Важливі харизма та інтуїція, а не диплом: які навички приноситимуть мільйони в еру ШІ

Масове поширення штучного інтелекту може змінити не лише ринок праці, а й розподіл багатства. Економіст і співзасновник Marginal Revolution Тайлер Коуен прогнозує появу нових мільярдерів і покращення добробуту бідніших людей. Водночас частина високооплачуваного середнього класу може втратити звичний рівень доходів через автоматизацію інтелектуальної роботи.

На думку Коуена, у світі, де інтелект стане загальнодоступним і надлишковим ресурсом, значно зросте роль ініціативності. Знання великих обсягів інформації та диплом престижного університету вже не матимуть такого значення, як сьогодні.

“Натомість високо цінуватимуться інтуїція, чарівність, харизма, ініціативність та здатність до синтезу знань — коли ви можете уявити, як різні системи ШІ взаємодіють між собою, а потім знайти фінансування для запуску компанії чи проєкту. Такі навички приноситимуть величезні прибутки”, — заявив економіст.

Коуен також прогнозує своєрідне повернення до моделі “універсальної людини”, здатної працювати на перетині кількох дисциплін. Люди зможуть частіше змінювати професії протягом життя, оскільки доступ до інтелектуальних інструментів значно спростить освоєння нових сфер.

За оцінкою економіста, кількість мільярдерів зростатиме, але водночас має покращитися становище людей, які сьогодні живуть бідно. Найбільше ризикує так званий “клас балакунів” (chattering classes), під яким Коуен має на увазі верхівку середнього класу. Йдеться, зокрема, про консультантів і партнерів юридичних фірм, які мають високі доходи, багато знають і звикли виконувати складну інтелектуальну роботу за вказівками. 

На думку економіста, ШІ поступово витіснятиме таких фахівців із частини ринку праці. Він наголошує, що це не означатиме гуманітарної катастрофи, однак для самих працівників така зміна може бути болісною. Проте юридична професія не зникне: юристи, які використовуватимуть агентів ШІ для управління компаніями, можуть заробляти навіть більше.

Як зазначає Коуен, трансформація юридичної сфери залежатиме і від законодавства. Зокрема, постане питання, наскільки право дозволятиме ШІ виконувати юридичну роботу, адже такі системи не складали кваліфікаційного іспиту, необхідного для допуску людей до адвокатської практики. Якщо це не стане перешкодою, саме юристи можуть отримати важливу роль у формуванні правил для систем ШІ. 

“Гадаю, штучний інтелект писав би закони для себе краще, ніж ми це зробили б, однак я також не думаю, що ми дозволимо йому це робити. Це завдання ми залишимо за людьми”, — наголосив економіст.

Водночас здешевлення інтелектуальної роботи не означатиме, що потреба в людях зникне. Серед сфер, де людська праця може залишатися особливо затребуваною, Коуен називає: 

• фізичну працю;
• догляд за літніми людьми;
• політику;
• роботу з клієнтами; 
• представлення компаній;
• навчання людей; 
• енергетику;
• місця, де потрібно брати на себе юридичну відповідальність.

На думку економіста, розвиток ШІ може створити цілі нові сектори зайнятості. Наприклад, зростання кількості акумуляторів і сонячної енергетики вимагатиме людей для встановлення нових енергетичних систем, навіть якщо частина робіт буде автоматизована.

Окремим великим напрямом може стати перевірка ідей, які генеруватиме ШІ. Коуен вважає, що в біології та інших науках з'явиться стільки нових гіпотез, що для їхньої перевірки знадобляться фізичні експерименти, які неможливо повністю замінити симуляціями. За прогнозом економіста, для цього можуть знадобитися буквально мільйони спеціально навчених працівників.

Водночас історик і футуролог Ювал Ной Харарі закликав держави законодавчо заборонити надання ШІ статусу юридичної особи. На його думку, ШІ є першою в історії технологією-суб'єктом, а не просто інструментом. Харарі застеріг, що у разі отримання правового статусу алгоритми зможуть самостійно засновувати компанії, відкривати банківські рахунки, наймати людей та впливати на політику.