У Новоросійську уразили два фрегати РФ: з'явилися супутникові знімки наслідків удару

Як йдеться у матеріалі українського військового порталу Defence Express, у ніч проти 12 серпня українські сили атакували залишки російського Чорноморського флоту, які базуються в Новоросійську. За даними Генерального штабу ЗСУ, серед уражених цілей — два фрегати проєкту 11356Р, малий ракетний корабель "Буян-М" та сторожовий корабель "Василий Быков".

Зокрема, "Адмирал Макаров" і "Адмирал Эссен", — це одні з найважливіших надводних кораблів РФ у Чорному морі, оскільки вони здатні застосовувати крилаті ракети "Калибр". Саме тому , як зазначають експерти, їхнє пошкодження може мати для російського флоту не лише технічні, а й безпосередні бойові наслідки.

Наразі офіційно Москва не повідомляла, наскільки сильно постраждали фрегати. Однак супутникові знімки, які опублікував американський експерт Інституту вивчення війни Джордж Баррос, дозволяють уважніше розглянути наслідки атаки.

На них можна розгледіти пошкодження у верхній частині обох кораблів — саме там, де розміщене ракетне озброєння. Йдеться про пускові установки 3С14, призначені для "Калибрів", а також установки зенітного комплексу "Штиль". Більш за все, удар припав не просто по корпусу кораблів, а по одному з ключових елементів їхнього озброєння.

Експерти припускають, що українські безпілотники могли цілеспрямовано атакувати цю ділянку. Ймовірно, одним із можливих завдань було пошкодження пускових шахт і, за наявності ракет, спричинення їхньої детонації. Однак, найімовірніше, на момент удару пускові були порожніми, тому масштабної детонації боєприпасів не сталося.

Втім, навіть без вибуху ракет пошкодження можуть виявитися для росіян дуже неприємними. На знімках видно деформацію металевих конструкцій у районі пускових установок. Якщо ці пошкодження підтвердяться під час огляду, кораблі, ймовірно, не зможуть нормально застосовувати ракетне озброєння без серйозного відновлення.

Особливо складним це може бути через характер самих конструкцій, оскільки пускові установки фрегатів — це не обладнання, яке можна швидко замінити безпосередньо в порту. Якщо пошкодження зачепили також елементи верхньої палуби, для ремонту можуть знадобитися спеціалізовані судноремонтні потужності.

Ба більше, за даними Defence Express, у Росії також можуть бути проблеми з вибором місця для відновлення. Раніше фрегати цього типу регулярно ремонтували у Севастополі на потужностях "Севморзаводу". До прикладу, "Адмирал Эссен" проходив там плановий ремонт у 2019 році, а "Адмирал Макаров" — у 2021-му.

Крім того, для "Эссена" це був не останній ремонт у Севастополі. Окрім цього, у липні 2022 року корабель знову перебував там після пошкодження, пов’язаного з українським ударом ракетою "Нептун". Водночас "Адмирал Макаров" також помічали біля місцевих судноремонтних потужностей у вересні 2023 року.

Тепер же відправити пошкоджені фрегати до Севастополя означало б фактично підставити їх під нову загрозу українських ударів. А залишити кораблі в Новоросійську — означає зіткнутися з питанням, чи є там необхідна інфраструктура для такого складного ремонту.

Тому російському командуванню доведеться обирати між складним ремонтом у Новоросійську, ризикованим переміщенням до окупованого Севастополя або фактичним виведенням пошкоджених фрегатів із бойової роботи. У будь-якому разі, якщо характер пошкоджень підтвердиться, атака по Новоросійську могла суттєво скоротити можливості Чорноморського флоту РФ щодо застосування ракетного озброєння.

Нагадаємо, що вчора, у ніч проти 12 серпня, українські військові атакували військово-морську базу РФ у Новоросійську. У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження чотирьох російських кораблів, зокрема фрегатів "Адмирал Макаров" та "Адмирал Эссен", а СБУ та ГУР згодом уточнили, що під час операції також були пошкоджені об’єкти портової й нафтової інфраструктури, РЛС та мобільна вогнева група росіян.

Крім того, після цієї операції у Міністерстві оборони України заявили пронамір посилювати далекі удари по Росії. Т.в.о. міністра оборони Євгеній Хмара зазначив, що Україна планує виводити з ладу військову інфраструктуру РФ, флот, логістику, паливно-енергетичні об’єкти та підприємства, які забезпечують російську армію.