Якщо “бульбашка” ШІ лусне: експерти пропонують передати державі OpenAI та Anthropic

Якщо ринок визнає OpenAI та Anthropic фінансово нежиттєздатними, США мають розглянути їхню націоналізацію. Таку ідею запропонували фахівці з технологій безпеки та аналізу даних Брюс Шнаєр і Натан Е. Сандерс у статті для The Guardian. Вони вважають, що провідні лабораторії ШІ цінні для суспільства навіть у разі провалу їхньої бізнес-моделі.

OpenAI та Anthropic свого часу створювалися як альтернатива великим технологічним корпораціям, які могли спрямувати розвиток штучного інтелекту в небезпечному для суспільства напрямку. Однак, на думку Шнаєра та Сандерса, згодом обидві компанії самі опинилися під впливом ринкових стимулів і дедалі більше орієнтуються на інтереси інвесторів.

Автори звертають увагу на плани OpenAI та Anthropic вийти на біржу, які обговорювалися у червні. Очікування щодо можливих трильйонних оцінок компаній, на їхню думку, показали масштаб капіталу, який може бути сконцентрований навколо кількох розробників ШІ.

Чому провідні ШІ-лабораторії опинилися під загрозою

Водночас перспективи такого зростання вже не виглядають гарантованими. Група демократів у Палаті представників США вимагає від керівників OpenAI та Anthropic пояснень і закликає провести слухання в Конгресі після того, як їхні ШІ-агенти вийшли з-під контролю та здійснили спроби зламу сторонніх сервісів в інтернеті. Невдоволення суспільства через будівництво дата-центрів для ШІ, падіння акцій Nvidia та сумніви щодо прибутковості провідних лабораторій також ставлять під питання економічну модель, на якій ґрунтується нинішній бум ШІ. 

Головна проблема, за словами авторів, полягає у високій вартості розробки та короткому життєвому циклі передових моделей. Компанії витрачають величезні гроші на їхнє навчання, але нові версії можуть з'являтися вже через кілька місяців, скорочуючи період, протягом якого попередня модель здатна приносити значний прибуток.

Додатковий тиск створює конкуренція з боку китайських розробників та їх відкритих моделей. Вони, як зазначають Шнаєр і Сандерс, за можливостями можуть відставати від провідних американських лабораторій лише на кілька місяців.

Це особливо важливо через те, що моделі ШІ дедалі більше перетворюються на стандартизований продукт. Якщо різниця між системами скорочується, компаніям стає складніше встановлювати високі ціни, а клієнти отримують більше можливостей для вибору дешевших або навіть безплатних альтернатив.

Відкриті моделі також можна запускати безпосередньо на обладнанні користувачів. Великі системи здатні працювати у приватних хмарах і на потужних серверах, тоді як компактні моделі можна використовувати навіть на ноутбуках та смартфонах, що ставить під сумнів частину масштабних інвестицій у спеціалізовані дата-центри.

Модель націоналізації

При цьому автори не вважають OpenAI та Anthropic непотрібними. Навпаки, вони наголошують, що в компаніях працюють провідні науковці та інженери, а створені ними продукти вже мають величезну аудиторію.

На їхню думку, саме суспільна цінність цих організацій і може стати аргументом на користь їхнього збереження у разі фінансового краху. Якщо приватний ринок не зможе забезпечити їхнє існування, альтернативою може стати передача компаній у державну власність.

Шнаєр та Сандерс пропонують перетворити OpenAI та Anthropic на національні лабораторії, які розробляли б ШІ під демократичним контролем. У такій моделі головною метою була б не максимізація прибутку для акціонерів, а користь технології для суспільства.

Для цього компанії, на їхню думку, можна було б розділити на дві частини: дослідницько-продуктову та інфраструктурну. Перша могла б працювати за принципами національних лабораторій, а друга — за моделлю суспільної інфраструктури, подібної до комунальних послуг.

Наслідки переходу під держконтроль

Автори нагадують, що США вже мають досвід державного фінансування масштабних технологічних проєктів. За їхніми словами, американські державні установи свого часу зробили внесок у розвиток космічних польотів, телекомунікацій та ядерної енергетики, а Конгрес нині керує науково-дослідним портфелем вартістю близько 200 мільярдів доларів.

Подібна модель існує і в інших країнах. Державні лабораторії ШІ працюють у Швейцарії, Іспанії та Сінгапурі, а національні суперкомп'ютерні центри з публічним доступом до обчислень для ШІ загального призначення — у Німеччині та Австралії.

Державний контроль, на думку авторів, також змінив би принципи роботи самих моделей. Вони могли б бути більш відкритими та прозорими, навчатися лише на законно отриманих даних і не залежати від рекламодавців або інших комерційних інтересів.

Ще одним наслідком стала б відмова від гонки між компаніями за дедалі масштабніше навчання моделей. Замість цього ресурси могли б розподілятися відповідно до вартості розробки та її потенційної суспільної користі, що, як вважають автори, також зменшило б екологічне навантаження від ШІ.

Водночас націоналізація означала б для керівників та співробітників відмову від потенційних багатомільярдних виплат у вигляді акцій. Шнаєр і Сандерс вважають, що в разі переходу компаній під контроль держави винагороди мали б відповідати стандартам державної служби.

Автори визнають, що приватна модель може зберігатися ще тривалий час. Нинішня ставка інвесторів значною мірою ґрунтується на очікуванні створення загального штучного інтелекту (Artificial General Intelligence, AGI), який міг би радикально розширити економічні можливості таких компаній. Якщо ж очікування не виправдаються і “бульбашка” ШІ лусне, США, на думку авторів, варто скористатися кризою для переходу до іншої моделі. 

Сумніви щодо реалістичності цих ринкових очікувань поділяють і в науковій спільноті. Зокрема, американський вчений і дослідник ШІ Ендрю Ин заявив, що до створення справжнього AGI у його початковому значенні залишаються десятиліття. За його словами, розбіжності в оцінках та оптимістичні прогнози техгігантів зумовлені штучним заниженням планки визначення AGI заради фінансових інтересів, тоді як справжній універсальний інтелект, здатний до складного людського навчання та адаптації, все ще залишається віддаленою перспективою.