10-х класів більше не буде: 150 ліцеїв запускають реформу старшої школи

Українська школа переживає наймасштабнішу трансформацію за десятиліття. З нового навчального року 150 академічних ліцеїв по всій країні вперше працюватимуть за моделлю старшої профільної школи — без звичних 10-х класів у тому вигляді, до якого звикли мільйони родин. Натомість учні обиратимуть конкретний профіль і навчатимуться за індивідуальною траєкторією.

Реформа, яку Міністерство освіти і науки готувало кілька років, остаточно запрацює з вересня 2027 року. Але вже зараз пілотний етап охоплює заклади в більшості областей — від Житомирщини до Львівщини, від Києва до Одещини. У січні 2026-го комісія при МОН відібрала перші 79 ліцеїв, а в березні перелік розширили до 150. Саме вони стануть майданчиками, де старшокласники вчитимуться за новими стандартами.

Як працюватиме нова система

Ключова зміна — поділ шкіл на два типи. Гімназії навчатимуть дітей з 1 по 9 клас, а академічні ліцеї візьмуть на себе 10–12 класи. Жодних «універсальних» десятикласників більше не буде: вступаючи до ліцею, учень одразу обирає профіль, за яким поглиблено вивчатиме предмети. Мінімальна вимога до кожного закладу — щонайменше три профілі на вибір.

У житомирському ліцеї №12, який одним із перших увійшов до пілоту, пропонують історичний, філологічний та біотехнологічний напрями. За словами директора Олександра Голяченка, на два з трьох профілів уже набрали достатню кількість учнів — 58 на історію та 60 на IT-STEM. Загалом заклад планує прийняти до 300 десятикласників. Для них облаштували 10 нових кабінетів, зокрема 5 лабораторій — з фізики, хімії, біології та 2 STEM-лабораторії. На обладнання й ремонт спрямували 14 млн грн із міського бюджету та 10 млн грн державної субвенції.

Ще один приклад — ліцей №1 у Житомирі, який набирає 155 учнів на математичний, філологічний (іноземна філологія) та IT-напрями. Новостворений Корольовський академічний ліцей пропонує STEM-освіту, прикладну лінгвістику та історико-філологічний профіль — 78 учнів обрали трирічну програму, ще 130 — дворічну. Усі ці цифри оприлюднила головна спеціалістка департаменту освіти Житомирської міської ради Наталія Єрмакова, повідомляє Житомир.info.

Що буде з програмою та вибором профілю

У 10 класі учень ще має право змінити профіль, якщо зрозуміє, що помилився з вибором. А от з 11 класу перехід стане неможливим — надто велика різниця в наповненні програм. Частка обов'язкових для всіх предметів в 11–12 класах становитиме лише 33%, решта — поглиблене вивчення профільних дисциплін. Таким чином випускник ліцею виходитиме з уже сформованою базою для вступу на конкретну спеціальність.

Важливий нюанс: учні, які цьогоріч ідуть до 11 класу, завершать навчання у своїх звичних школах — реформа їх не торкнеться. А от нинішні дев'ятикласники вже розподіляються: частина йде до академічних ліцеїв, частина — до фахових коледжів та закладів професійно-технічної освіти. У Житомирі, наприклад, із 3250 випускників 9-х класів понад тисячу обрали фахові коледжі, менше тисячі — профтехи, решта пішла до ліцеїв та наукових ліцеїв при університетах. Наукові ліцеї діють при Житомирській політехніці, держуніверситеті ім. Івана Франка та Поліському національному університеті.

Як обрати ліцей та профіль

Батькам майбутніх десятикласників радять не зволікати: набір до пілотних ліцеїв уже триває, і на популярні профілі місця закінчуються швидко. Ось короткий алгоритм дій:

• Зайдіть на сайт місцевого департаменту освіти — там публікують перелік ліцеїв, що беруть участь у пілоті, з переліком профілів.
• Оберіть 2–3 заклади та відвідайте дні відкритих дверей — у серпні більшість ліцеїв проводять консультації для батьків.
• Подайте заяву безпосередньо до обраного ліцею. Зазвичай потрібні: свідоцтво про базову середню освіту (9 класів), медична довідка, копія свідоцтва про народження, фото 3×4.
• Якщо дитина сумнівається щодо профілю — оберіть ліцей із ширшим спектром напрямів, щоб мати змогу змінити профіль у 10 класі.

Повноцінний запуск реформи з вересня 2027 року означатиме, що всі без винятку школи країни перейдуть на нову модель: гімназії для 1–9 класів та академічні ліцеї для 10–12. Пілотний рік має показати, наскільки система готова до такого масштабування — і які корективи доведеться вносити вже по ходу.