Фокус депутата Геруса, або Як знищити все від Теремків до Карпат

18 серпня парламент розгляне законодавчу ініціативу, яка спрощує будівництво об’єктів електроенергетики та теплопостачання: вітроелектростанцій, сонячних електростанцій, газопоршневих станцій, котелень тощо.

Фактично парламент дублює на рівні законопроєкту ті новели, які уряд ввів цього року своєю експериментальною постановою про реалізацію плану стійкості. Наслідком такої нової політики став резонансний конфлікт у Києві із вирубкою лісосмуги на Теремках. Тут під прикриттям побудови тепломережі вирубали без жодних погоджень сотні дерев, з-поміж яких столітні дуби. Прем’єру Сергію Корецькому довелося в неділю зустрічастися з активістами.

Зараз же шкідливі для довкілля норми вписали в законопроєкт, що мав би стосуватися виключно Східного гірничо-збагачувального комбінату (№ 15122). Правки, які аж ніяк не стосуються комбінату, до перехідних положень законодавчої ініціативи подав особисто голова енергетичного комітету Андрій Герус («Слуга народу»). 

Це порушення Регламенту Верховної Ради, якого вимагає дотримуватися Конституція України. І за сім років роботи парламенту це не перший випадок. Рік тому, коли голосували за скандальний закон, який ліквідував у незалежність антикорупційних органів НАБУ і САП, – ситуація була майжзе аналогічна. Тоді правки, які викликали протести по всій країні, до законопроєкту на цілковито іншу тему подав за кілька годин до голосування з порушенням Регламенту Максим Бужанський («Слуга народу»).

Громадська ініціатива «Голка» з’ясувала, що запропоновані зміни можуть зашкодити євроінтеграційним зобов’язанням України і загрожують забудовою високогір’я Карпат.

Як з’явився шлях до вседозволеності?

Запропонована правка передбачає, що можна буде розпочати роботи без оформлення земельної документації. Першими можуть постраждають саме Карпати, де недоброчесні забудовники вже на полонинах зводять вітряки на високогір’ї, зокрема на полонині Руна.

Земельні ділянки під вітряки вже готуються на інших полонинах – Гостра, Красна та біля Драгобрата – на Свидовці. Про це повідомляло «Закарпаття екологічне». Аналогічні проблеми можуть бути на Прикарпатті – у Яремче і Микуличині. Місцеві мешканці скаржаться, що вони не зможуть випасати худобу, як робили це раніше.

Тільки зараз у забудовників є серйозна проблема. Згадані ділянки, як правило, сільськогосподарська земля. Для того, щоб тут будувати енергетичні об’єкти треба пройти відповідні процедури.

І от правка народного депутата Геруса дозволить забудовникам одразу прокладати під’їзні дороги, нищити біорізноманіття і вже потім подавати звіт з оцінки впливу на довкілля щодо територій, де фактично зачищили верхній шар ґрунту та червонокнижні види і де вже відбулося втручання в природу.

Фактично пропонують скасувати всі дозвільні процедури, крім оцінки впливу на довкілля, для будівництва вітроелектростанцій, причому не в межах визначених зон прискореного розвитку, а на всій території України. Можна буде будувати на землях лісового та водного фондів, історико-культурного призначення. Єдиний виняток – землі природно-заповідного фонду.

На ризиках цієї пропозиції та її недоречності у прикінцевих положеннях під час засідання комітету акцентував увагу народний депутат від «Батьківщини» Олексій Кучеренко, який звертався до присутнього на засіданні віцепрем’єра Дениса Шмигаля:

«У законопроєкті, який стосується Східного гірничо-збагачувального комбінату з’явилася правка, яка взагалі ніякого відношення не має до комбінату. Йдеться про спрощення процедур, щоб все максимально спростити і дозволити. По-перше, це порушення Регламенту. По-друге, там дуже багато питань спірних, особливо на фоні київського резонансного конфлікту з цією вирубкою (на Теремках – прим. авт.). Розумієте? І у мене питання: а ви ці правки теж підтримуєте? Добре розумієте ситуацію?»

Віцепрем’єр це питання народного депутата проігнорував, але зазначив, що головною метою законопроєкту є створення правових, економічних та організаційних засад утворення, функціонування та особливості формування статутного капіталу акціонерного товариства «Східного гірничо-збагачувального комбінату» з метою його найшвидшого приєднання до «Енергоатому».

Аналітик громадської ініціативи «Голка» Георгій Могильний пояснює, чому те, що зробив Герус, – це не просто порушення Регламенту, а й порушення Конституції:

«У Конституції йдеться про принцип правової держави (ст.1). І розбудова правової держави – це головний блок вимог Європейського союзу. Також Конституція зобов’язує органи влади та посадовців діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами (ст. 19). Порядок роботи парламенту визначають Конституція та Регламент Верховної Ради (ст. 83). Цей обов’язок додатково закріплений і законом «Про правовий режим воєнного стану»: навіть під час воєнного стану Верховна Рада має діяти виключно в межах Конституції та законів. Тож дотримання Регламенту – це не формальність, а конституційний обов’язок парламенту. Це забезпечує щонайменше базовий рівень антикорупційного та громадського контролю за його роботою».

Експерт додає, що поправки до проєкту, який готується до другого читання, мають стосуватися тексту, прийнятого за основу, або відповідати предмету правового регулювання законопроєкту. Це передбачає ст. 116 Регламенту. Відступ від цієї процедури можливий лише у визначених Регламентом випадках. У ситуації із проєктом №15122 Верховна Рада такого рішення не ухвалювала, а запропоновані Герусом правки не стосуються предмета законопроєкту, прийнятого за основу». 

Представник громадської оргіназації «Терен» Петро Тєстов наголошує: 

«Законопроєкт, який мав би стосуватися виключно долі комбінату, тепер після правок може створити нові «Теремки» по всій Україні. Бо тепер не треба буде шукати якісь компромісні, оптимальні варіанти. А можна буде просто йти найкоротшим шляхом – навпростець просто рубати ліси і зелені зони. Наслідки вже відомі – підрив довіри до органів влади і правоохоронців. Люди будуть виходити на протести й зустрічати опір силовиків. І чи буде час у прем’єра зустрічатися з активістами всіх громад?».

У разі прийняття цього законопроєкту одним з перших постраждає високогір’я Карпат. На цьому акцентує увагу ветеран та біолог Андрій Тупіков. Він ще навесні подав петицію до президента Володимира Зеленського з вимогою захистити високогір’я. І президент після того, як петиція зібрала менше ніж за тиждень понад 25 000 підписів громадян, доручив уряду відреагувати відповідним чином. 

Тупіков, який вивчив правку, зазначає:

«Я обурений, це плювок в обличчя мені і всім підписантам петиції. Замість захисту Карпат відбувається сприяння їх забудови. Вкрай необхідно переглянути цей законопроєкт і виключити всі спрощення для територій, розташованих на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря, лісів, ділянок з червонокнижними видами, для зелених зон у межах населених пунктів та інших чутливих для населення і природи територій».

Чому таке рішення загрожує євроінтеграції?

Оскільки скасовується потреба оформлювати містобудівну документацію, відпадає й необхідність мати детальний план території, а разом із нею – проходити процедуру стратегічної екологічної оцінки для такого документа.

І ось це і є прямим порушенням вимог Єврокомісії, у яких прямо прописано, що щодо стратегічної екологічної оцінки в Україні не мають створюватися нові винятки. На ризиках порушень міжнародних зобов’язань наголошує у своїх зауваженнях Головне юридичне управління Верховної Ради.

Більше того, такі законодавчі зміни зруйнують існуючу судову практику, оскільки Верховний Суд за позовом «Екології–Право–Людина» постановив, що без затвердження схеми планування територій гірських регіонів неможливо розробляти окремі детальні плани територій для будівництва. 

Також у межах процедури стратегічної екологічної оцінки територія оцінюється комплексно: не лише будівництво вітроустановок у межах оцінки впливу на довкілля, а й під’їзні дороги, технологічні проїзди, місця тимчасового складування будівельних матеріалів і конструкцій та стоянки автомобілів.

Коли в лютому цього року був виданий висновок з оцінки впливу на довкілля щодо будівництва вітроелектространції на полонині Руна, тодішній міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв визнав, що поділ проєкту на малі частини і дозволяє уникати оцінки впливу на довкілля. Він обіцяв подати законопроєкт, щоб вирішити проблему, але цього так і не сталося.

Відповідно, скасування механізму стратегічної оцінки впливу на довкілля дозволить будівництво вітроустановок саме завдяки схемі розділення проєкту на малі частини.

Громадській ініціативі «Голка» вдалося поспілкуватися з головою комітету Герусом. Він визнає, що з точки зору дотримання Регламенту Верховної Ради можуть бути питання, але не бачить тут порушення Конституції, яка напряму вимагає дотримання Регламенту:

«Якщо йти за процедурою нового закону, то проєкт буде висіти 14 днів, щоб подали альтернативні. Далі були б місяці висновків та обговорень. Потім правки до 2 читання. Обставини змінилися і нам треба готуватися до значно важчої зими. Ми обговорили правки на засіданні в комітеті й ті, хто стежать за роботою парламенту, за 8 днів можуть відреагувати. Це не той випадок, як рік тому було з правками по НАБУ і САП, коли було по суті кілька годин на все про все. Я знав, що можуть бути питання і надіслав документи народній депутатці з ЄС Іванні Климпуш-Цинцадзе задля подальшої комунікації (Климпуш-Цинцадзе займається захистом Карпат – прим. авт). Ще є час внести зміни і переформулювати, щоб навіть не виникало думки, що це може стосуватися Карпат і високогір’я. Ми зацікавлені в тому, щоб в містах можна було швидко ставити когенераційні газові електростанції, блочно-модульні котельні та установки зберігання енергії. Якщо в сесійній залі відхилять правку – я до цього готовий. Але мені здається, зараз є великий загальносуспільний інтерес, щоб встигнути максимальну кількість обʼєктів збудувати, особливо в районі Києва та великих міст,» – зазначає Герус.

Політик обіцяє, що перед засіданням парламенту на засідання комітету спробують виправити ситуацію. 

Аналітик Георгій Могильний зазначає: «Таке враження, що у нас війна тільки розпочалася і для законотворців це нововиявлена обставина. Зима була важка, ніхто ж не заважав у березні подати законопроєкт і за пів року в серпні мати закон без порушень Конституції в Регламенту парламенту. Тому до голови профільного комітету є серйозні питання. В очах міжнародних партнерів через таку тривалу бездіяльність і через порушення свого ж Основного закону ми будемо підривати сприйняття України як правової держави. Ну і не треба забувати, попри все шкідлива експериментальна урядова постанова 393, яка дозволяє знищувати довкілля, як це сталося на Теремках, досі в силі».

Що робити країні в умовах війни?

У війну є потреба спростити проєктування та будівництво вітроелектростанцій і об’єктів відновлюваної розподіленої генерації. Проте цей процес не має порушувати євроінтеграційні зобов’язання та призводити до незворотного знищення природи, як, наприклад, у випадку будівництва вітроелектростанцій у Карпатах, гідроелектростанцій на вільнотекучих річках та теплотрас через зелені зони за наявності альтернативи.

У Європейському Союзі також передбачено спрощення, але там діє чітко визначений механізм зон прискореного розвитку: на основі картування визначаються відповідні території, і лише в їхніх межах застосовуються спрощення. При цьому враховуються як екологічні питання, – наприклад, такі зони мають бути за межами лісів і природно-заповідного фонду та враховувати наявність червонокнижних видів, – так і наявність інфраструктури для підключення та достатнього потенціалу сонця і вітру.

Спрямований на це євроінтеграційний законопроєкт № 14271 був прийнятий у першому читанні у квітні, але досі не доопрацьований. 

Також європейські партнери вже провели для України два картування територій, де, на їхню думку, має відбуватися прискорений розвиток відновлюваної енергетики.

Одне з них провів Секретаріат Енергетичного Співтовариства у п’яти областях, зокрема і там, де є Карпати. Друге - підготувало Данське енергетичне агентство у співпраці з Міністерством енергетики: проєкт Rezoma охоплює всю територію України.

Що важливо, з обох картувань були виключені цінні високогірні території, такі як пасовищні луки, території Смарагдової мережі та природно-заповідні території. Наприклад, територія полонини Руна, де зараз триває будівництво вітроелектростанції, не входить до визначених картуванням зон, де має застосовуватися спрощене будівництво.

Громадська ініціатива «Голка» разом з коаліцією інших громадських організацій, зокрема з Центром розвитку інновацій та Українською природоохоронною групою, запустила волонтерський проєкт «Перезарядити країну». Аналітики склали перелік корисних та шкідливих для розвитку країни законодавчих ініціатив, голосування за які є маркерами для кожного з депутатів. Усі ці голосування наповнюють батарейку голосувань кожного парламентаря і показують, який заряд він дає країні. Окрім голосувань, які вже відбулися, інструмент містить єдине вікно для адвокації громадського сектору, куди будуть вноситися корисні та шкідливі закони, які перебувають на розгляді парламенту. Цей проєкт створений за кошти великого українського народу і з листопада 2025 року підтримується NED.

Ірина Федорів, співзасновниця і голова громадської ініціативи «Голка»