"Приведіть факти до ладу". В ОП рознесли аргументи HRW щодо касетних боєприпасів для ЗСУ

В Україні розкритикували заклик неурядової організації Human Rights Watch до Конгресу США заблокувати передання касетних боєприпасів. Відповідний допис опублікувала заступниця глави Офісу президента Ірина Мудра.

"Я найрішучіше засуджую цю кампанію і закликаю Human Rights Watch привести свої факти до ладу – і зважити, перед наступною заявою, про наслідки для тих людей, від чийого імені вони говорять", – написала посадовиця.

Вона згадала, що 5 серпня російська ракета з касетною бойовою частиною влучила в сортувальний центр Нової пошти в Києві, вбивши трьох людей. HRW задокументувала цей удар і назвала його воєнним злочином.

Але за тиждень та сама організація звернулася до Конгресу США з закликом заблокувати передання Україні зброї, здатної дістати до пускових установок, з яких ці ракети летять.

Мудра переконана, що юридичне твердження, покладене в основу цього звернення, не можна залишити без відповіді. HRW називає касетні боєприпаси "невибірковими за своєю природою". За її словами, це "політична позиція", некоректно висловлена мовою права.

"Стаття 51 Додаткового протоколу I, обов'язкова і для України, і для Росії, забороняє невибіркові напади, які оцінюються за об'єктом, засобом, вжитими заходами обережності та пропорційністю в конкретних обставинах. Вона не забороняє певну зброю. Коли Росія випускає касетні боєприпаси по житловому кварталу Харкова – це воєнний злочин", – акцентувала посадовиця.

А коли Сили оборони знищують касетними боєприпасами артилерію окупанта у відкритому полі – це самозахист, додала вона.

Заступниця глави ОП констатувала, що конвенція про касетні боєприпаси не стала звичаєвою нормою. Понад 70 держав лишаються поза нею, зокрема найбільші артилерійські сили світу – США, Китай, Росія, Індія, Пакистан, Південна Корея і Туреччина.

Практика такого обсягу недостатньо поширена й недостатньо репрезентативна, щоб зобов'язувати держави, які згоди не давали. Україна, РФ, США і Туреччина – жодна з них не є стороною конвенції, уточнила Мудра.

Касетні боєприпаси дають українським військовим змогу ефективніше знищувати скупчення російських сил і стримувати їхнє просування.

Вона заявила, що зобов’язання Києва полягають у тому, щоб не застосовувати в населених пунктах, застосовувати лише проти скупчень російських військ на відкритій місцевості і розміновувати в першочерговому порядку кожну ділянку, де вони були застосовані.

"А тепер послухайте, як це звучить у Києві. Уранці 5 серпня люди вимели скло зі своїх під'їздів і пішли на роботу. За кілька днів вони дізналися, що неурядова організація з Нью-Йорка лобіює у Вашингтоні рішення, яке ускладнить нам можливість зупинити наступний такий удар. У нас для цього вже є слово: Westplaining. Кампанія завершиться, її автори полетять додому. Ми лишимося тут, бо тут – єдине місце, яке в нас є", – написала Мудра.

За її словами, менше контрбатарейних спроможностей призведуть до того, фронт рухатиметься на захід. А відтак – до окупації територій, репресій і страждань цивільних.

• Росіяни не дотримуються заборони на застосування касетних боєприпасів. Станом на червень 2025 року було зафіксовано щонайменше 5974 фактіввикористання Росією проти України таких боєприпасів.
• 12 серпня 2026 року Human Rights Watch закликала Конгрес блокувати запит Туреччини щодо передання Україні великої партії озброєнь, до складу якої входять і касетні боєприпаси.