Бачити передусім людину: як європейські стандарти змінюють права потерпілих

Що відбувається з людиною після того, як вона пережила злочин і звернулася по допомогу? Чи бачить система правосуддя передусім людину — з її потребами, безпекою та пережитим досвідом, — чи лише учасницю кримінального провадження та джерело доказів?

Про це — другий випуск подкасту "Інтегруючись в ЄС: Розмови про гендерну рівність". Ведуча — Євгенія Науменко, а гостя епізоду — Вікторія Карпа, заступниця голови Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем", правозахисниця.

Історично кримінальний процес зосереджувався передусім на гарантіях для підозрюваних та обвинувачених — і це справедливо. Але потреби людини, яка пережила злочин, довго залишалися в тіні: вона сприймалася радше як джерело доказів, ніж як особа, що сама потребує захисту.

Потерпілоорієнтований підхід змінює цю оптику — не обмежуючи права підозрюваних чи обвинувачених, а додаючи до системи те, чого їй бракувало: увагу до безпеки, гідності й потреб постраждалої людини. На практиці це чутлива комунікація з правоохоронцями, оцінка ризиків, безпечніші умови для допитів і мінімізація повторних розповідей про пережите, які ще більше травмують.

Вікторія Карпа, заступниця голови Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем", правозахисниця

"Мені б дуже хотілося, аби за правосуддям ми могли бачити людину. Якщо ми будемо бачити, що за цим усім стоїть жива людина, будемо її поважати й бачити її гідність, дуже багато проблем, які існують на практиці, можна буде подолати".

Окрема тема розмови — доступ до правничої допомоги. Підозрювані й обвинувачені у визначених законом випадках можуть отримати адвоката через систему безоплатної правничої допомоги — для постраждалих такий механізм не завжди спрацьовує автоматично. Особливо гостро це питання постає у справах про сексуальне та гендерно зумовлене насильство.

Ці зміни — не лише про закон, вони про людський чинник: як із постраждалими насправді взаємодіють слідчі, прокурори, адвокати й судді на практиці. Посилення прав потерпілих — частина ширшого руху євроінтеграції України у сфері верховенства права. Тож "ЮрФем" працює і з правничою спільнотою, приділяючи увагу освіті. Дивіться другий випуск "Інтегруючись в ЄС: Розмови про гендерну рівність" — про те, що справедливе правосуддя починається зі здатності побачити за кримінальною справою людину, яка потребує захисту.

Довідка

Епізод підготовлено в межах проєкту "Посилення спроможності юристок та юристів у регіонах захищати жінок та дівчат, постраждалих від С/ГЗН" впроваджується Асоціацією жінок-юристок України "ЮрФем" за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

Епізод підготовлений за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ньому погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного "Жінки, мир, безпека" та реалізують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи. 