 2022-й.

Серед іншого під час заходу запланована програма «Focus on Georgia», яка об’єднає п’ять фільмів різних поколінь грузинських режисерів. У межах заходу також презентують програму «Гала-прем’єри» з фільмами, які вперше покажуть на великому екрані. 

Нещодавно ОМКФ оголосив національну конкурсну програму, до якої ввійшли чотири ігрові та десять документальних фільмів.

Фото: ОМКФ