МіГи в обмін на дрони: чи зможуть Україна та Польща перезавантажити відносини

Переговори між Варшавою та Києвом щодо передачі Україні списаних винищувачів МіГ-29 в обмін на українські технології з виробництва безпілотників та самі літальні апарати вже перебувають на завершальній стадії. Видання Wirtualna Polska повідомляє, що найближчими тижнями до України будуть направлені старі літаки, а Польща сподівається отримати за них безпілотники.

Чому сподіваються? Тому що, як пише польська газета, польська сторона побоюється, що, незважаючи на домовленості про передачу дронів, українські компанії можуть опинитися в надзвичайній ситуації через війну з Росією й в останній момент відмовитися передати безпілотники. Хоча наприкінці червня міністр оборони Польщі заявив, що Варшава не передаватиме свої винищувачі МіГ-29. Він стверджував, що причиною є нібито відмова Києва ділитися своїми технологіями у сфері безпілотників.

Проте самі переговори вже називають прогресом, після того як відносини між сусідами помітно охололи, чому передувало рішення президента Володимира Зеленського надати одному з підрозділів ЗСУ почесне звання, пов’язане з героями УПА. Історичне питання щодо оцінки діяльності УПА залишається вкрай болючим у Польщі через події Волинської трагедії, і такі рішення сприймаються польським суспільством переважно негативно. За даними проведеного опитування, понад 50% поляків заявили, що це рішення негативно вплинуло на їхнє ставлення до України.

А президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що відсутність "бандерівських" прапорів у Варшаві та Польщі є стратегічним інтересом країни. Водночас він наголосив, що Польща зацікавлена в тому, щоб Україна якомога ефективніше протистояла Росії.

Проте у першому півріччі 2026 року українці подали до польської поліції на 30 % більше скарг, ніж за аналогічний період минулого року. Йдеться про напади та інші прояви агресії проти українців. З’ясувалося, що за шість місяців 2026 року було зареєстровано 180 випадків, і це на третину більше, ніж за той самий період минулого року. Якщо тенденція збережеться до кінця року, то мова йтиме про 360 нападів, тоді як у 2025 році їх було 275, а в 2024 — 267. І з Польщі в червні виїхало найбільше українців — аж 6335 осіб, і відтік триває.

Уряди Польщі та України вживають певних заходів для примирення

Відносини між поляками та українцями загострюються навіть на побутовому рівні. Та й заяви деяких польських політиків не можна назвати дружніми. Рішення про передачу старих винищувачів в обмін на нові технології виглядає як жест доброї волі, але, тим не менш, на думку експертів, поки що не наближає до відновлення дуже тісних відносин.

Більше того, на думку політолога Руслана Бортника, громадська думка після цієї угоди не зміниться. Це рішення польського уряду, яке можна розцінити як спробу польського та українського урядів покращити відносини та знайти взаєморозуміння.

"Можливо, в основі кризи, яку ми спостерігаємо між Україною та Польщею, лежало питання дронів, які Україна нібито обіцяла передати Польщі, а потім не передала. Поляки дуже ображалися через це, і, можливо, саме з цим був пов’язаний сплеск взаємної негативної риторики з обох боків. Побачимо. Очевидно, що польський та український уряди роблять певні кроки до примирення, до поліпшення відносин, але, знаєте, як у анекдоті, ложку, можливо, й знайшли, але осад залишився", — зазначає у коментарі Фокусу політолог.

Громадська думка в Польщі внаслідок цієї політичної інформаційної кампанії різко змінилася й набула вираженого украіноскептичного характеру. Воно так швидко не зміниться і стане проблемою для нинішнього польського уряду, а також визначатиме політичну позицію наступного польського уряду, вважає політолог. Адже наступного року в Польщі відбудуться парламентські вибори. І це вже серйозна проблема, яку не можна вирішити лише передачею літаків чи ракет, або якоюсь ексгумацією жертв Волинської трагедії, яка зараз відбувається в Україні. Для цього потрібні великі зусилля та комплексна масштабна програма.

"Політики будуть підігрівати суспільство тим, що, мовляв, українці невдячні, вони навмисно провокують нас своїми перейменуваннями, вони не поважають нашу думку, нашу позицію, наш погляд на історію. Це домінуюча точка зору. Але при цьому вони не говорять про те, що ненавидять Україну чи бажають їй поразки — таких думок у польському суспільстві майже немає. Це інформаційна кампанія, яка теж проводиться певними силами", — підкреслює політолог.

Важливо "Повертайтеся воювати": де в ЄС заговорили про депортацію чоловіків, а де перевіряють навіть жінок

У Польщі проживає понад 2 мільйони українців — як легально, так і нелегально. Погляньте на соціологічні дані серед цих українців. Більше половини з них хочуть отримати польське громадянство. За даними Євростату, левова частка українських біженців припадає на Польщу, при тому що з цієї країни виїхало лише 6 тисяч осіб. Це мізерна кількість.

"Те, що ми бачимо у нападах та проявах ксенофобії, — це частина інформаційної кампанії, яку ведуть як вороги України, так і Польщі. З цим потрібно бути надзвичайно обережними. У Польщі це спеціально розкручується для створення кризи в українсько-польських відносинах. Хоча після польських виборів у будь-якому разі я очікую нормалізації цих відносин та їхнього поліпшення", — констатував Бортник.

"Ми послідовно псуємо відносини з сусідами"

Як би там не було, але стверджувати, що відносини між Україною та Польщею відновлюються після заяв про домовленість щодо винищувачів в обмін на дрони, вийшли на новий рівень і все забуто, не можна, зазначає політолог Андрій Золотарьов. МіГи вже перебувають у такому стані, що, найімовірніше, підуть на запчастини для українських МіГів, які ще літають. А дрони — це те, що зараз у тренді. Тому тут чистий прагматизм. Зрозуміло, що суперечка міністра закордонних справ Польщі з Маском може відбитися на нас у питанні Starlink, але поки платять, ситуація кардинально не змінюється.

"Вчора Зеленський оголосив про програму покращення іміджу України в Польщі, але на тлі перепоховання жертв Волинської трагедії, гадаю, відбудеться ще й перевезення мощей до України. Звичайно, у поляків залишиться певний осад. Ніхто нічого не збирається скасовувати — це вже перейшло на рівень повсякденних уявлень про те, що таке добре, а що таке погано. Українці це відчувають на собі. Попереду вибори, і на виборах цю карту розіграють, тому кардинально без титанічних дипломатичних зусиль нічого не зміниться", — констатує Фокусу політолог.

Якщо напруга між Україною та Польщею триватиме, це призведе до охолодження відносин.

"Я не думаю, що справа дійде до такого стану, як у Білорусі, але розраховувати на те, що Польща залишиться нашим захисником у Євросоюзі, вже не доводиться. Тепер захисник перетворився на прокурора. Те, що це стане перешкодою для вступу до Євросоюзу, — це стовідсотково. І ми не можемо відмовитися від цього, а для поляків це категорично неприйнятно: "З Бандерою Україна не вступить до ЄС", — заявив польський міністр. Це найближчий системний наслідок охолодження відносин", — підкреслює політолог.

Що стосується "полювання" на українців у Польщі та відтоку населення — два мільйони не виїдуть. Але в українців є два варіанти: або намагатися перетворитися на поляків, позбувшись навіть акценту, або пакувати валізи. Такі перспективи у українців у Польщі. У польської поліції настанова на нульову толерантність до правопорушень українців, і навіть за адміністративне порушення депортують — відвезуть до Краковця. Це факт.

"Україна стала заручницею внутрішньополітичної боротьби за спадщину братів Качинських і право на зміну курсу в польській політиці. Тому навіть ті, хто є надзвичайно конструктивним і налаштований позитивно, змушені йти в ногу з новими суспільними настроями. Це проблема. У нас це системна політика зовнішньополітичного дефолту — ми послідовно псуємо відносини з сусідами", — вважає політолог.

Нагадаємо, у червні 2026 року між Польщею та Україною загострилися дипломатичні відносини після того, як одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України було присвоєно назву "Героїв УПА". У відповідь президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

20 червня Зеленський повернув польську нагороду до Варшави через "Нову пошту". Так само вчинили троє попередніх президентів України, після чого між країнами розпочався обмін відмовами від державних нагород.

Наприкінці червня міністр оборони Польщі заявив, що Варшава не передаватиме свої винищувачі МіГ-29, які мали надійти до української армії відповідно до попередніх домовленостей. Він стверджував, що причиною цього є нібито відмова Києва ділитися своїми технологіями у сфері безпілотників.

На початку липня Косиняк-Камиш заявив, що Польща поступово виводитиме з експлуатації свої винищувачі МіГ-29, які мали бути передані Україні. Він зазначив, що Київ не дотримується угоди, на яку раніше дав згоду.