Прах легендарного полковника армії УНР Євгена Коновальця повернувся до України: як його вшановують

Повернення праху Коновальця / © ТСН

У столиці вшанували повернення до Українипраху Євгена Коновальця — полковника армії УНР, командира Січових стрільців та першого голови ОУН.

Він був ідеологом українського націоналізму, керував революційним підпіллям і був підступно вбитий радянськими спецслужбами у травні 1938 року у Роттердамі.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Наталії Нагорної.

Нічна містерія: БТР 1917 року та Молитва українського націоналіста

Це Патріарший собор Воскресіння Христового у Києві. Серед темряви і ночі загоряється вогонь. Тут відбувається таїнство — зустріч провідника націоналістів і борця нації з нащадками, які продовжують його справу.

Розпочинається містерія спадкоємності на честь полковника українського війська Євгена Коновальця. Він повертається в Україну.

Із темряви під’їжджає БТР «Остін» 1917 року випуску з привареним лафетом. На лафеті — домовина провідника українського націоналізму. За лафетом зачеплена гармата, яка ще старша за броньовану машину — Обухівського заводу 1908 року (номер 889).

Біля входу до храму урочиста процесія зупиняється. Почесна варта розгортає прапор держави, за яку бився Євген Коновалець, і накриває ним домовину. Нащадки промовляють Провідникові Молитву українського націоналіста:

«Україно, Свята Мати Героїв… Глум катів, невинну кров помордованих дітей твоїх, героїв української нації, що їхні кості порозкидані або тайком поховані…»

«Це свято повернення»: слово командира 3-го армійського корпусу

Слово до виступу бере командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький — і вітає присутніх зі святом.

«Вам не здалося, це в першу чергу свято — свято повернення на землю, за яку він боровся все своє життя і за яку він це життя віддав. Гаслом Січових стрільців було „не ридати, а здобувати“. Коновалець і сам не ридав, і не хотів, щоб це робили заради нього», — наголошує Андрій Білецький.

Євгена Коновальця мають перепоховати на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК). У травні там віддали шану полковнику УНР Андрію Мельнику — разом вони воювали у Січових стрільцях і разом сповідували український націоналізм.

Після смерті Євгена Коновальця стався розкол ОУН — на мельниківців та бандерівців. Але на історичних кадрах 1958 року Степан Бандера та Андрій Мельник йдуть поруч і разом покладають квіти на могилу Євгена Коновальця у Роттердамі.

Зараз, коли йому віддають шану, послідовники говорять про важливість створення Національного пантеону героїв.

«У нас найкритичніше — повернення тих, хто був вкрадений у радянські часи і вивезений до Росії. Наприклад, Ярослав Мудрий, чиї останки перебувають у РФ — це буде найбільша проблема. Є десятки українських військових діячів, які розкидані по цвинтарях всього світу. Я думаю, що скоріш за все Петлюру варто очікувати наступним, але найвидатніша постать українського пантеону для мене сьогодні повернулася», — зазначає Андрій Білецький.

«Історичний день»: роздивляючись «Отамана Коновальця»

На броньованій машині, якій привезли полковника УНР, білою фарбою виведено: «Отаман Коновалець». Водії БТРа щиро тішаться, що причетні до цієї місії, та називають це історичним днем для української нації.

У соборі встановлено чорно-біле фото полковника. Труна накрита двома прапорами — державним синьо-жовтим та блакитним із жовтим вишитим тризубом і торочкою, а зверху лежить кашкет у національних кольорах.

Єпископ Йосиф Мілян переконаний: Провідник брав участь у своєму поверненні додому.

«У захороненні в Роттердамі у труні було віконечко, щоб коли буде перепоховання, було видно, кого ховають. Сам Коновалець дуже вірив у те, що він повернеться в Україну, і ця віра здійснюється. Він, як полковник УГА і Січових стрільців, той, хто створив ОУН, додає нам віри в Україну», — підкреслює єпископ Йосиф Мілян.

Знак для нашої перемоги

Тим часом бійці 3-го армійського корпусу вишиковуються в чергу, заходять до храму та віддають шану Провідникові. Виходячи з собору, вони переконують: це надважливо для тих, хто виборює свободу України зараз.

«Якщо будь-яку історичну постать викреслити з історії, то все було б так само. Але якщо викреслити Коновальця, то України не було б у принципі. Це дуже особливий момент і велика честь — ми зараз можемо зустріти нашого Провідника на українській землі. йде усвідомлення того, що ти є учасником Третіх визвольних змагань. Полковник нарешті вдома, на якого ми так чекали», — діляться бійці.

Офіційне перепоховання Євгена Коновальця в рідній землі має відбутися вже цими вихідними.