Чи з’їсть «Тисячовесна» інші культурні інституції

У Івано-Франківську триває фінальний етап культурної ініціативи «Тисячовесна», в межах якої держава спрямувала на створення контенту 4 мільярди гривень. Наприкінці тижня будуть визначені переможці. Їх кількість залежатиме від тих проєктів і бюджетів, які наберутьнайбільшу кількість голосів експертів. Саме вони першочергово отримають фінансування. Якщо грошей вистачить на проєкти, які набрали менше голосів експертів, вони теж потраплять до списку переможців. Їх оголосять 16 серпня.

Президент Володимир Зеленський у своєму виступі 13 серпня повідомив, що «Тисячовесна» проводитиметься щорічно і її результати станутьвідчутними за 5—10 років. При цьому планується, що фінансування ініціативилише зростатиме. Тому зараз представники профільних установ думають над продовженням проєкту. Про це зокрема говорили під час дискусії «Пріоритети державної культурної політики». Розповідаємо про основні тези.

Ризики «Тисячовесни»

Присутні представники Міністерства культури, Офісу президента задоволені першими результатами проєкту «Тисячовесна», ініціатором якого був президент Володимир Зеленський. Олена Ковальська, заступниця керівника Офісу Президента України, сказала, що щаслива, що в Україні є команди, здатні реалізовувати «космічні» проєкти: «Коли рік тому президент описав своє бачення не лише конкурсу, а й цього фінального івенту, мені тоді здавалося, що це космос. І що це зробити дуже складно».

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв сказав, що не ходить на пітчинги «Тисячовесни»: «Тому що коли кудись прийдеш, кажуть, що ти когось підтримуєш». Але при цьому він задоволений нетворкінгом і вважає, що останнім часом не вистачало спільноти, де б могли збиратися творчі люди з усієї країни: «“Тисячовесна” дозволила людям мислити ширше, ніж до повномасштабної війни. Мені казали, що подали такі проєкти, які не підходили через обмеження (зокрема фінансові) на інших пітчингах».

Але при цьому він звертає увагу на те, що у цієї медалі є й інший бік і наймасштабніша подія у сфері культури за часи Незалежності має потенційні ризики.

«“Тисячовесна» може з’їсти у культурі все, що не є “Тисячовесною”. Це таке роздоріжжя, де ми перебуваємо. Можна повернути на шлях, що буде “Тисячовесна” і що вона все з’їсть», — сказав Микита Потураєв.

У коментарі «Детектору медіа» він додав, що його занепокоєння викликає те, що всі гроші пріоритетно підуть на «Тисячовесну»: «А що тоді робити іншим інституціям? Що вони фінансуватимуть, які в них лишаться проєкти? У цьому році це не так. Дисбаланс є. Але інституції існують і вони роблять свої проєкти. Але цей дисбаланс потрібно ще більше виправляти у бюджеті наступного року. І розглядати “Тисячовесну” не як аналог Держкіно й інших інституцій, а як інтегральний проєкт».

Про це вже не раз писав і «Детектор медіа» (тут і тут).

Микита Потураєв каже, що неважливо, яку саме інституцію насамперед може «з’їсти» ініціатива, бо у будь-якому разі це буде втрата.

«Зараз інституції не вбудовані у структуру “Тисячовесни”, вони співпрацюють із проєктом на різних рівнях. Але вони мають бути вбудовані у “Тисячовесну”. Тому, як на мене, її перспектива — щоб вона стала головним інтегральним, щорічним заходом, який об’єднуватиме всі сектори культури. Але при цьому культура не буде існувати заради “Тисячовесни”», — резюмував він під час дискусії.

І додав, що у профільному комітеті ВР цьому всіляко сприятимуть. Але при цьому він переконаний, що у Верховній Раді потрібно буде поборотися, щоб при формуванні бюджету створити збалансовану систему фінансування інституцій і проєкту.

Юридичний статус «Тисячовесни»

Олена Ковальська говорить, що «Тисячовесна» має всіляко підсилювати державу, а для цього вона не лише має бути довгостроковою, а й мати свій юридичний статус: «Вона повинна бути синхронізована з іншими законами. Наприклад, закон про кінематографію був підписаний, коли “Тисячовесна” була в розробці, але там багато ініціатив, які могли бути імплементовані для її учасників. Програма має існувати як Шевченківська премія, якій уже 65 років».

Вона бажала ініціативі гідного статусу у державній системі. На запитання «Детектора медіа», що саме Офіс президента робить для надання проєкту юридичного статусу, Олена Ковальська відповіла, що цей статус має бути закріплений документами Кабміну та законами: «І воно має бути синхронізованим з чинним законодавством. Це робота парламенту, міністерства й Офісу президента. У тому сенсі, щоб ініціатива президента, те, які сенси президент закладав у цю програму, не були втрачені у рамках цієї бюрократичної та юридичної роботи».

Бюджети на культуру

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарних питань, міністерка культури України Тетяна Бережна, як і Микита Потураєв, говорила, що важливо зберегти ті інституції, які зараз працюють. За її словами, «Тисячовесна» — це яскрава та швидка реакція на потребу в українському контенті, щоб протистояти Росії в інформаційній війні. Тому, за її словами, важливо, щоб бюджети культурних інституцій були збільшені.

«», — сказала Тетяна Бережна.

Міністерка переконана, що наразі бюджети — це найбільший виклик для культури.

«Якщо порівняти бюджет міністерства культури та міністерств освіти чи соціальної політики, охорони здоров’я, то це буде показово. У нас на цей рік було 14 мільярдів гривень, а, до прикладу, бюджет міністерства освіти — 300 мільярдів гривень. Такі ж бюджети в інших гуманітарних міністерствах. Але сьогодні президент мав гарну розмову з культурною спільнотою і йшлося про запит на “Тисячовесну”. З огляду на кількість поданих заявок — це запит майже на 16 мільярдів гривень», — додала Тетяна Бережна. Вона переконана, що на цей запит має знайтися пропозиція у розподілі бюджету.

Ключові виклики та пріоритети у сфері культури

Окрім фінансування, Тетяна Бережна вважає основним викликом видимість української культури у світі. На її думку, культурний продукт, який створюється у межах «Тисячовесни», має бути експортно орієнтованим. Хоча побудувати екосистему поширення українського контенту за кордон — непросте завдання.

Ще один виклик — це люди. «Для креативної сфери ідеї мають значення. Хто продукує ідеї? Люди», — каже пані Тетяна. Тому вона вважає важливим підвищення зарплат у цій сфері та створення нових робочих місць. Міністерка згадала про атаки Росії на склади книг у Харкові: «Коли ми розуміємо, що таке культура в широкому сенсі слова, — розуміємо, чому її потрібно захищати».

Олена Ковальська погодилася з тим, що одним із ключових пріоритетів у роботі має бути культурна дипломатія. Ще один пріоритет, на її думку, — змінювати й осучаснювати менеджмент культурних організацій. «І ще один пріоритет — це спрямованість на молодь, дітей», — додала вона.

Говорячи про пріоритети Комітету з гуманітарної політики, Микита Потураєв сказав: «У нас усе просто — ми маємо відстояти гроші. Це пріоритет номер один».